Постанова № 32901236, 02.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2026/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Метельській А.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - Чемериса В.М., Рагуліна І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом арбітражного керуючого - ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2013 року позивач арбітражний керуючий - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження від 20.03.2013 року № 2 "Про усунення порушення Ліцензійних умов".

В обґрунтування своїх позовних вимог арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі по тесту - позивач, ОСОБА_1.) зазначає, що за результатами проведеної позапланової перевірки діяльності позивача по фактах, зазначених у зверненні ОСОБА_7 від 25.01.2013 року, Головним управлінням юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, Головне управління юстиції у Полтавській області) складено акт від 13.03.2013 року № 70, на підставі якого прийнято оскаржуване розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов від 20.03.2013 року № 2. Вважає, що відповідач при проведенні перевірки та прийнятті спірного розпорядження діяв на підставі недіючих нормативно-правових актів, поза межами повноважень та у спосіб, не передбачений Конституцією та законами України, а також перевищив повноваження надаючи правову оцінку вчиненим позивачем правочинам. Пояснює, що оскаржуване рішення не може бути виконано, оскільки вказаним рішенням позивача зобов'язано усунути недіючі ліцензійні умови, а у позивача відсутні повноваження ліквідатора ВАТ "БК "Букрос", про що було відомо відповідачу.

29 квітня 2013 року до суду від Головного управління юстиції у Полтавській області надійшли письмові заперечення проти позову, у яких на підтвердження правомірності оскаржуваного розпорядження відповідач посилається на висновки позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого, оформленої актом від 13.03.2013 року № 70. Зазначає, що перевірка проведена правомірно відповідно до вимог Порядку контролю, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 року № 3177/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.10.2011 року за № 1197/19935. За результатами перевірки встановлено порушення ОСОБА_1 абз. 11 п. 4.9, п. 4.6 розділу ІV Ліцензійних умов, ч. 7 ст. 30, абз. 4 ч. 1 ст. 25, ч. 6 ст. 3-1, частини 12, 16 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013), п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, абз. 2, 3 ст. 18 Закону України "Про державну статистику", у зв'язку з чим 20.03.2013 року відповідачем прийнято оскаржуване розпорядження про усунення порушень.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) згідно ліцензії серії НОМЕР_1, виданої Міністерством юстиції України 15.06.2012 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області у справі № 18/257 від 14.08.2012 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року, арбітражного керуючого ОСОБА_1 призначено розпорядником майна Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" (далі по тексту - ВАТ "БК "Букрос") /том 2 а.с. 110-111, 112-116/.

Постановою господарського суду Полтавської області у справі № 18/257 від 04.12.2012 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року, ВАТ "БК "Букрос" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором підприємства - банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1 (ліцензія № НОМЕР_1 від 15.06.2012 р.) з усіма повноваженнями згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" /том 2 а.с. 4-11, 101-109/.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.03.2013 року у справі № 18/257 зупинено виконання постанови господарського суду Полтавської області від 14.12.2012 року у справі № 18/257 до закінчення її перегляду в порядку касації /том 1 а.с. 45/.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2013 року у справі № 18/257 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року та постанову господарського суду Полтавської області від 14.12.2012 року у справі № 18/257 та справу передано на розгляд до господарського суду Полтавської області в іншому складі суду /том 1 а.с. 46-52/.

Таким чином, позивач був призначений ліквідатором ВАТ "БК "Букрос" 04.12.2012 року та виковував повноваження ліквідатора "БК "Букрос" до постановляння Вищим господарським судом України ухвали від 04.03.2013 року у справі № 18/257.

05.03.2013 року до Головного управління юстиції у Полтавській області надійшло письмове доручення від Міністерства юстиції України № 1362-0-33-13/13.2 від 25.02.2013 року /том 1 а.с. 121-122/ щодо проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора ВАТ "БК "Букрос" у зв'язку з надходженням до Міністерства юстиції України листа голови наглядової ради ВАТ "БК "Букрос" ОСОБА_7 від 25.01.2013 року /том 1 а.с. 123-125/.

06.03.2013 року Головним управлінням юстиції у Полтавській області видано наказ № 41/4 "Про проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1.", пунктом 1 та 2 якого створено комісію у складі працівників Головного управління юстиції у Полтавській області та зобов'язано у термін з 12 березня по 13 березня 2013 року провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора ВАТ "БК "Букрос" по фактах, зазначених у зверненні голови наглядової ради ВАТ "БК "Букрос" ОСОБА_7 від 25.01.2013 року.

