Вирок № 32910418, 07.08.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6226/13-к

Номер провадження 1-кп/404/348/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого - судді Іванова Д.Л.,

при секретарі - Хинку Я.І.,

за участю прокурора - Лебедєвої Р.С.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кіровограді матеріали кримінального провадження, внесеного 27 квітня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120060002680 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бережинка, Кіровоградського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше судимого

- 29 грудня 2004 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України із застосуваням ст.ст. 70, 71 КК України остаточно до 4 років та 3 місяці позбавлення волі. Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 23 березня 2007 року звільнений 30 березня 2007 року від відбуття покарання умовно-достроково на 1 рік 10 місяців та 18 днів;

- 10 листопада 2008 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України остаточно до 3 років та 6 місяців позбавлення волі; 05 січня 2012 року звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 вчинив повторне таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ) при слідуючих обставинах.

27 квітня 2013 року, близько 10.00 год., ОСОБА_2 працюючи найманим працівником в складі будівельної бригади, маючи вільний доступ до підсобного приміщення колишнього адміністративного корпусу Товариства з обмеженої відповідальністю « Промислової фірми Побут», розташованого в АДРЕСА_3, в одному з складських приміщень вказаного підприємства помітив промислові газові колонки.

Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на викрадення чужого майна, ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, будучи непоміченим, проник до вказаного складського приміщення, в якому шляхом демонтажу, повторно викрав два мідних теплообмінники з газових колонок , вартість яких, згідно висновку експерта № 865 від 19 червня 2013 року становить всього 191, 10 грн.

Викрадені теплообмінники ОСОБА_2 для подальшої реалізації в одному з пунктів прийому металобрухту склав у поліетиленовий пакет і залишив в приміщенні роздягальні, після виявлення потерпілим ОСОБА_1 крадіжки в цей же день, близько 14 00 год. був затриманий на місці пригоди в присутності працівників міліції.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у викраденні у потерпілого ОСОБА_1 двох теплообмінників від газових промислових колонок при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю, розкаявся.

Крім цього пояснив суду, що в даний час проживає з жінкою, в громадському шлюбі, яка вагітна, в квітні 2013 року влаштувався на роботу в складі будівельної бригади каменщиком, працював близько 2 тижнів, отримував в середньому 100, 00 грн. в день, в одному з цехів колишнього адміністративному корпусу, він разом з іншими працівниками підприємства, які також працювали по найму переодягались та залишали свої речі, неподалік від роздягальні в іншій стороні будівлі знаходилось складське приміщення, яке завжди було зачинено.

27 квітня 2013 року, близько 10.00 год. у нього закінчились цигарки і він направився до роздягальні, проходячи по коридору помітив відкритий склад, зайшов до нього, побачив разукомплектовані газові колонки та кондиціонери, вирішив викрасти мідні частини колонки щоб здати їх в металобрухт, планував заробити від 150, 00 до 200, 00 грн., для цього спочатку зняв кришку ( кожух ), зламав трубки та витягнув теплообмінники, потім поклав їх в пакет і сховав в роздягальні.

Після обіду, близько 14 00 год. до нього підійшов бригадир ОСОБА_3 і повідомив, що в роздягальні в його пакеті були знайдені викрадені з складу теплообмінники, через деякий час приїхали працівники міліції, стверджує, що в складське приміщення він потрапив через незамкнені двері, факт незаконного проникнення до вказаного приміщення, шляхом пошкодження дверної петлі, а також викрадення мідних запчастин до промислових кондиціонерів - заперечує.

На стадії підготовчого провадження, після роз'яснення ОСОБА_2 його прав, передбачених ст. 42 КПК України від призначення йому захисника з числа адвокатів ОСОБА_4 обласного центру безоплатної вторинної правової допомоги відмовився, в ході судового розгляду клопотань про призначення йому захисника не заявляв, факт вживання наркотичних засобів після лікування у 2004 році в обласному наркологічному диспансері, наркозалежність або наявність будь - яких психічних розладів категорично заперечує, вважає себе нормальною, здоровою людиною.

Не зважаючи на визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини, його вина у повторному умисному таємному викраденні чужого майна при обставинах, викладених в обвинувальному акті, повністю підтверджується сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив суду, про те, що являється директором ТОВ « Промислової фірми Побут «, в квітні 2013 року він запросив до себе на роботу бригаду працівників на чолі з ОСОБА_3, який сам підбирав собі робітників.

В колишньому адміністративному корпусі він виділив їм приміщення для роздягальні, після демонтажу промислових кондиціонерів та газових турбірованих колонок, які знаходились в нормальному, робочому стані і повинні були експлуатуватись в подальшому їх перенесли в склад, працівники ОСОБА_3 їх бачили.

