Ухвала суду № 32903772, 23.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р.Справа № 820/1185/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013р. по справі № 820/1185/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство " Агронафтпродукт"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 року № 0008992305.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013р. по справі № 820/1185/13-а позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.08.2000 року, про що зроблений запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Знаходиться на податковому обліку у ДПІ Дзержинського району м. Харкова Харківської області ДПС з 14.08.2000 року за № 12269, зареєстроване платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво № 28292169. .

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" (код за ЄДРПОУ 31149289) щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Харківська віконна компанія" (код 31149289) за жовтень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 15.10.2012 року № 4471/2201/31149289.

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п.п. 2.13, 2.15, 2.16 п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" завищено суму податкового кредиту у жовтні 2011 року на 690682 грн. та, як наслідок, занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за жовтень 2011 року у сумі 690 682 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 року № 0008992305, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 1.036023,00 грн. у тому числі за основним платежем - 690 682,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 345 341,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 року № 0008992305 оскаржене позивачем в адміністративному порядку відповідно до приписів п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України шляхом послідовного подання скарг до Державної податкової служби у Харківській області та Державної податкової служби України.

Рішеннями за результатами розгляду скарг ДПС у Харківській області та ДПС України скарги ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 року № 0008992305 - без змін.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугував висновок про формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ "Харківська віконна компанія", які реально не могли відбутися.

Як на достатню підставу для таких висновків, контролюючий орган послався виключно на наявність акту від 14.06.2012 року № 1062/2220/34955829 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Харківська віконна компанія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 01.06.2012р., за результатами якої встановлено, що в порушення ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України та п. 135.2 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, ст. 187, 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, дані податкової звітності документально не підтверджені.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За приписами п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із статтею 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на вимоги наведених правових норм, підставою для зменшення платником податків об'єкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг) є будь-які витрати платника податку, визначені на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та здійснені для провадження господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи слідує, що взаємовідносини ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" з ТОВ "Харківська віконна компанія" склалися в межах наступних договорів підряду.

Відповідно до договору підряду № 11/08 від 11.08.2011 року ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" (Замовник) доручає, а ТОВ "Харківська віконна компанія" (Підрядник) зобов'язується виконати роботи з реконструкції майнового комплексу під Харківський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості з розміщення додаткових будівель по вул. Артема, 1 в м. Дергачі. Будівництво учбового корпусу. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її, на виконання умов якого були виписані наступні податкові накладні: податкова накладна від 27.10.2011 року № 71 на загальну суму 465 700,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 77 616,67 грн.), від 27.10.2011 року № 73 на загальну суму 567 100.00 грн. ( в тому числі ПДВ - 94 516,67 грн.), від 28.10.2011 року № 76 на загальну суму 456 350,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 76 058,33 грн.), від 31.10.2011 року № 78 на загальну суму 567 300,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 94 550,00 грн.), від 31.10.2011 року № 79 на загальну суму 325 400,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 54 233,33 грн.).

Відповідно до договору підряду № 13/08 від 13.08.2011 року ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" (Замовник) доручає, а ТОВ "Харківська віконна компанія" (Підрядник) зобов'язується виконати роботи з реконструкції нежитлових будівель корівника (літер "А1-1", свинарника (літер "В1-1"), зерносховища (літер "Б1-1") призначених для навчально-фермерської майстерні та нежитлових будівель лабораторій автомашин (літер "Л-1") і сільгоспмашин (літер "М-1"), призначених для навчально-виробничої майстерні Харківського центру ПТО ДСЗ за адресою: Харківська область, Дергачівський р-н, м. Дергачі, вул. Артема, 1. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її, на виконання умов якого були виписані наступні податкові накладні: податкова накладна від 27.10.2011 року № 70 на загальну суму 320 765,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 53 460,83 грн.), від 28.10.2011 року № 74 на загальну суму 365 387,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 60 897,83 грн.), від 31.10.2011 року № 77 на загальну суму 339 200,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 56 533,33 грн.).

Відповідно до договору підряду № 17/08/2011 від 17.08.2011 року ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" (Замовник) доручає, а ТОВ "Харківська віконна компанія" (Підрядник) зобов'язується виконати роботи з ремонту інженерно-лабораторно корпусу по вул.. М.Конєва, 16. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її, на виконання умов якого були виписані наступні податкові накладні: податкова накладна від 27.10.2011 року № 72 на загальну суму 250 755,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 41 792,50 грн.), від 28.10.2011 року № 75 на загальну суму 176 300,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 29 383,33 грн.), від 31.10.2011 року № 80 на загальну суму 309 836,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 51 639,33 грн.).

На виконання умов вищевказаних договорів сторонами були складені довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за формою КБ-3.

За результатами виконаних робіт з договорами підряду сторонами були складені акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2.

На суми, зазначені в актах, контрагентами були виписані податкові накладні.