У термін з 12.03.2013 року по 13.03.2013 року посадовими особами Головного управління юстиції у Полтавській області проведено позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора ВАТ "БК "Букрос" по фактах, зазначених у зверненні голови наглядової ради ВАТ "БК "Букрос" ОСОБА_7 від 25.01.2013 року, за результатами якої складено акт від 13.03.2013 року № 70 /том 1 а.с. 91-99/.

За висновками перевірки позивачем порушено:

- абз. 11 п. 4.9 Ліцензійних умов, ч. 7 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013) щодо не використання в ліквідаційній процедурі одного рахунку боржника в банківській установі та закриття інших рахунків;

- пункт 4.6 розділу ІV Ліцензійних умов, п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, абз. 2, 3 ст. 18 Закону України "Про державну статистику" в частині не складання та не подання відповідно до вимог законодавства статистичної інформації;

- абз. 4 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013) щодо не проведення інвентаризації майна ВАТ "БК "Букрос" в установленому порядку;

- ч. 6 ст. 3-1, частини 12, 16 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013) щодо безпідставного відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок коштів боржника (без затвердженого протоколом комітету кредиторів та ухвалою суду), створення безпідставних грошових зобов'язань перед ПП "КСК-Аудит" /том 1 а.с. 98-99/.

14.03.2013 року акт перевірки направлено ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням із супровідним листом № 07-16/2312/07/2705 від 14.03.2013 року /том 1 а.с. 90/ та отриманий позивачем 18.03.2013 року, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /том 1 а.с. 89/.

20.03.2013 року Головним управлінням юстиції у Полтавській області на підставі акту від 13.03.2013 року № 70 складено розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов № 2 /том 1 а.с. 79-86/, яким вирішено наступне:

- у термін до 12.04.2013 року арбітражному керуючому ОСОБА_1 усунути порушення (п. 4 порушень) та подати в цей самий термін у письмовій формі інформацію про їх усунення з наданням завірених копій документів, що підтверджують усунення порушень;

- попереджено арбітражного керуючого ОСОБА_1 про недопущення у подальшій діяльності порушень вимог законодавства регламентованих для діяльності арбітражного керуючого-ліквідатора, що передбачені приписами абз. 4 ч. 1 ст. 25, ч. 7 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013), п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, абз. 2, 3 ст. 18 Закону України "Про державну статистику" - використання в ліквідаційній процедурі одного рахунку боржника в банківській установі, закриття інших; проведення інвентаризації майна в установленому порядку; складання та подання відповідно до вимог законодавства статистичної інформації.

Також, позивача попереджено про те, що невиконання цього розпорядження або встановлення факту повторного порушення є підставою для анулювання ліцензії.

22.03.2013 року до Головного управління юстиції у Полтавській області надійшли письмові заперечення на акт перевірки № 70 від 13.03.2013 року, на які відповідачем надано ОСОБА_1 відповідь листом від 22.03.2013 року вих. № 07-15-3085/07/3143 /том 1 а.с. 73-78/.

Позивач не погодився з розпорядженням від 20.03.2013 року № 2 "Про усунення порушення Ліцензійних умов" та діями відповідача під час розгляду звернення ОСОБА_7 від 25 01.2013 року в частині здійснення перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 у порядку наказу Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3177/5 "Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за № 1197/19935, та застосування наказу Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3176/5 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за № 1196/19934, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи обґрунтованість позовної вимоги про визнання протиправними дій під час розгляду звернення ОСОБА_7 від 25 01.2013 року в частині здійснення перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 у порядку наказу Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3177/5 "Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за № 1197/19935, та застосування наказу Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3176/5 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за № 1196/19934, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, перевірка позивача проводилася Головним управлінням юстиції у Полтавській області відповідно до вимог Порядку контролю за дотриманням Ліцензійних умов здійснення господарської діяльності арбітражних керівників (розпорядників майна, що управляють санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 року № 3177/5 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п. 1.2 вказаного Порядку цей Порядок поширюється на всіх фізичних осіб - підприємців, які отримали в установленому порядку ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Пунктом 1.3. Порядку встановлено, що контроль за додержанням арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) (далі - арбітражні керуючі) Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 N 3176/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.10.2011 за N 1196/19934 (далі - Ліцензійні умови), здійснюють Міністерство юстиції України як орган ліцензування та за дорученням Міністерства юстиції України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства (далі - орган державного контролю).

