Рішення № 32912774, 08.08.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.2013 Справа № 920/1010/13

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Буренко Я.В., розглянувши матеріали справи № 920/1010/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиторг - партнер», м. Дніпропетровськ,

до відповідача: Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми,

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського міського обласного відділення Антимонопольного комітету України від 29 березня 2013 року №23,

та

за зустрічним позовом: Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиторг - партнер», м. Дніпропетровськ,

про стягнення 31350 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Чуб К.В. (довіреність від 01.03.2013року);

Скляр Т.В. (довіреність від 01.05.2013року);

від відповідача за первісним позовом: Заїка І.В.(дов. № 8 від 17.09.2012року);

Семеренко В.В.(дов. № 11 від 07.08.2013року);

Суть спору: позивач просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного відділення Антимонопольного комітету України від 29 березня 2013 року № 23 у справі № 03-06/20-2013 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиторг - партнер».

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечує, своє рішення вважає законним та обґрунтованим. Ним подано зустрічний позов, в якому він просить суд стягнути з позивача за первісним позовом до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106, 31 350 грн. 00 коп., в тому числі 30 000 грн. 00 коп. штрафу накладеного за рішенням адміністративної колегії Сумського обласного відділення Антимонопольного комітету України від 29 березня 2013 року № 23, 1350 грн. 00 коп. пені у розмірі 1,5% від суми штрафу відповідно до ч. 5. ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Ухвалою суду від 15.07.2013 року цей зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду із первісним.

Заперечуючи проти зустрічного позову відповідач за ним (позивач за первісним позовом) просить суд розстрочити стягнення штрафу на десять місяців. Позивач за зустрічним позовом у розгляді цього клопотання покладається на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

29 березня 2013 року адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено Рішення № 23 у справі № 03-06/20-2013 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким позивача за первісним позовом визнано суб'єктом господарювання, що займав монопольне (домінуюче) становище на ринку оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми у 2012 році та у січні-лютому 2013 року з часткою, що перевищує 35 %; визнано дії позивача за первісним позовом, що полягали у встановленні з 15.02.2013 року економічно необґрунтованих оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби за рахунок завищення витрат на борошно пшеничне вищого та першого ґатунків, порушенням передбаченим пунктом 2 статті 50 частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання антимонопольним (домінуючим) становищем на ринку оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми, що призвело до ущемлення інтересів споживачів та накладено штраф у розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Позивач за первісним позовом не погоджується з цим рішенням, пояснює, що при формуванні оптово - відпускних цін на хлібобулочні вироби, що були введені в дію з 15.02.2013 року, він враховував вартість борошна пшеничного вищого та першого ґатунків саме за ціною, яка була сформована станом на 18.01.2013 року. Крім того, позивач вважає безпідставним твердження відповідача за первісним позовом, що при формуванні оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби позивачем не було враховано, що значний обсяг борошна для хлібопечення у лютому 2013 року буде постачатись з Аграрного фонду відповідно до укладеного договору поставки борошна пшеничного № 12Б за цінами, які є значно нижчими, ніж ті, що були враховані позивачем при формуванні оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, введених в дію з 15.02.2013 року.

Він пояснює, що згідно діючого наказу про організацію бухгалтерського обліку й облікову політику на підприємстві ТОВ «Сумиторг- партнер» на 2013 рік № 1-вд від 04.01.2013 року п.3.3.3. «При відпуску запасів у виробництво їх оцінку здійснювати за методом середньозваженої собівартості відповідно до п.16П(С)БО 9 (в бухгалтерському і в податковому обліку).» Відповідно при формуванні 18 січня 2013 року оптово - відпускних цін на хлібобулочні вироби, що були введені в дію з 15.02.2013 року підприємство врахувало середньозважені ціни на борошно пшеничне вищого та першого ґатунку станом на 18.01.2013 року і не мало можливості враховувати майбутні періоди. Взагалі врахування в оптово-відпускні ціни виключно борошна з Аграрного фонду можливе лише за умови 100 % забезпеченості ним підприємства для виробництва хлібобулочних виробів масового вжитку. В січні 2013 року договір на поставку борошна пшеничного з Агарного фонду №12Б було підписано 11.01.2013 року та повідомлено про це лише 15.01.2013 року, а фактичне використання борошна з Аграрного фонду на виробництво хлібобулочних виробів, що користуються найвищим споживчим попитом в регіоні в січні становило: борошно пшеничне вищого ґатунку 48,4%, пшеничне першого ґатунку 44,6 %.

Згідно підписаного договору на поставку борошна пшеничного вищого та першого ґатунку № 12Б від 11.01.2013 року п.5. Права та обов'язки сторін: «Покупець зобов'язується здійснювати оплату після узгодження з постачальником обсягів борошна, яке може бути поставлене з урахуванням фактичної наявності на переробному підприємстві» (п.5.3). Отже позивач пояснює, що підписання договору на постачання борошна з зерна державного інтервенційного фонду не гарантує 100% їх виконання з обох сторін по різним причинам.

