Ухвала суду № 32903934, 08.08.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"08" серпня 2013 р. справа № 5027/911-б/2012

За заявою публічного акціонерного товариства "Красноїльський деревообробний комбінат", смт.Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області

про визнання банкрутом

Суддя Дутка В.В.

Представники

від кредитора - Григоришин О.М., довіреність від 07.08.2013р.

від банкрут - Хуткий А.Я., довіреність від 13.04.2013р., Дендерис І.Є., ліквідатор

СУТЬ СПОРУ: Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 10.12.2012р. порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Красноїльський деревообробний комбінат", смт.Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області в порядку част. 5 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), розгляд справи призначено на 24.12.2012р.

Постановою від 11.04.2013р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дендериса І.Є.

Оголошення про визнання публічного акціонерного товариства "Красноїльський деревообробний комбінат" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" від 14.05.2013р. №87.

13.06.2013р. державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі звернулася до господарського суду з заявою про визнання поточних грошових вимог на суму 285888,06 грн.

Ухвалою від 13.06.2013р. розгляд заяви призначено на 08.08.2013р.

У судовому засіданні представник кредитора просив визнати заявлені грошові вимоги до боржника.

Ліквідатор у відзиві від 26.07.2013р. вимоги кредитора не визнав, враховуючи відсутність доказів, що підтверджували б заборгованість банкрута, а відносно нарахування фінансових санкцій, пені в період дії мораторію вважає їх такими, що не підлягають визнанню.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши заяву та додані до неї документи, суд визнає заявлені грошові вимоги обґрунтованими частково з огляду на таке.

Заявлена вимога ДПІ у Сторожинецькому районі до банкрута становить 285888,06 грн., в тому числі: податок на прибуток 24203,29 грн., з них основний борг 1526,00 грн., пеня 22677,29 грн.; податок на додану вартість 219925,04 грн., з них 148186,00 грн., пеня 71739,04 грн.; земельний податок 18823,53 грн., з них 18694,02 грн., пеня 129,51 грн.; авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств 247,12 грн. основного боргу; пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД 20858,02 грн.; надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 1072,03 грн.; збір за спеціальне використання води 759,03 грн. основного боргу. Заборгованість у заявленій сумі підтверджується податковими деклараціями, розрахунками, актами перевірок доданими до заяви.

Приписами п. 8 частини першої ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника підлягають задоволенню у четверту чергу.

Заборгованість банкрута по сплаті податку на прибуток в сумі 1526,00 грн., податку на додану вартість в сумі 78745,00 грн., земельного податку в сумі 18694,02 грн., авансового внески з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 247,12 грн., а всього 99212,14 грн. виникла у процедурі розпорядження майном боржника, підтверджена доказами та підлягає визнанню.

Вимоги кредитора до банкрута в сумі 69441, 00 грн. заборгованості з податку на додану вартість, згідно декларацій від 19.04.2013р. №9022171121, від 20.05.2013р. №9029228429; заборгованості з надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 1072,03 грн., згідно декларації від 18.04.2013р. №9021477207, заборгованості по збору за спеціальне використання води в сумі 759,03 грн., згідно розрахунку від 18.04.2013р. №9021477237, а всього вимоги на суму 71272,06 грн. виникли після прийняття постанови від 11.04.2013р. про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до част. 1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, Закон про банкрутство не передбачає виникнення нових податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій) у підприємства-банкрута за час проведення процедури його ліквідації.

В даному випадку, нарахування податкових зобов'язань в сумі 71272,06 грн. відбулося під час ліквідаційної процедури, що не передбачено законом, у зв'язку з чим заявлені поточні вимоги підлягають відхиленню.

Нарахування фінансових санкцій та пені банкруту в сумі 115403,86 грн. проведено під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введений судом 10.12.2012р., у зв'язку з чим, суд зазначає таке.

Згідно абз. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Передбачена абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України від 14 травня 1992 р. № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальна заборона на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не обмежується припиненням заходів забезпечення конкурсних вимог, а отже, неустойка за невиконання поточних грошових зобов'язань упродовж дії мораторію не нараховується.

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Виходячи із змісту Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства (постанова Верховного Суду України від 12 березня 2013р. у справі № 3-71 гс 12).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013р. №0000212200 банкруту нарахована пеня в сумі 20858,02 грн. за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України та згідно ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення виручки (вартості недопоставленого товару).

Стаття 4 вказаного вище Закону передбачає, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Наведений Закон передбачає стягнення пені за порушення законодавчо визначених строків розрахунків незалежно від причин з яких строки порушені. Для застосування передбачених Законом санкцій достатньо факту порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті чи надходження імпортного товару.

Аналізуючи вищенаведені норми законів, суд дійшов висновку, що мораторій не поширюється на вимоги кредитора в сумі 20858,02 грн. за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки нарахування такої пені визначено спеціальним законом за порушення законодавчо встановлених строків, а не за невиконання грошового зобов'язання, а тому вказані вимоги підлягають визнанню.

Щодо решти вимог кредитора в частині фінансових санкцій та пені в сумі 94545,84 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті податків і зборів, то вони нараховані під час дії мораторію та не підлягають визнанню в силу прямої заборони законом їх нарахування.

Заявник відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, п.п. 14 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень.

Керуючись абз. 1 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив стягнути з банкрута в доход Державного бюджету 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) судового збору, які включити до першої черги задоволення вимог кредиторів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, 40, п.2 част. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1.Визнати поточні вимоги державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі до банкрута частково на суму 120070,16 грн., в тому числі основний борг 99212,14 грн., штрафна санкція 20858,02 грн.

2.Відмовити у визнанні вимог державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі до банкрута в сумі 165817,90 грн.

3.Ліквідатору включити вимоги кредитора на суму 99212,14 грн. основного боргу до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу, штрафну санкцію 20858,02 грн. у шосту чергу, судові витрати у розмірі 1147,00 грн. погашати за рахунок банкрута у першу чергу.

4.Копії ухвали надіслати сторонам.

Суддя В.В.Дутка