Відповідно до положень пункту 2.3 Порядку позапланові перевірки здійснюються органами державного контролю на підставах, визначених Законами України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме: подання арбітражним керуючим письмової заяви до органу державного контролю про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих арбітражним керуючим; перевірка виконання арбітражним керуючим розпоряджень про усунення порушень Ліцензійних умов, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного контролю; звернення фізичних та юридичних осіб (письмові повідомлення, заяви, скарги, звернення, листи тощо) про порушення ліцензіатом Ліцензійних умов; неподання у встановлений термін арбітражним керуючим документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Позапланова перевірка у разі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення ліцензіатом вимог законодавства здійснюється тільки за наявності згоди Міністерства юстиції України на його проведення.

Під час проведення позапланових перевірок з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цих перевірок (предмет перевірки).

Пунктом 4.1 Порядку передбачено, що для проведення перевірки голова комісії повинен пред'явити арбітражному керуючому посвідчення на проведення перевірки та службові посвідчення, що засвідчують особи голови та членів комісії, і надати арбітражному керуючому копію посвідчення на проведення перевірки.

Судом встановлено, що 05.03.2013 року до Головного управління юстиції у Полтавській області надійшло письмове доручення Міністерства юстиції України № 1362-0-33-13/13.2 від 25.02.2013 року /том 1 а.с. 121-122/ щодо проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора ВАТ "БК "Букрос" у зв'язку з надходженням до Міністерства юстиції України листа голови наглядової ради ВАТ "БК "Букрос" ОСОБА_7 від 25.01.2013 року.

06.03.2013 року Головним управлінням юстиції у Полтавській області видано наказ № 41/4 "Про проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1.".

Матеріалами справи підтверджено, що посвідчення на проведення перевірки від 06.03.2013 року № 70 вручене позивачу 12.03.2013 року /том 1 а.с. 117/. Крім того, 12.03.2013 року позивачу було вручено письмову вимогу про надання документів до перевірки, що підтверджується відміткою про отримання запиту та підписом позивача на примірнику вимоги Головного управління юстиції у Полтавській області, копія якої наявна у матеріалах справи /том 1 а.с. 118/.

На підставі заяви арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 12.03.2013 року /том 2 а.с 96/, відповідно до якої останній просив провести перевірку, призначену з 12 по 13 березня 2013 року в приміщенні Головного управління юстиції у Полтавській області, перевірку було проведено у приміщенні Головного управління юстиції у Полтавській області.

Відповідно до пункту 5.1 Порядку за результатами перевірки орган державного контролю в останній її день складає та підписує акт планової (позапланової) перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов (додаток 5) (далі - акт перевірки) у двох примірниках.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 відповідачем складено акт № 70 від 13.03.2013 року /том 1 а.с. 91-99/.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про проведення Головним управлінням юстиції у Полтавській області перевірки на підставі недіючих нормативно-правових актів, виходячи з наступного.

Дійсно, накази Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року N 3176/5 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацію, ліквідаторів)", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за N 1196/19934, та від 14 жовтня 2011 року N 3177/5 "Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацію, ліквідаторів)", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за N 1197/19935, - втратили чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 07.09.2012 року № 1328/5 "Про втрату чинності наказів Міністерства юстиції України з питань ліцензування діяльності арбітражних керуючих".

Разом з тим, пунктом 2 наказу Міністерства юстиції України від 15.01.2013 року № 113/5 "Про затвердження Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)" установлено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), які здійснюють свою діяльність відповідно до ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), до її заміни на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), але не пізніше ніж протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", здійснюється відповідно до Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року N 3177/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за N 1197/19935.

Дана норма узгоджується з приписами статті 1 та пункту 6 розділу ХХ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрав чинності 19.01.2013 року, відповідно до яких:

- арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України;

- з дня набрання чинності цим Законом продовжують діяти ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом державний орган з питань банкрутства безоплатно замінює за заявою арбітражного керуючого чинну на день набрання чинності цим Законом ліцензію на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яке відповідно до цього Закону надає право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Після закінчення цього строку втрачають чинність ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Матеріалами справи підтверджено, що на час проведення перевірки (березень 2013 року) ОСОБА_1 мав право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) згідно ліцензії серії НОМЕР_1, виданої Міністерством юстиції України 15.06.2012 року. Вказана ліцензія замінена позивачем на свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) - 25.07.2013 року (свідоцтво № НОМЕР_2, видане ОСОБА_1 25.07.2013 року) /том 2 а.с. 154/.