Суд не може погодитись з позицією позивача за первісним позовом виходячи із наступного.

В ході перевірки здійсненої територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, встановлено (і позивачем за первісним позовом не заперечується), що позивач з 15.02.2013 року підвищив оптово-відпускні ціни на хліб та хлібобулочні вироби, зокрема, на: хліб «Нахімовський новий подовий» з суміші борошна пшеничного та житнього з 4,42 грн/кг (з ПДВ) до 4,55 грн/кг (з ПДВ), або на 2,9% ; хліб «Зарічний новий подовий» з 4,33 грн/кг (з ПДВ) до 4,48 грн/кг (з ПДВ), або на 3,5%; хліб «Зарічний новий формовий» з 4,88 грн/кг (з ПДВ) до 5,02 грн/кг (з ПДВ), або на 2,9%; батон з борошна пшеничного вищого ґатунку «Український новий нарізний» з 7,14 грн/кг (з ПДВ) до 7,33 грн/кг (з ПДВ), або на 2,7%.

Сукупна питома вага вищевказаних виробів значно перевищує 50% в загальному обсязі виробництва хліба та хлібобулочних виробів, що обумовлено досить високим попитом на зазначену продукцію з боку споживачів.

За повідомленням позивача за первісним позовом (лист №05/72 від 04.02.2013 року (а.с. 92)), підвищення оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби зумовлено значним зростанням витрат, що входять до складу собівартості продукції, а саме витрат на борошно пшеничне, вартості допоміжної сировини та матеріалів, вартості природного газу та електроенергії, витрат на заробітну плату, вартості послуг сторонніх організацій, загальновиробничих, адміністративних витрат та витрат на збут.

В ході розгляду справи територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, було проведено аналіз статей витрат, які, на думку позивача за первісним позовом, унеможливили зниження оптово - відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби. За результатом проведеного аналізу територіальне відділення Антимонопольного комітету України дійшло висновку про необґрунтованість витрат по певним статтям, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку.

Так, в ході розгляду справи відповідачем за первісним позовом встановлено, що позивач за первісним позовом в розрахунках оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, введених в дію з 15.02.2013 року, були завищені витрати на борошно пшеничне першого ґатунку. Так, аналізом витрат по статті собівартості «Борошно» встановлено, що позивач за первісним позовом при формуванні оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби враховував вартість борошна пшеничного першого ґатунку за ціною, що склалась станом на 18.01.2013 року у розмірі 2 911 грн/т, яка вища, ніж та, що склалась у останнього станом на 30.01.2013 року, а саме її розмір складав 2 812,8 грн/т.

У лютому 2013 року у позивача за первісним позовом відбувалось подальше зниження вартості борошна пшеничного першого ґатунку, і станом на 20.02.2013 року ціна на зазначене борошно склала 2 800,8 грн./т.

Борошно пшеничне першого ґатунку використовується позивачем за первісним позовом для виробництва масових сортів вжитку, зокрема: хліб «Нахімовський новий подовий», «Зарічний новий формовий», хліб «Косівщинський новий подовий», хліб «Ковпаківський подовий» та інші види хліба, а середній щомісячний обсяг його постачання складає 400 - 440 тон, або більш ніж 30% від загального щомісячного обсягу постачання борошна.

Окрім цього при формуванні оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби ТОВ «Сумиторг - партнер» не було враховано, що значний обсяг борошна для хлібопечення у лютому 2013 року буде постачатись останньому з Аграрного фонду, відповідно до укладених договорів поставки борошна житнього від 11.01.2013 року №11Б та борошна пшеничного №12Б за цінами, які є значно нижчими, ніж ті, що були враховані позивачем за первісним позовом при формуванні оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, введених в дію з 15.02.2013 року.

Так, у лютому 2013 року позивач за первісним позовом отримав з Аграрного фонду 347,2 тони борошна пшеничного вищого ґатунку за ціною 2896 грн/т з ПДВ, що склало 90,8% від загального обсягу постачання борошна пшеничного вищого ґатунку та 314,7 тони борошна пшеничного першого ґатунку за ціною 2711 грн/т з ПДВ, що становить 92,6% від загального обсягу постачання борошна пшеничного першого ґатунку.

Відповідачем за первісним позовом в ході розгляду справи було досліджено механізм та строки постачання позивачеві за первісним позовом борошна для хлібопечення з Аграрного фонду протягом грудня 2012 року та січня - лютого 2013 року. Згідно із листом позивача за первісним позовом № 05/128 від 28.02.2013 (а.с.121) постачання борошна ТОВ «Сумиторг -партнер» з Аграрного фонду у вищезазначений період відбувалось майже щоденно. При цьому, Аграрним фондом протягом 3-5 календарних днів (щонайбільше 10 календарних днів) з дати оплати позивачем за первісним позовом вартості борошна постачався весь обсяг борошна, за який останнім була зроблена попередня оплата. Зазначене дозволяє зробити висновок про стабільність та оперативність постачання Аграрним фондом борошна для хлібопечення позивачеві за первісним позовом протягом тривалого періоду часу.

