Ухвала суду № 32900012, 09.08.2013, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1556/13-к

провадження № 1-кс/368/66/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою

"09" серпня 2013 р. Слідчий суддя Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І.

За участю прокурора Павлика В.Ю.

Підозрюваного ОСОБА_1.

При секретарі Хміль Л.П.

та слідчого Євтушенка О.О.

розглянувши клопотання слідчого СВ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженому, не працюючому, раніше судимому: Придніпровським районним судом м. Черкаси в 2010 році, за ч. 3. ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, проживаючому в ІНФОРМАЦІЯ_4, повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2013 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженому, не працюючому, раніше судимому: Придніпровським районним судом м. Черкаси в 2010 році, за ч. 3. ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, проживаючому в ІНФОРМАЦІЯ_4, повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

У клопотанні зазначено наступне:

07.08.2013 року близько 14 години ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою крадіжки чужого майна, проник до будинку № 15-б по вул. Воровського в м. Кагарлик, де у приміщенні зальної кімнати з жіночої сумки, таємно від оточуючих, викрав з неї гаманець з грошовими коштами в сумі 1762 гривні.

Викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив своїми злочинними діями потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вище вказану суму.

Таким чином, своїми протиправними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст.185 КК України.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, винним себе визнав, пояснив, що дійсно 07.08.2013 року близько 14 години він, з метою крадіжки чужого майна, проник до будинку № 15-б по вул. Воровського в м. Кагарлик, де в приміщенні зальної кімнати з жіночої сумки, таємно від оточуючих, викрав з неї гаманець з грошовими коштами в сумі 1762 гривні.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

1. Оглядом місця події від 07.08.2013 року в м. Кагарлик по вул. Незалежності, в ході якого, виявлено та вилучено у гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 грошові кошти у сумі 1762 грн.

2. Оглядом місця події від 07.08.2013 року, в ході якого оглянуто місце вчиненого злочину в м. Кагарлик по вул. Воровського 15 Б.

3. Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила 07.08.2013 року близько 14 год. Її дочка почула шум у кімнаті та помітила невідомого чоловіка, який виходив із будинку. Потім її дочка повідомила, що у її гаманці відсутні гроші в сумі 1763 грн.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 177 КПК України, а саме: мету і підстави застосування запобіжного заходу, а також вимоги ст. 178 КПК України щодо обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, та ст. 183 КПК України щодо обрання запобіжного заходу, орган досудового слідства з урахуванням вимог, зазначених у вказаних статтях КПК, вбачає за необхідне наступну мету, підстави та обставини, за яких підозрюваному ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а саме:

· Згідно ст. 177 КПК України, ризиками при обранні щодо обвинуваченого запобіжного заходу не пов’язаного із триманням під вартою, що обґрунтовує неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів є:

1. Переховуватися від органів досудового слідства та суду;

2. Незаконно впливати на представник потерпілого та свідків;

3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (затягуванням строку виконання законних вимог органу досудового слідства);

4. Вчинити інше кримінальне правопорушення.

· Згідно ст. 178 КПК України, обставинами, що враховуються при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є:

1. Вагомість наявних доказів про вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення;

2. Тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, згідно санкції ч. 3 ст. 185 КК України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років;

3. Даних, щодо неможливості утримання підозрюваного через вік чи стан здоров’я в умовах позбавлення волі (СІЗО, ІТТ) не має;

4. Відсутність соціальних зв’язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5. Постійного місця роботи або навчання;

· Згідно п. 5. ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований:

1. До раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.08.2013 року:

· Прокурор Кагарлицької міжрайонної прокурори Павлик В.Ю. подання підтримав з урахування викладеного у клопотання та просила також врахувати, що ОСОБА_1 скоїв не одне кримінальне правопорушення, є жителем іншої області, особою, раніше судимою.

· Слідчий СВ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області просить суд подання підтримати з мотивів викладених у поданні.

· Підозрюваний ОСОБА_1 просив не позбавляти його волі, оскільки в нього відкрита форма туберкульозу, має батька, який прикутий до ліжка, якого він доглядає. Він свою вину визнає та не має наміру ухилятися від суду та слідства.