Таким чином, суд приходить до висновку, що здійснюючи перевірку арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо додержання останнім Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 N 3176/5, відповідно до вимог Порядку контролю за дотриманням Ліцензійних умов здійснення господарської діяльності арбітражних керівників (розпорядників майна, що управляють санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 року № 3177/5, Головне управління юстиції у Полтавській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій під час розгляду звернення ОСОБА_7 від 25 01.2013 року в частині здійснення перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 у порядку наказу Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3177/5 "Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за № 1197/19935, та застосування наказу Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3176/5 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за № 1196/19934, - є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Надаючи оцінку оскаржуваному розпорядженню про усунення порушень Ліцензійних умов від 20.03.2013 року № 2, складеного на підставі акту від 13.03.2013 року № 70, яким вирішено у термін до 12.04.2013 року арбітражному керуючому ОСОБА_1 усунути порушення (п. 4 порушень) та подати в цей самий термін у письмовій формі інформацію про їх усунення з наданням завірених копій документів, що підтверджують усунення порушень, а також попереджено арбітражного керуючого ОСОБА_1 про недопущення у подальшій діяльності порушень вимог законодавства регламентованих для діяльності арбітражного керуючого-ліквідатора, що передбачені приписами абз. 4 ч. 1 ст. 25, ч. 7 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013), п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, абз. 2, 3 ст. 18 Закону України "Про державну статистику" - використання в ліквідаційній процедурі одного рахунку боржника в банківській установі, закриття інших; проведення інвентаризації майна в установленому порядку; складання та подання відповідно до вимог законодавства статистичної інформації, суд приходить до наступних висновків.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що з метою проведення інвентаризації на ВАТ "БК "Букрос" 10.12.2012 року між ВАТ "БК "Букрос" (Замовник) в особі ліквідатора (арбітражного керуючого) ОСОБА_1 та ПП "КСК-Аудит" (Виконавець) укладено договір № 80 /том 1 а.с. 104-105/, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе особисте надання супутніх послуг аудиту: завдання з надання впевненості щодо проведення інвентаризації ВАТ "БК "Букрос" станом на 10.12.2012 року.

Перевіряючими в акті перевірки від 13.03.2013 року № 70 зазначено, що укладеним з ПП "КСК-Аудит" договором № 80 про надання супутніх послуг аудиту (завдання з надання впевненості щодо проведення інвентаризації) чітко не встановлено змісту, прав та обов'язків сторін, вказаний договір має ознаки фіктивності. Тому, на думку перевіряючих, зобов'язання по витратах ліквідатора ОСОБА_1 в сумі 25000 грн., що частково сплачені в сумі 10000 грн. за рахунок коштів боржника та частково своїми коштами ПП "КСК-Аудит", за відсутності визначення предмету договору є безпідставними та в порушення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не затверджені протоколом комітету кредиторів та ухвалою суду, що свідчить про грубе порушення законодавства арбітражним керуючим /том 1 а.с. 95-96/.

У пункті 4 на сторінці 7 спірного розпорядження /том 1 а.с. 85/ відповідачем вказано про порушення позивачем ч. 6 ст. 3-1, частини 12, 16 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013) щодо безпідставного відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок коштів боржника (без затвердженого протоколом комітету кредиторів та ухвалою суду), створення безпідставних грошових зобов'язань перед ПП "КСК-Аудит" та пунктом 1 вказаного розпорядження вирішено у термін до 12.04.2013 року арбітражному керуючому ОСОБА_1 усунути вищезазначені порушення (п. 4 порушень) та подати в цей самий термін у письмовій формі інформацію про їх усунення з наданням завірених копій документів, що підтверджують усунення порушень.

Вказана вимога Головного управління юстиції у Полтавській області конкретизована на сторінці 8 даного розпорядження /том 1 а.с. 86/, де зазначено, що арбітражний керуючий має право та обов'язок повернути (оплатити) на рахунок ВАТ "БК "Букрос", кошти, сплачені Приватному підприємству "КСК-Аудит" згідно договору № 80 про надання супутніх послуг аудиту (завдання з надання впевненості щодо проведення інвентаризації) за рахунок боржника (ВАТ "БК "Букрос"); звернутися до суду про визнання його недійсним, внесення змін до істотних його умов, розірвання договору, тощо, або надати протокол комітету кредиторів та ухвалу суду про затвердження даних витрат.

Відповідно до ч. 6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013) при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Частиною 12 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013) передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Частиною 16 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013) встановлено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Таким чином, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюється після затвердження рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Разом з тим, аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що нею не встановлені часові проміжки, у межах яких витрати арбітражного керуючого мають бути затверджені рішенням комітету кредиторів та ухвалою суду.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що кошти в загальній сумі 10000 грн. були сплачені ним Приватному підприємству "КСК-Аудит" за рахунок власних коштів, а не коштів ВАТ "БК "Букрос", на підтвердження чого надав квитанцію до прибуткового касового ордера № 45 від 11.02.2013 року, копія якої наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 100/.

