Постанова № 32911102, 05.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 р. Справа № 805/8330/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Селидівського міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування рішень та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

06 червня 2013 року Державне підприємством «Селидіввугілля» (далі – Позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Селидівського міського управління юстиції (далі – Відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, наданій до початку розгляду справи по суті, просило:

- скасувати рішення відповідача від 05 квітня 2013 року № 1426856 та № 1426318 про відмову у державній реєстрації права власності форма власності: державна, розмір частки: 1 на будівлю насосної перекачки конденсату № 1 та будівлю насосної перекачки конденсату № 2, що розташовані за адресою: Донецька обл., м. Селидове, м. Українськ, вул. Октябрьська, буд.1 за суб’єктом: Державним підприємством «Селидіввугілля», податковий номер 33426253;

- зобов’язати відповідача здійснити державну реєстрацію права власності форма власності: державна, розмір частки: 1 на будівлю насосної перекачки конденсату № 1, що розташована за адресою: Донецька обл., м. Селидове, м. Українськ, вул. Октябрьська, буд.1, за суб’єктом: Державне підприємство «Селидіввугілля», податковий номер 33426253, на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а саме: статуту Державного підприємства «Селидіввугілля», наказу по відокремленому підрозділу «Шахта «Україна» від 31 грудня 2012 року № 644, протоколу засідання постійно діючої на шахті інвентаризаційної комісії від 09 грудня 2012 року, інвентаризаційного опису основних засобів № 19 від 22 листопада 2012 року по дільниці (цеху) «Котельня», балансу по відокремленому підрозділу «Шахта «Україна» станом на 30 листопада 2012 року;

- зобов’язати відповідача здійснити державну реєстрацію права власності форма власності: державна, розмір частки: 1 на будівлю насосної перекачки конденсату № 2, що розташована за адресою: Донецька обл., м. Селидове, м. Українськ, вул. Октябрьська, буд.1, за суб’єктом: Державне підприємство «Селидіввугілля», податковий номер 33426253, на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а саме: статуту Державного підприємства «Селидіввугілля», наказу по відокремленому підрозділу «Шахта «Україна» від 31 грудня 2012 року № 644, протоколу засідання постійно діючої на шахті інвентаризаційної комісії від 09 грудня 2012 року, інвентаризаційного опису основних засобів № 19 від 22 листопада 2012 року по дільниці (цеху) «Котельня», балансу по відокремленому підрозділу «Шахта «Україна» станом на 30 листопада 2012 року (а.с.3-5, 35).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що 29 березня 2013 року звернувся до відповідача із заявами про державну реєстрацію права власності на будівлі насосних перекачки конденсату № 1 та № 2, що розташовані за адресою: Донецька обл., м. Селидове, м. Українськ, вул. Октябрьська, буд.1, однак рішеннями від 05 квітня 2013 року йому відмовлено у державній реєстрації прав через відсутність документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на цей об'єкт нерухомості.

Позивач вважає ці рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідно до пп.8 п.27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, серед іншого, можуть виступати рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном. Такими документами, за твердженням позивача, є статут Державного підприємства «Селидіввугілля», наказ по відокремленому підрозділу «Шахта «Україна» від 31 грудня 2012 року № 644, протокол засідання постійно діючої на шахті інвентаризаційної комісії від 09 грудня 2012 року, інвентаризаційний опис основних засобів № 19 від 22 листопада 2012 року по дільниці (цеху) «Котельня», баланс по відокремленому підрозділу «Шахта «Україна» станом на 30 листопада 2012 року, які свідчать про факт включення особою, уповноваженою управляти державним майном (Мінвуглепромом) до складу майна (основних фондів) Державного підприємства «Селидіввугілля» будівель насосних перекачки конденсату № 1 та № 2.

З урахуванням наведеного позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала у повному обсязі, надала письмові заперечення проти позову (а.с.43-45), сутність яких полягала в наступному.

Серед документів, наданих уповноваженою особою Державного підприємства «Селидіввугілля» разом із заявами про державну реєстрацію права власності на будівлі насосних перекачки конденсату № 1 та № 2, не було документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на це нерухоме майно, що мало наслідком прийняття рішень про зупинення розгляду заяв із наданням позивачу строку для подання документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на вказане майно. Оскільки такі документи надані не були, державним реєстратором прийняті рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

В документах, поданих разом із заявами про проведення державної реєстрації права власності, відсутні відомості про рік побудови будівель насосних перекачування конденсату № 1 та № 2, не зазначений їх власник тощо.