Повне фіксування судового розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу (за допомогою звукозаписувального технічного засобу) здійснюється у разі наявності клопотання про таке фіксування. За відсутності відповідного клопотання фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснюється, оскільки клопотань від учасників процесу щодо фіксування технічними засобами розгляду вказаного клопотання не надходило, тому фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім інших, і запобіжні заходи.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є одним з видів запобіжних заходів.

Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків. Застосування таких заходів завжди пов’язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК України. Тому в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1– 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню. Запобіжний захід застосовується з метою запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого (ризикам):

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Урахування такої обставини для прийняття рішення передбачає встановлення правдоподібності та достовірності заявлених органом досудового розслідування фактичних обставин;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

07.08.2013 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 185 КК України щодо підозрюваного ОСОБА_1

08.08.2013 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 185 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 є раніше судимою особою, а санкція частини 3 статті 185 КК України передбачає покарання від трьох до шести років позбавлення волі.

Ризик можливості переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду зумовлений суворістю покарання, яке передбачене за скоєння злочину, в якому він підозрюється.

Відповідно, що стосується п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України суд вважає, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та\або суду, так як він є мешканцем іншої області, а саме: Черкаська область, Канівський район, с. Михайлівка, вул.. Леніна, 1, тому суд вважає, що перебуваючи на волі унеможливить подальшого проведення досудового слідства, а, відповідно, і судового слідства.

Що стосується п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України суд вважає, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_1 буде незаконно впливати на потерпілого, чи її представника та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Що стосується п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, то суд вважає, що, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_1 зможе вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вищевикладені обставини переконують слідчого суддю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить можливість запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

Підозра ОСОБА_1., у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджена вагомими доказами.

Відповідно, слідчий суддя вважає, що є законна підстава застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношення підозрюваного ОСОБА_1, так як у відношенні нього є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 3 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, які передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, обґрунтування чого судом приведено вище.

У кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим. Слід звернути увагу слідчого судді, суду на те, що відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлених в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров’я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з’ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров’я членів його сім’ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов’язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об’єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України судом встановлено, що за станом та віком здоров‘я до підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосована міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 неодружений, офіційно не працює.

З матеріалів кримінального провадження вбачається достатньо підстав про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, на які вказує слідчий та прокурор.

Оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, наявність достатніх підстав про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому дане клопотання підлягає задоволенню, і щодо підозрюваного ОСОБА_1, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або про довження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинувачено го, — з моменту затримання.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, які передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних

про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою

мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи

обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваної, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість

вчиненого, наявність майнової шкоди, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченій заставу у розмірі 30

розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати

виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент

внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання

під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

· прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

· повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

· здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в‘їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави,

визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому

перебуває ОСОБА_1М, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає

тримання останніх під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 180, 193, 194, 196, 197 КПК України (в редакції 2012 року), слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженому, не працюючому, раніше судимому: Придніпровським районним судом м. Черкаси в 2010 році, за ч. 3. ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, проживаючому в ІНФОРМАЦІЯ_4, повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 185 КК України в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби Департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області строком на 2 місяці, строк вираховувати з моменту затримання - з 19 год. 30 хв. 07 серпня 2013 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію о 19 годині 30 хвилин 06.10.2013 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 35190 (тридцять п‘ять тисяч сто дев‘яносто) гривень, який може

бути внесений як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на

відповідний депозитний рахунок суду р/р 37311001003515, МФО 821018, код платежу 23569487.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будьякий момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

· прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

· повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

· здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в‘їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 06.10.2013 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал

документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Кагарлицького районного

суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби Департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави,

уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятору Державної пенітенціарної служби Департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення

ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Кагарлицький районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави,

визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із

застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважаються таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п’яти днів з дня її оголошення та подана безпосередньо до Апеляційного суду Київської області.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.