Як вбачається з даної квитанції, ОСОБА_1 внесено до каси ПП "КСК-Аудит" за ВАТ "БК "Букрос" кошти в сумі 10000 грн. в якості оплати за аудиторські послуги згідно договору № 80 від 10.12.2012 року.

На уточнююче запитання суду позивач у судовому засіданні пояснив, що у поясненнях та звіті ним було допущено неточність, оскільки кошти в загальній сумі 10000 грн. сплачені ПП "КСК-Аудит" виключно за рахунок особистих коштів позивача.

Натомість, висновки перевіряючих про порушенням позивачем ч. 6 ст. 3-1, частини 12, 16 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013) ґрунтуються виключно на письмових поясненнях позивача та звіті ліквідатора /том 1 а.с. 101-102/, у яких позивач зазначив, що послуги аудиту були оплачені в розмірі 10000 грн. за рахунок коштів банкрута та особистих коштів позивача /том 1 а.с. 101/.

Перевіряючими під час перевірки не встановлено та у оскаржуваному розпорядженні не визначено точної суми коштів, яка за їх твердженням підлягає поверненню позивачем на рахунок ВАТ "БК "Букрос".

Відповідачем також не встановлено та не надано суду будь-яких доказів перерахування ОСОБА_1 коштів з рахунків ВАТ "БК "Букрос" на рахунок ПП "КСК-Аудит" в якості оплати за аудиторські послуги згідно договору № 80 від 10.12.2012 року або отримання позивачем у касі ВАТ "БК "Букрос" коштів для оплати зазначених послуг.

Разом з тим, банківською випискою ПАТ "Мегабанк" за період з 04.12.2012 року по 13.03.2013 року, копія якої наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 24/ підтверджено, що кошти на рахунок ПП "КСК-Аудит" в якості оплати за аудиторські послуги згідно договору № 80 від 10.12.2012 року від ВАТ "БК "Букрос" не перераховувалися.

Таким чином, оскільки кошти в сумі 10000 грн., сплачені Приватному підприємству "КСК-Аудит" за рахунок власних коштів ОСОБА_1, а не ВАТ "БК "Букрос", позивач позбавлений обов'язку повернути їх на рахунок ВАТ "БК "Букрос", а висновки відповідача щодо створення позивачем безпідставних грошових зобов'язань перед ПП "КСК-Аудит" та безпідставного відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок коштів боржника ВАТ "БК "Букрос" не підтверджені належними доказами.

Представники відповідача у судовому засіданні посилалися на копію банківської виписки /том 2 а.с. 150-153/, згідно якої позивачем відшкодувалися витрати арбітражного керуючого у квітні-травні 2013 року.

Як вбачається з наданої копії банківської виписки, кошти на відшкодування витрат арбітражного керуючого перераховувалися з рахунку боржника у квітні-травні 2013 року, тоді як перевірка здійснювалася відповідачем за період виконання ОСОБА_1 повноважень ліквідатора ВАТ "БК "Букрос", тобто за період з 04.12.2012 року по 04.03.2013 року /ухвала Вищого господарського суду України від 04.03.2013 року у справі № 18/257, якою зупинено виконання постанови господарського суду Полтавської області від 14.12.2012 року у справі № 18/257/, а оскаржуване розпорядження винесено - 20.03.2013 року.

Відтак, обставини, на які посилаються у своїх запереченнях представники відповідача у судовому засіданні, не були предметом дослідження перевіряючих під час проведення перевірки, на період проведення перевірки та винесення оскаржуваного розпорядження не існували, вимоги щодо усунення вказаних порушень відповідачем не виносилися, а тому суд відхиляє доводи представників відповідача з посиланням на банківську виписку щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого у квітні-травні 2013 року.

Перевіряючими під час перевірки з'ясовано, що позивачем подано до органів статистики звітність по боржнику з нульовими показниками заборгованості по заробітній платі (згідно його слів, копій примірників звітів до перевірки не надано), що оцінено відповідачем як порушення п. 4.6 Розділу ІV Ліцензійних умов, п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, абз. 2, 3 ст. 18 Закону України "Про державну статистику" в частині не складання та не подання відповідно до вимог законодавства статистичної інформацію, у зв'язку з чим позивача попереджено про недопущення у подальшій діяльності порушень вимог законодавства щодо складання та подання відповідно до вимог законодавства статистичної інформації /том 1 а.с. 86/.