Зазначила, що наказ Міністерства вугільної промисловості України від 13 вересня 1996 року № 447 «Про створення ДВАТ шляхом перетворення державних підприємств ВО «Селидіввугілля» був наданий під час усної співбесіді державного реєстратора з представником позивача, яка відбулася вже після прийняття рішень про відмову у державній реєстрації прав.

Посилалась на відсутність правових підстав для проведення державної реєстрації права власності на це майно за позивачем, оскільки закріплення цього майна на праві господарського відання не є його відчуженням, а тому не створює для позивача передумов набуття права власності на нього.

З урахуванням наведеного у задоволення позовних вимог просила відмовити.

05 серпня 2013 року представником позивача надана про розгляд справи в порядку письмового провадження, представник відповідача проти цього не заперечувала (а.с.156).

На підставі ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код 33426253) зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Селидівської міської ради 06 червня 2005 року, про що свідчать виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 704848 (а.с.51) та довідка АБ № 382089 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.52).

Як слідує зі змісту статуту Державного підприємства «Селидіввугілля», це підприємство засноване на державній власності згідно з наказом Мінпаливенерго України від 26 травня 2005 року № 237 та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України відповідно до Указу Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів державної влади».

Підприємство є правонаступником прав та обов’язків відокремлених підрозділів, реорганізованого Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», шляхом виділення з його складу низки відокремлених підрозділів, в тому числі шахти «Україна», та приєднання їх до підприємства, що передбачено п.3.3. статуту.

Згідно з п.4.1. статуту майно підприємства становлять основні фонди, інші необоротні та оборотні активи, що відображаються в самостійному балансі підприємства; майно підприємства є державною власністю та закріплюється за ним на праві господарського відання (а.с.23-26).

Відокремлений підрозділ «Шахта «Україна» утворений згідно з наказом Державного підприємства «Селидіввугілля» від 06 червня 2005 року, що вбачається зі змісту Положення про Відокремлений підрозділ «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля».

Відокремлений підрозділ «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код 33621573) статусу юридичної особи не має, входить до структури позивача, про що свідчить довідка АБ № 382091 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.67).

Відповідно до п.4.1. Положення відокремлений підрозділ «Шахта «Україна» використовує надане йому підприємством майно, яке є державною власністю, для здійснення господарської діяльності на праві оперативного використання майна (а.с.68-79).

На підставі наказу по відокремленому підрозділу «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» від 31 жовтня 2012 року № 644 «Про проведення інвентаризації» поведена повна інвентаризація активів і зобов’язань підрозділу станом на 31 жовтня 2012 року (а.с.11).

Результати інвентаризації заслухані на засіданні постійно діючої інвентаризаційної комісії, яке відбулося 09 грудня 2012 року, та відображені в протоколі, затвердженому директором відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» (а.с.12-14).

Як вбачається зі змісту інвентаризаційного опису основних засобів відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля», складеного 22 листопада 2012 року, на балансовому рахунку станом на 31 жовтня 2012 року обліковуються насосна перекачування конденсату № 1 (інвентарний номер 59002) та насосна перекачування конденсату № 2 (інвентарний номер 59003) (а.с.15-20).

Оборотні та необоротні активи відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» відображені в балансі станом на 30 листопада 2012 року (а.с.21-22).

29 березня 2013 року уповноважена особа Державного підприємства «Селидіввугілля» звернулася до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), в якій просила здійснити державну реєстрацію виникнення права власності, форма власності – державна, на об’єкт – насосна перекачування конденсату № 1, розташований за адресою: Донецька обл., м. Селидове, м. Українськ, вул. Жовтнева, буд.1. Заява зареєстрована в Державному реєстрі прав за номером 631440 (а.с.98).

