Рішення № 32913117, 12.08.2013, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

2/258/1812/13 258/4903/13-ц

Справа № 258/4903/13-ц

Провадження № 2/258/1812/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2013 року м. Донецьк

Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

В складі головуючого - судді Леонова О.С.,

при секретарі - Коротич І.О.,

за участю:

представника позивача - Ісакової А.О.,

представника відповідача - Кондрашової Н.Ф.,

третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецька цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецька за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось ТОВ «Вердикт Фінанс» з позовом до ВДВС Кіровського РУЮ у м. Донецька за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, про звільнення майна з-під арешту, посилаючись на те, що 21.08.2007 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» (далі - Заставодержатель), правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 (далі -Заставодавець) було укладено договір застави, згідно із яким належне останньому майно, а саме, автомобіль марки Nissan, модель Х Trail 2.0, серійний номер НОМЕР_3, Державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі-заставне майно) було передано в заставу Заставодержателю.

02.02.2012 року між ПАТ «Сведбанк» відступило ТОВ «Вердикт Фінанс» відповідно до Договору факторингу № 11, своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами до боржників.

Як стало відомо позивачу, 21.08.2010 року, 05.09.2012 року державним виконавцем ВДВС Кіровського РУЮ в м. Донецьку під час здійснення виконавчого провадження № 20945737, № 34165104 по відношенню до заставодавця було винесено постанову про арешт всього його майна. В тому числі і заставного, та оголошення заборони на його відчуження.

Посилаючись на викладене, позивач вважає, що накладення арешту на вищевказане майно для задоволення потреб стягувачів, які не є заставодержателями, за відсутності підстав, передбачених ч.3 ст.54 ЗУ «Про виконавче провадження», є порушенням вимог чинного законодавства, а також порушує права позивача, як заставодержателя. В зв'язку з наведеним, позивач просить задовольнити його вимоги.

В судовому засіданні представник позивача Ісакова А.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила про їх задоволення.

Представник відповідача Кондрашова Н.Ф. проти задоволення позову не заперечувала.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 21.08.2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір застави, згідно із яким належне останньому майно, а саме, автомобіля марки Nissan, модель Х Trail 2.0, серійний номер НОМЕР_3, Державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було передано в заставу Заставодержателю (а.с.5-10).

02.02.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Вердикт Фінанс» було укладено договір про відступлення прав за договорами застави, відповідно до якого права заставодержателя за вищевказаним договором перейшло до позивача (а.с.6-10, 33).

21.08.2010 року, 05.09.2012 року державним виконавцем ВДВС Кіровського РУЮ в м. Донецьку під час здійснення виконавчого провадження № 20945737, № 34165104 по відношенню до заставодавця було винесено постанову про арешт всього його майна. В тому числі і заставного, та оголошення заборони на його відчуження.

Постановою державного виконавця ВДВС Кіровського РУЮ в м. Донецьку від 05.09.2012 року, було накладено арешт на транспортний засіб марки Nissan, модель Х Trail 2.0, серійний номер НОМЕР_3, Державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с.39)

Позивач просить задовольнити його вимоги, вказуючи на те, що накладення арешту на вищевказане майно для задоволення потреб стягувачів, які не є заставодержателями, за відсутності підстав, передбачених ч.3 ст.54 ЗУ «Про виконавче провадження», є порушенням вимог чинного законодавства, а також порушує права позивача, як заставодержателя.

Суд вважає доводи позивача обґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Як визначено ст.589 ЦК України та ст.19 ЗУ «Про заставу», у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Згідно ч.1, 3 ст.54 ЗУ «Про виконавче провадження», звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Таким чином, аналізуючи обставини справи в світлі наведених правових норм, а також враховуючи першочерговість права позивача на погашення заборгованості, суд приходить до висновку, що позивач має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна, яке при цьому не може бути предметом застави за іншими договорами.

Постанова державного виконавця про накладення арешту на вказане майно порушує права та законні інтереси позивача, оскільки позбавляє його можливості скористатися визначеними законом правами, як заставодержателя, в тому числі і на продаж заставного майна в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 179, 212, 214, 224-233 ЦПК України, ст.ст.572, 589 ЦК України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецька за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити майно з-під арешту, накладеного постановами ВДВС Кіровського РУЮ в м. Донецьку від 21.08.2010 року, 05.09.2012 року, транспортний засіб марки Nissan, модель Х Trail 2.0, серійний номер НОМЕР_3, Державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Апеляційну скаргу на рішення суді може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька.

Суддя Леонов О.С.