Висновок про неподання позивачем статистичної звітності зроблено відповідачем виключно на підставі інформації Головного управління статистики у Полтавській області від 18.02.2013 року № 423/11-08/66, згідно якої ВАТ "БК "Букрос" не значиться боржником по заробітній платі, що суперечить змісту обов'язкової звітності арбітражного керуючого ОСОБА_1 та, на думку перевіряючих, свідчить про не надання інформації ОСОБА_1 до органу статистики або надання недостовірної інформації.

Пунктом 8 ст. 19 Господарського кодексу України встановлено, що всі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до абзаців 2, 3 ст. 18 Закону України "Про державну статистику" респонденти зобов'язані безкоштовно (за винятком проведення окремих вибіркових обстежень фізичних осіб або сукупностей таких осіб, за участь у яких респонденти отримують грошову компенсацію за витрату часу) в повному обсязі за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені строки подавати органам державної статистики достовірну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку.

Склад, обсяги та методологія розрахунків показників, адреси і строки подання статистичної інформації, зазначені у звітно-статистичній документації, є обов'язковими для всіх респондентів і не можуть бути змінені без відповідного дозволу органів державної статистики.

Згідно п. 4.6 Розділу ІV Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 року № 3176/5, при здійсненні повноважень (виконанні обов'язків, функцій тощо) керівника боржника (банкрута) керуючий санацією, ліквідатор, а у разі покладення господарським судом відповідних повноважень - розпорядник майна зобов'язаний виконувати повноваження керівника згідно із законодавством.

Як вбачається із письмових пояснень позивача від 12.03.2013 року, які надавалися ним під час перевірки, ОСОБА_1 повідомив перевіряючих про те, що ним було подано річний звіт до обласного управління статистики в одному екземплярі /том 1 а.с. 102/.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що оскільки перевірка проводилася у стилі терміни (12-13.03.2013 року), він не зміг вчасно отримати копію звіту від органу статистики та надати її до перевірки.

У подальшому ОСОБА_1 звернувся із запитом до Головного управління статистики у Полтавській області, на який останнім було надано копію поданого ОСОБА_1 звіту державного статистичного спостереження за ф. № 1-ПВ (місячна) «Звіт з праці» за січень-грудень 2012 року ВАТ "БК "Букрос" /том 2 а.с. 12-14/.

Листом Головного управління статистики у Полтавській області від 03.06.2013 року № 1311/02/1-13/209 «Щодо надання інформації» повідомлено, що ВАТ "БК "Букрос" до органів державної статистики Полтавської області у 2013 році подавало наступні звіти за ф.ф. №№ 1-ПВ (місячна) «Звіт з праці», 1-ПВ (квартальна) «Звіт з праці» за січень-грудень 2012 року, 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції», 6-ПВ (річна) «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навантаження» за 2012 рік /том 2 а.с. 134/.

Отже, незважаючи на повідомлення позивачем у ході перевірки про подання ним звітності до органів статистики, відповідачем зроблено висновки про не складання та не подання позивачем відповідно до вимог законодавства статистичної інформації.

Крім того, положеннями розділу 1 Порядку проведення перевірок достовірності первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності органами державної статистики, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 19.06.2003 року № 186, передбачено, що органи державної статистики мають право: вивчати стан первинного обліку і статистичної звітності, перевіряти достовірність первинних та статистичних даних, поданих респондентами. Застосовувати при цьому метод безпосереднього відвідування виробничих, службових та інших приміщень, ділянок тощо юридичних осіб, їх філій, відділень, представництв та інших відособлених структурних підрозділів, а також громадян - суб'єктів підприємницької діяльності; вимагати від респондентів внесення виправлень до форм державних статистичних спостережень у разі виявлення недостовірної інформації та інших перекручень первинних та статистичних даних. У разі невиконання цієї вимоги у визначені в пункті 4.2 розділу 4 цього Порядку строки органи державної статистики можуть самостійно вносити зазначені виправлення з наступним повідомленням про це респондентів; подавати правоохоронним органам пропозиції щодо притягнення винних у порушенні вимог Закону України "Про державну статистику" посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до відповідальності, передбаченої законами; розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати відповідно до законів штрафи.

Отже, перевірка достовірності статистичних даних не віднесена до повноважень органів юстиції.