27 квітня 2013 року, близько 13 00 год. він вирішив перевірити склад, коли підійшов до дверей, то вони були прикриті і тримались на петлях, на одній з них шурупи спочатку були викручені, а потім вкручені на місце, він зайшов в склад і виявив, що в газових промислових колонках відламані трубки та відсутні теплообмінники, в кондиціонерах також були відсутні мідні частини, в результаті чого вони на даний час до експлуатації не придатні, для того щоб їх привести в робочий стан необхідно витратити близько 5000, 00 грн., які на його думку підлягають стягненню з підсудного.

Крім того зазначив, що про крадіжку він одразу ж сповістив бригадира ОСОБА_3, вони разом розпочали пошуки і в роздягальні в одному з пакетів знайшли два теплообмінника з газових колонок, запасні частини з кондиціонерів не знайшли, ОСОБА_2 не зважаючи на те, що був викритий, у крадіжці не зізнався, пояснив це тим, що пакет йому підкинули, у зв'язку з цим було вирішено зателефонувати в міліцію та повідомити про злочин.

Вважає, що ОСОБА_2 будучи найманим працівником, отримував нормальну заробітну плату, вчинив крадіжку по місцю роботи, фактично проник у складське приміщення, при його викритті у вчиненому не зізнався, схильний до крадіжок і заслуговує на справедливе покарання у виді позбавлення волі.

Показаннями свідка ОСОБА_3, який пояснив суду, що на прохання прийняв на роботу до себе в бригаду ОСОБА_2 підсобним робітником, в складі, який постійно був зачинений на замок зберігались промислові газові колонки, кондиціонери та інші товарно - матеріальні цінності, які були демонтовані під час ремонту цеху.

27 квітня 2013 року, близько 13 00 год. крадіжку з складу мідних запчастин з газових колонок та кондиціонерів виявив ОСОБА_5 та розповів йому, замок візуально знаходився на місці, однак видно було, що спочатку викрутили дверну петлю, а потім шурупи закрутили на місце, після того як в роздягальні знайшли пакет з теплообмінниками, викликали всіх працівників і почали розпитувати, ОСОБА_2 у крадіжці не зізнався.

Крім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- протоколом про прийняття заяви 27 квітня 2013 року від ОСОБА_1 про крадіжку запчастин з території підприємства до кондиціонеру та газових турбірованих колонок ( а.с. 8 );

- протоколом огляду місця події від 27 квітня 2013 року приміщення, розташованого АДРЕСА_3 згідно з яким під час огляду виявлено крадіжку двох мідних теплообмінників від газових колонок ( а.с.9 );

- протоколом проведення 27 травня 2013 року слідчого експерименту з фототаблицями, в ході якого підозрюваний ОСОБА_2 показав і розказав, як і при яких обставинах ним з складського приміщення по АДРЕСА_3, були викрадені два теплообмінник від газових колонок ( а.с. 26 - 33 ).

- протоколом огляду предмета від 29 квітня 2013 року та визнання його речовим доказом - двох мідних теплообмінників, який були вилучені в ході огляду місці пригоди ( а.с. 34 - 35 );

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 865 від 19 червня 2013 року, згідно з яким ринкова вартість двох мідних теплообмінник становить 191, 10 грн. ( а.с. 42 - 43).

Суд, відповідно до ст. 337 КПК України, діючи в межах пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ), вчинена повторно, при обставинах викладених в обвинувальному акті, кваліфіковані правильно, а його вина в судовому засіданні доведена.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості, свою вину визнав, у вчиненому розкаявся, розповів органу досудового розслідування та суду про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, тим самим сприяв у його розкритті, готовий нести за це відповідальність, на обліку у лікарня психіатра не перебуває, ще у 2004 році пройшов курс лікування в обласному наркологічному диспансері у зв'язку з вживанням коноплі, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних умисних, корисливих злочинів, має непогашену в установленому законом порядку судимість за останнім вироком, за місцем реєстрації характеризується посередньо.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлені.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи ОСОБА_2, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за ч.2 ст.185 КК України у межах санкції статті у виді позбавлення волі, оскільки ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення аналогічних умисних, середньої тяжкості, корисливих злочинів, після звільнення із місць позбавлення волі по відбуття покарання, знов вчинив крадіжку, за рахунок якої хоті задовольнити свої матеріальні потреби.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку, про те, що виправлення підсудного ОСОБА_2 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню потерпілим ОСОБА_1 не заявлявся.

Судові витрати за проведення експертизи необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, що відповідає вимогам ст. 124 КПК України. Речові докази: 2 мідних теплообмінники повернути їх власнику ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 368 - 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 ( одного ) року позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту взяття його під варту, а саме з 31 липня 2013 року з 13 год. 15 хв.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 392, 00 грн. витрат за проведення судово - товарознавчої експертизи.

Речові докази: 2 мідних теплообмінники - повернути ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда протягом 30 діб з дня його проголошенння, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Д. Л. Іванов