Дослідивши матеріали облікової справи № 631440, суд встановив, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень заявником були надані наступні документи: платіжне доручення від 27 березня 2013 року № 508 (а.с.99), платіжне доручення від 27 березня 2013 року № 510 (а.с.100), виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 704848 (а.с.101), довідка АБ № 382089 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.102), статут Державного підприємства «Селидіввугілля» (а.с.103-115), довідка АБ № 382091 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.117), положення про відокремлений підрозділ «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» (а.с.118-129), технічний паспорт на будівлю (а.с.131-134), довіреність на представника (а.с.135), копія паспорту представника заявника та довідки про його ідентифікаційний номер (а.с.136-140).

У зв’язку з тим, що заявником не були подані усі необхідні документи, а саме не надані документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності, 29 березня 2013 року державним реєстратором прийнято рішення за № 1236525 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.141).

05 квітня 2013 року державним реєстратором прийнято рішення № 1426856 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на насосну перекачування конденсату № 1. Рішення прийнято на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п.16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень у зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності (а.с.142).

29 березня 2013 року уповноважена особа Державного підприємства «Селидіввугілля» звернулася до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), в якій просила здійснити державну реєстрацію виникнення права власності, форма власності – державна, на об’єкт – насосна перекачування конденсату № 2, розташований за адресою: Донецька обл., м. Селидове, м. Українськ, вул. Жовтнева, буд.1. Заява зареєстрована в Державному реєстрі прав за номером 629037 (а.с.48).

Дослідивши матеріали облікової справи № 629037, суд встановив, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) заявником були надані наступні документи: платіжне доручення від 27 березня 2013 року № 506 (а.с.49), платіжне доручення від 27 березня 2013 року № 509 (а.с.50), виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 704848 (а.с.51), довідка АБ № 382089 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.52), статут Державного підприємства «Селидіввугілля» (а.с.53-65), довідка АБ № 382091 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.67), положення про відокремлений підрозділ «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» (а.с.68-79), технічний паспорт на будівлю (а.с.81-84), довіреність на представника (а.с.85), копія паспорту представника заявника та довідки про його ідентифікаційний номер (а.с.86-89).

У зв’язку з тим, що заявником не були подані усі необхідні документи, а саме не надані документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності, 29 березня 2013 року державним реєстратором прийнято рішення за № 1232437 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.91).

05 квітня 2013 року державним реєстратором прийнято рішення № 1426318 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на насосну перекачування конденсату № 2. Рішення прийнято на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п.16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень у зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності (а.с.92).

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства (ч.1 ст.2 КАС України).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що передбачено абз.2 ч.1 ст.2 Закону № 1952.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону № 1952 державна реєстрація прав є обов'язковою.

Право власності, як одне з речових прав на нерухоме майно, підлягає обов'язковій державній реєстрації, що передбачено п.1 ч.1 ст.4 Закону № 1952.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 1952 систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

П.1 ч.1 ст.8 Закону № 1952 визначено, що до повноважень органу державної реєстрації прав належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації.

П.п.1-2 ч.2 ст.9 Закону № 1952 встановлено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав тощо.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 КАС України.

У спірних правовідносинах відповідач виступає у якості суб'єкта владних повноважень, а публічно-правовий спір між сторонами виник внаслідок реалізації ним владних управлінських функцій в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, отже оскаржувані рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень мають бути перевірені судом на відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 КАС України.

При цьому відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність, рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України № 1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок № 703).

Відповідно до п.7 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

П.10 Порядку № 703 передбачено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації, що передбачено п.16 Порядку № 703.

Як слідує зі змісту п.26 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п.27 Порядку № 703 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Дослідивши матеріали облікових справ № 629037 та № 631440, суд дійшов висновку, що позивач не надав державному реєстратору документи, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на насосні перекачування конденсату № 1 та № 2, які передбачені ч.1 ст.19 Закону № 1952 та п.27 Порядку № 703.

Вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначений ч.1 ст.24 Закону № 1952. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена, що визначено ч.4 ст.24 Закону № 1952.

Однією з підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень є те, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, що передбачено п.4 ч.1 ст.24 Закону № 1952.