Таким чином, відповідачем сформовано висновок про порушення ОСОБА_1 п. 4.6 Розділу ІV Ліцензійних умов, п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, абз. 2, 3 ст. 18 Закону України "Про державну статистику" та винесено розпорядження в частині попередження про недопущення у подальшій діяльності порушень вимог законодавства щодо складання та подання відповідно до вимог законодавства статистичної інформації, - без врахування всіх обставин у справі, необхідних для прийняття такого рішення.

Відповідачем встановлено та зафіксовано у акті перевірки порушення позивачем абз. 11 п. 4.9 Ліцензійних умов, ч. 7 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013) щодо не використання в ліквідаційній процедурі одного рахунку боржника в банківській установі та закриття інших рахунків, у зв'язку з чим оскаржуваним розпорядженням позивача попереджено про недопущення у подальшій діяльності порушень вимог законодавства щодо використання в ліквідаційній процедурі одного рахунку боржника в банківській установі, закриття інших рахунків /том 1 а.с. 86/.

Таким чином, відповідачем сформовано висновок про те, що позивач використовував в ліквідаційній процедурі не один рахунок боржника в банківській установі, а також не закрив інші рахунки.

Згідно ч. 7 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

Абзацом 11 п. 4.9 Ліцензійних умов передбачено, що під час виконання повноважень ліквідатора арбітражний керуючий зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі, закрити інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, і перерахувати на основний рахунок боржника залишки коштів на цих рахунках.

Разом з тим, даними нормами не встановлені часові проміжки, у межах яких ліквідатор зобов'язаний закрити інші рахунки боржника, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, натомість, закриттю рахунків у банківських установах передують дії ліквідатора щодо їх виявлення.

Матеріалами справи підтверджено, що листом № 19-о-12 від 11.12.2012 року позивач звернувся до ДПІ у м. Полтаві з проханням повідомити про відкриті рахунки ВАТ «Бурова компанія «Букрос», код ЄДРОП 00143136, в розрізі номера рахунку, МФО банку та назв банківських установ /том 1 а.с. 109/.

Із пояснень позивача у судовому засіданні встановлено, що інформація від ДПІ у м. Полтаві щодо відкритих ВАТ «Бурова компанія «Букрос» рахунків у банківських установах надійшла від ДПІ у м. Полтаві лише на повторний запит листом від 12.03.2013 року № 1965/К/184-20, копія якого наявна у матеріалах справи /том 1 а.с. 112/.

13.12.2012 року позивачем подано до Відділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у Полтавській області письмову заяву з проханням скасувати арешти, накладені на поточні (розрахункові) рахунки ВАТ «Бурова компанія «Букрос», та закрити виконавчі провадження відносно ВАТ «Бурова компанія «Букрос» /том 2 а.с. 82-84/.

Крім того, з метою встановлення залишку коштів, що обліковуються на поточних рахунках ВАТ «Бурова компанія «Букрос», наявності арештів чи інших обтяжень на поточних рахунках боржника, позивачем направлено до банківських установ листи від 19.12.2012 року №№ 19-о-12, 19-о-12/2, копії яких наявні у матеріалах справи /том 1 а.с. 110-111, 132-134, том 2 а.с. 17-18/. Крім того, вказаними листами позивач просив змінити підписи посадових осіб, яким відповідно до законодавства України надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.

Таким чином, позивачем вчинилися дії щодо виявлення всіх рахунків боржника в банківських установах, щодо зміни підписів посадових осіб, яким відповідно до законодавства України надано право розпорядження рахунками, щодо встановлення залишку коштів на рахунках та знаття арешту з рахунків ВАТ «Бурова компанія «Букрос», які передують закриттю рахунків в банківських установах.

Разом з тим, у письмових поясненнях, наданих під час перевірки, позивач пояснив, що у зв'язку зі знищенням виконавчих проваджень, датованих 2004-2009 роками, на час перевірки залишилася невирішеною проблема скасування раніше накладених арештів на майно банкрута та поточні рахунки боржника /том 1 а.с. 101-102/.

Із пояснень позивача в судовому засіданні встановлено, що у подальшому ОСОБА_1 були направлені заяви про закриття розрахункових рахунків, про що позивачем зазначено у письмових запереченнях на акт перевірки /том 1 а.с. 23/ та на підтвердження чого додано до матеріалів справи копії довідок ПАТ «Полтава-Банк» про закриття рахунків ВАТ "БК "Букрос" у ПАТ «Полтава-Банк» / том 2 а.с. 21-22/.

При цьому суд враховує, що позивач був призначений ліквідатором ВАТ "БК "Букрос" 04.12.2012 року та виковував повноваження ліквідатора "БК "Букрос" до постановляння Вищим господарським судом України ухвали від 04.03.2013 року у справі № 18/257, тобто у період з 04.12.2012 року по 04.03.2013 року.