В ході розгляду адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України справи позивач за первісним позовом з 06.03.2013 року знизив діючі оптово-відпускні ціни на хліб та хлібобулочні вироби масового вжитку з найбільшим обсягом виробництва до попереднього рівня.

Зниження позивачем за первісним позовом з 06.03.2013 року оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби до попереднього рівня обумовлено зменшенням фактичних витрат підприємства на виробництво хліба та хлібобулочних виробів, зокрема, витрат на борошно, у порівнянні з їх плановим рівнем, що був врахований при формуванні оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, введених в дію позивачем за первісним позовом з 15.02.2013 року, що підтверджується листом ТОВ «Сумиторг - партнер» №05/162 від 20.03.2013 (а.с.130) про забезпечення останнього борошном для хлібопечення з Аграрного фонду і свідчить про припинення позивачем за первісним позовом вищезазначеного порушення законодавства про захист економічної конкуренції та підтверджує висновки відповідача за первісним позовом про формування та встановлення позивачем за первісним позовом з 15.02.2013 року економічно необґрунтованих оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби.

Відповідно статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Згідно з частиною третьою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Враховуючи монопольне (домінуюче) становище ТОВ «Сумиторг - партнер» на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми, відповідачем за первісним позовом правомірно та обґрунтовано дії позивача за первісним позовом, що полягали у встановленні з 15.02.2013 економічно необґрунтованих оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби за рахунок завищення витрат на борошно пшеничне вищого та першого ґатунків, визнано порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми, що призвело до ущемлення інтересів споживачів в частині встановлення таких цін на хліб та хлібобулочні вироби, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Щодо дослідження стану ринку та визначення позивача за первісним позовом таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на рику хліба та хлібобулочних виробів, слід зазначити, що кваліфікація дій як порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем, передбачає встановлення такого становища на підставі статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у відповідності до вимог Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України 05.03.2002 року № 49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 року за № 317/6605.

Дослідженням ринку оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів встановлено, що частка позивача за первісним позовом на зазначеному ринку у 2012 році та у січні - лютому 2013 року в територіальних (географічних) межах м. Суми значно перевищувала 35%, отже останній відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є суб'єктом господарювання, що займав монопольне (домінуюче) становище на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми у 2012 році та у січні - лютому 2013 року з часткою, що перевищує 35%.

Таким чином, суд дійшов висновку що позовні вимоги за первісним позовом є неправомірними, необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно, зустрічний позов, як такий, що ґрунтується на правомірності прийнятого Сумським обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України рішення № 23 від 29.03.2013 року - підлягає задоволенню та стягується з відповідача за зустрічним позовом 30 000 грн. штрафу та 1 350 грн. 00 коп. пені.

Позивач за первісним позовом просить суд розстрочити стягнення штрафу та пені на десять місяців.

Клопотання позивача за первісним позовом про розстрочення виконання рішення рівними частинами строком на 10 місяців підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду відстрочити або розстрочити виконання рішення при його прийнятті.

Право суду на надання розстрочки або відстрочки також передбачено і ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Таким чином, системний аналіз вищенаведених статей дає підстави вважати, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду на будь-якій стадії (на час прийняття рішення чи під час його виконання) є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, при цьому відстрочка або розстрочка виконання рішення суду допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Як вбачається з поданого клопотання позивача за первісним позовом, єдиноразова сплата штрафу є істотною і може вплинути на безперебійну роботу підприємства, а це в свою чергу може потягнути порушення поставок хліба та хлібобулочних виробів та викличе соціальне незадоволення споживачів.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та розстрочення виконання рішення щодо стягнення 31 350 грн. по даній справі на чотири місяці рівними частинами до останнього числа кожного місяця по 7837 грн. 50 коп., а саме: у вересні 2013 року 7837 грн. 50 коп., у жовтні 2013 року 7837 грн. 50 коп., у листопаді 2013 року 7837 грн. 50 коп., у грудні 2013 року 7837 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-партнер» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд.87, кімн.516; код ЄДРПОУ 36334443) до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106, 30000 грн.00 коп. штрафу, 1350 грн. 00 коп. пені, розстрочивши виконання рішення суду строком на 4 місяці, за умови сплати заборгованості рівними частинами до останнього числа кожного місяця по 7 837грн. 50 коп. а саме: у вересні 2013 року 7837 грн. 50 коп., у жовтні 2013 року 7837 грн. 50 коп., у листопаді 2013 року 7837 грн. 50 коп., у грудні 2013 року 7837 грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.08.2013 року.

СУДДЯ І.В. ЗАЙЦЕВА