Колегія суддів вважає доцільним зазначити, що порядок укладання та виконання договорів на будівельні та будівельно-монтажні роботи регулюються ЦК України, де встановлено, що (ст. 875) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. В ст. 877 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Не виконання сторонами договору будівельного підряду визначених законодавцем вимог за правилами ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з правилами ч.1 і ч.2 ст.181 Господарського кодексу України, має своїм юридичним наслідком не досягнення згоди з усіх істотних умов договору.

До матеріалів даної адміністративної справи позивачем надано проектну документацію та узгоджену кошторисну документацію на виконання робіт, локальний кошторис, відомості ресурсів до локального кошторису, розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції доказом фактичного виконання робіт визнано акти прийомки виконаних робіт Форми № КБ-2в, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» №237/5 від 21 червня 2002 року, будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності, повинні складати за типовою формою №КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт», а усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування за типовою формою №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт».

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами договорів при його виконанні були складені акти приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в, які оформлено належним чином.

Зазначені у вказаних актах роботи за видом, обсягом та якісними і кількісними показниками відповідають даним, визначеним у технічних завданнях та проектно-кошторисній документації.

Також позивачем надані розрахунки загальновиробничих витрат і відомості ресурсів, в яких зазначається загальна вартість робіт, час роботи на будівництві, складові адміністративних видатків, вид і кількість матеріалів, які використовувались на будівництві та інші відомості і реквізити, наявність яких є обов'язковою для первинного документу у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З матеріалів справи вбачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство" Агронафтпродукт" зареєстроване як юридична особа, є платником податку на додану вартість, та має ліцензію на провадження діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, на здійснення робіт.

Окрім того, колегія суддів відмічає, що вказані договори укладались позивачем на виконання договору підряду з Харківським центром професійно-технічної освіти державної служби від 16.11.2010 року, укладення якого підтверджується матеріалами проведених відкритих торгів, акцепту пропозиції конкурсних торгів (а.с. 193-197).

При цьому, залучення підприємством позивача субпідрядної організації до виконання робіт з реконструкції нежитлових будівель за адресою м. Дергачі, вул. Артема, 1 відповідає умовам договору, визначеним у його розділі 6.

Враховуючи досліджені вище докази, суд приходить до висновку про наявність у позивача доведеної належними та допустимим доказами об'єктивної необхідності придбання підрядних робіт для забезпечення ведення власної господарської діяльності - виконання договору від 16.11.2010 року, укладеного з замовником - Харківським центром професійно-технічної освіти державної служби.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Щодо наявності у матеріалах справи податкових накладних, виписаних ТОВ "Харківська віконна компанія" на адресу ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" від 27.10.2011 року № 70, від 27.10.2011 року № 71, від 27.10.2011 року № 72, від 27.10.2011 року № 73, від 28.10.2011 року № 74, від 28.10.2011 року № 75, від 28.10.2011 року № 76, від 31.10.2011 року № 77, від 31.10.2011 року № 78, від 31.10.2011 року № 79, від 31.10.2011 року № 80, в яких у графі "дата відвантаження (виконання, постачання (оплати) товарів/послуг) зазначені дати жовтня 2010 року та вищезазначених податкових накладних, в яких у графі "дата відвантаження (виконання, постачання (оплати) товарів/послуг) зазначені дати жовтня 2011 року, то така невідповідність обумовлена допущеною друкарською опискою при виписці вказаних документів податкового обліку. У зв'язку із цим, ТОВ "Харківська віконна компанія" листом від 03.09.2012 року № 115 повідомила про це позивача ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" та надала податкові накладні належним чином оформлені. З урахуванням наведених обставин та за наслідком аналізу законодавчих норм, які встановлюють правила та умови формування даних податкового обліку, суд дійшов висновку, що виключно вказана обставина (друкарська описка) не може бути єдиною і достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит.

Разом з цим суд зауважує, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. При цьому, обов'язкові реквізити податкової накладної чітко зазначені у статті 201 Податкового кодексу України, проте графа "дата відвантаження (виконання, постачання (оплати) товарів/послуг) не є обов'язковим реквізитом податкової накладної, відсутність або невірне заповнення якого може бути підставою для заборони платнику податків на віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в Акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем результату проведених робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах складеного ДПІ акту за наслідками перевірки діяльності контрагентів позивача.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи зустрічної звірки, в котрому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, котрі не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, оскільки ні акт перевірки, ні довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, які достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Крім того, позиція відповідача щодо оцінки дій позивача виключно на підставі даних стосовно контрагента суперечить як приписам національного законодавства так і практиці Європейського суду з прав людини. В ст. 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, а тому притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник, а не той, хто мав з ним господарські відносини. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09 р. у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідачем в акті перевірки не наведені докази неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик робіт, просторових та часових факторів, економічних чинників; відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції; відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін правочину; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином. Таким чином, відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні ПДВ, та до складу витрат при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Наведені обставини стали підставою для висновків суду першої інстанції про законність позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013р. по справі № 820/1185/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.