Із пояснень позивача у судовому засіданні встановлено, що під час проведення ліквідаційної процедури позивачем використовувався виключно один розрахунковий рахунок, відкритий у ПАТ «Мегабанк», копія банківської виписки з якого наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 24/.

Відповідачем під час перевірки не встановлено фактів використання позивачем при проведенні ліквідаційної процедури ВАТ "БК "Букрос" декількох рахунків або інших рахунків боржника в банківських установах.

За таких обставин, висновки перевірки щодо порушенням позивачем абз. 11 п. 4.9 Ліцензійних умов, ч. 7 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013) є необґрунтованими.

Відповідачем зафіксовано в акті перевірки порушення абз. 4 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013) щодо не проведення інвентаризації майна ВАТ "БК "Букрос" в установленому порядку, у зв'язку з чим оскаржуваним розпорядженням позивача попереджено про недопущення у подальшій діяльності порушень вимог законодавства щодо проведення інвентаризації майна в установленому порядку /том 1 а.с. 86/.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013) ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством.

Разом з тим, положеннями частини 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013) передбачено, що протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.

Згідно ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Пунктом 11.1 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої

наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року № 69, встановлено, що для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

При цьому за приписами пункту 7 цієї Інструкції основними завданнями інвентаризації є: а) виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі; б) установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються; г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів; д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, забезпечень та резервів наступних витрат і платежів.

Вказана Інструкція не містить заборони на включення до складу комісій осіб, які не є працівниками підприємства.

10.12.2012 року між ВАТ "БК "Букрос" (Замовник) в особі ліквідатора (арбітражного керуючого) ОСОБА_1 та ПП "КСК-Аудит" (Виконавець) укладено договір № 80 /том 1 а.с. 104-105/, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе особисте надання супутніх послуг аудиту: завдання з надання впевненості щодо проведення інвентаризації ВАТ "БК "Букрос" станом на 10.12.2012 року.

11.12.2012 року позивачем видано наказ № 1/і «Про проведення інвентаризації», копія якого наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 15/, яким вирішено провести повну інвентаризацію активів і зобов'язань підприємства та філії СП «Новоселівське» ВАТ «БК «Букрос», під час якої перевірити їх наявність і документальне підтвердження, провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин швидко-зношуваних предметів на складах, майданчиках зберігання, бурових, в цехах у підзвітних матеріально-відповідальних осіб, провести інвентаризацію фактичних залишків по основним засобам, для проведення інвентаризації боржника створено комісію, до складу якої включено представників аудиторської фірми «КСК-Аудит» та визначено строк її проведення.

Разом з тим, із пояснень позивача у судовому засіданні встановлено, що інвентаризація не була завершена, оскільки оплата за договором, укладеним з ПП "КСК-Аудит" боржником не здійснена, а колишній голова правління ВАТ "БК "Букрос" відмовився передати бухгалтерську та іншу документацію товариства, матеріальні та інші цінності ВАТ "БК "Букрос", що підтверджується актом від 18.12.2012 року, копія якого наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 69/.

Крім того, ухвалою Вищого господарського суду України від 04.03.2013 року у справі № 18/257 зупинено виконання постанови господарського суду Полтавської області від 14.12.2012 року у справі № 18/257 до закінчення її перегляду в порядку касації /том 1 а.с. 45/, тому позивач виковував повноваження ліквідатора "БК "Букрос до 04.03.2013 року, відтак, у подальшому був позбавлений можливості проводити інвентаризацію.

За таких обставин, висновки перевірки щодо порушенням позивачем абз. 4 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є передчасними та необґрунтованими.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем абз. 11 п. 4.9 Ліцензійних умов, ч. 7 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013), пункту 4.6 розділу ІV Ліцензійних умов, п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, абз. 2, 3 ст. 18 Закону України "Про державну статистику", абз. 4 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013), ч. 6 ст. 3-1, частини 12, 16 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19.01.2013).

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження Головного управління юстиції в Полтавській області про усунення порушень Ліцензійних умов від 20 березня 2013 року № 2 є необґрунтованим, тобто винесене без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно вимог ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов арбітражного керуючого - ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління юстиції в Полтавській області про усунення порушень Ліцензійних умов від 20 березня 2013 року № 2.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління юстиції в Полтавській області на користь арбітражного керуючого - ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 грн. 20 коп. (сімнадцять гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 серпня 2013 року.

Суддя С.С. Сич