Рішення № 32881114, 06.08.2013, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1339/13-ц

провадження № 2/368/493/13

Рішення

іменем України

"06" серпня 2013 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. І.

при секретарі Хміль Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

встановив:

позивач просить суд розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1, та відповідачем, ОСОБА_2, зареєстрований 16 липня 2010 року, який був зареєстрований у виконкомі Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області ( актовий запис № 03 ), стягнути з ОСОБА_2, на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки , ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 700 (сімсот) грн. щомісячно з моменту звернення до суду з цим позовом до досягнення нею повноліття, посилаючись на те, що 16 липня 2010 року вони уклали шлюб, який був зареєстрований у виконкомі Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області ( актовий запис № 03 ).

Від шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та виховання дитини. Відповідач влаштовує постійні сварки, пред'являє їй необгрунтовані претензії, що робить спільне життя нестерпним.

В результаті їхніх незлагод вона прийшла до висновку, що розлучення це єдиний вихід для них побудувати нове щасливе життя та зберегти нормальне бачення про сім'ю їхньої дитини.

З підстав наведених вище, збереження їхньої сім'ї і подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим.

Тому, у відповідності до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Крім того, ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Оскільки укладання шлюбу здійснюється на засадах взаємної любові та поваги, то збереження подружніх відносин неможливо, якщо втрачена їх основа. Тому вказана вище норма закону надає їй право звернутись до суду з відповідним позовом, в якому вимагати розірвання шлюбу.

Підстави, які б перешкоджали звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу, передбачених ст. 110 Сімейного кодексу України, зокрема таких як вагітність або ж недосягнення їхньою спільною дитиною одного року, - відсутні.

Тому вважає за необхідне, на підставі с. 112 Сімейного кодексу України, просити суд постановити рішення про розірвання шлюбу, оскільки їхнє подальше спільне життя як подружжя є неможливим, а збереження шлюбу суперечить як її інтересам, так і неповнолітньої дитини.

Крім того, їхня дитина, що була народжена за час шлюбу проживає та буде проживати з нею.

Відповідач матеріально їй та їхній дитині взагалі не допомагає, участі у її вихованні не приймає, внаслідок чого вона не має можливості сама утримувати їхню малолітню дочку .

Утримання дитини, надання їй матеріальної допомоги є природним обов'язком батьків, зокрема ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Всупереч зазначеним вимогам, відповідач ухиляється від свого обов'язку щодо утримання неповнолітньої дитини.

Між нею та відповідачем на момент пред'явлення цього позову не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дитини.

Таким чином, з положення ст. 181 Сімейного кодексу України випливає, що вразі відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той з подружжя, з ким вона проживає, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.

На сьогоднішній день вона не має достовірних відомостей про те, де саме працює її відповідач, однак їй відомо, що розмір його офіційної заробітної плати є незначним, порівняно з його дійсними доходами. Більше того, він неодноразово змінює місце своєї роботи, яка є не кваліфікована, а тому мала зміст різного характеру, виду та сфери діяльності, що призводило до отримання відповідачем непостійних та нерегулярних доходів, які в досить значній частині становили доходи від неофіційних джерел.

У відповідності до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду аліменти на утримання дитини можуть бути присуджені у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до шести років становить 972 грн.

Також ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

До обставин, які надають суду право визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, належать, зокрема, випадки, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Крім того, звертає увагу суд на те, що відповідач не має іншої родини та інших неповнолітніх чи малолітніх дітей, не має на утриманні інших осіб, зокрема батьків чи осіб, які потребують обов'язкового утримання з його боку.

Він ніде не працює, а вона навчається в Білоцерківський інститут економіки та управління вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", єдиний їхній з донькою дохід це допомога на дитину, яка складає 1060 грн. та допомога її мами, з якою вони проживають.

Відповідач позовні вимоги позивача щодо розірвання шлюбу визнав повністю, а вимоги щодо стягнення аліментів визнає частково.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити частково з наступних підстав.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.

Сторонами був укладений шлюб, який був зареєстрований 16 липня 2010 року виконавчим комітетом Кадомської сільською радою Кагарлицького району Київської області, актовий запис № 3.

Шлюбно - сімейні стосунки між сторонами не підтримуються.

Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне життя у них не склалося, оскільки як виявилося згодом, їхні характери є зовсім різними, погляди на подружнє життя не співпадають.

Примирення між сторонами є неможливим, оскільки попередні намагання примиритись не дали позитивного результату, а тому сторони як подружжя проживати у спільному шлюбі безперспективним з точки зору подальших шлюбних стосунків між ними, оскільки їхнє спільне проживання завдають моральних та психологічних страждань.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Виходячи з вищенаведених норми СК України позивач має право з власної ініціативи звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу, а тому суд задовольняє вимоги позивача та розриває шлюб між сторонами. Після розірвання шлюбу позивач залишається на прізвищі ОСОБА_1.

Щодо питання стягнення аліментів, то суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до ст.. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне положення дітей, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів належить брати до уваги матеріальне становище дитини. В даному випадку дитина не має власних доходів, не здатна сама себе утримувати.

На розмір аліментів на дитину має впливати стан здоров'я та загальний матеріальний стан того з батьків, з якого вони будуть стягуватися. Оцінити матеріальне становище відповідача суд немає можливості.

Слід також враховувати наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім'ї, родичів, яких він зобов'язаний утримувати відповідно до Сімейного кодексу України. Однак таких даних відповідач не надав і такі обставини в судовому засіданні не були встановленні.

Конкретного розміру аліментів на одну дитину законом не встановлено, оскільки у кожному випадку він визначається судом з урахуванням потреб дитини і можливостей батьків.

Суд вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу дочці, відносно якої він батьківських прав не позбавлений, разом з тим вважає, що аліменти слід встановити в твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 19.07.2013 року і до досягнення дитиною повноліття. Тому в іншій частині суд позивачу відмовляє.

В силу ч.1 ст.367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.. ст. 110, 112, 180, 182, 184 СК України, Законом України «Про Державну реєстрацію актів цивільного стану», керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218, 235 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 16.07.2010 року виконкомом Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, актовий запис № 03 - розірвати.

Позивач ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишається на прізвищі ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п'ятсот) грн. кожного місяця, починаючи з дня подачі заяви в суд, а саме: 19.07.2013 року до досягнення дитиною повноліття.

В решті позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: І. І. Шевченко