За приписами ч.2 ст.24 Закону № 1952, п.23 Порядку № 703 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що рішення про відмову в держаній реєстрації прав та їх обмежень від 05 квітня 2013 року № 1426856 та № 1426318 прийняті в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що передбачені Законом № 1952 та Порядком № 703, а відповідач належними та допустими доказами довів їх правомірність, тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування цих рішень задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на те, що відповідно до пп.8 п.27 Порядку № 703 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, серед іншого, можуть виступати рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном, і такими документами є статут Державного підприємства «Селидіввугілля», наказ по відокремленому підрозділу «Шахта «Україна» від 31 грудня 2012 року № 644, протокол засідання постійно діючої на шахті інвентаризаційної комісії від 09 грудня 2012 року, інвентаризаційний опис основних засобів № 19 від 22 листопада 2012 року по дільниці (цеху) «Котельня», баланс по відокремленому підрозділу «Шахта «Україна» станом на 30 листопада 2012 року, які свідчать про факт включення особою, уповноваженою управляти державним майном (Мінвуглепромом) до складу майна (основних фондів) Державного підприємства «Селидіввугілля» будівель насосних перекачування конденсату № 1 та № 2, висновку суду про правомірність оспорюваних рішень не спростовують.

Так, аналіз положень п.п.1-2 ч.2 ст.9 Закону № 1952, п.п.10, 16 Порядку № 703 свідчить про те, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або про відмову у державній реєстрації на підставі заяви та доданих до неї документів.

Позивач не довів належними та допустими доказами, що разом із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або протягом строку, встановленого державним реєстратором для подання додаткових документів, він надав відповідачу наказ по відокремленому підрозділу «Шахта «Україна» від 31 грудня 2012 року № 644, протокол засідання постійно діючої на шахті інвентаризаційної комісії від 09 грудня 2012 року, інвентаризаційний опис основних засобів № 19 від 22 листопада 2012 року по дільниці (цеху) «Котельня», баланс по відокремленому підрозділу «Шахта «Україна» станом на 30 листопада 2012 року.

Оскільки ці документи не були надані державному реєстратору, вони не були предметом його розгляду, який передував прийняттю рішень про відмову в державній реєстрації прав, що виключає можливість визнання їх протиправними та скасування з цієї підстави.

Крім того, за висновком суду, ці документи відображають в бухгалтерському обліку перебування будівель насосних перекачування конденсату № 1 та № 2 на балансі відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля», проте самі по собі не можуть вважатися такими, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно в розумінні пп.8 п.27 Порядку № 703.

Вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень без надання реєстратору усіх необхідних та передбачених ч.1 ст.19 Закону № 1952 та п.27 Порядку № 703 документів, що підтверджують відповідне право позивача на згадані об'єкти нерухомого майна, суд вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Невиконання обов'язку позивачем вимог державного реєстратора щодо надання у п’ятиденний строк необхідних документів мало наслідком прийняття ним правомірних рішень про відмову в державній реєстрації прав. Ці рішення на час їх ухвалення були законними та обґрунтованими. Надані позивачем до суду додаткові документи не є підставою вважати оспорювані рішення протиправними та не надають суду правових підстав для покладання на відповідача обов’язку здійснити державну реєстрацію права власності за наявними у справі документами.

Крім того, суд вважає за потрібне звернути увагу позивача на те, що Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулося із заявами про реєстрацію права власності на будівлі насосних перекачування конденсату № 1 та № 2 на своє ім’я.

Водночас згідно з п.4.1. Статуту Державного підприємства «Селидіввугілля» майно підприємства є державною власністю та закріплюється за ним на праві господарського відання.

Згідно зі ст.170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Ч.ч.2-3 ст.326 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Згідно з положеннями ч.3 ст.73 Господарського кодексу України майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Аналіз наведених вище положень Цивільного та Господарського кодексів України та Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185-V свідчить, що реєстрація права власності на нерухоме майно, яке є державною власністю та закріплене за позивачем на праві господарського відання, має здійснюватися на ім’я держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, до сфери управління якого належить позивач. В свою чергу на ім’я позивача підлягає реєстрації право господарського відання, яке є відмінним від права власності на нерухоме майно та має похідний характер від нього.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідачем – суб’єктом владних повноважень, на користь якого ухвалене рішення, не були понесені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, тому судові витрати присудженню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Селидіввугілля» до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Селидівського міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування рішень та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

2. Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 05 серпня 2013 року.

3. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.