Ухвала суду № 32897969, 07.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" серпня 2013 р. м. Київ К/800/31555/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Костенка М.І. Маринчак Н.Є. за участю секретаря судового засідання Паламарчук А.О.

та представників сторін: від позивача - Лозовий В.В.,

від відповідача - Грембовський В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 р.

у справі № 2а-17443/12/2670

за позовом приватного акціонерного товариства «Енерготехнології»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство «Енерготехнології» (далі - позивач, ПрАТ «Енерготехнології») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м.Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00003815575 від 10.12.2012 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 р., адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва форми «В4» від 10.12.2012 р. № 00003815575.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України та в порядку статті 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПрАТ «Енерготехнології», за результатами якої складено акт перевірки № 203/15-575/33833671 від 19.11.2012 р. та встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпунктів 4.6.4, 4.6.5, 4.6.6 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 10.12.2012 р. винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» №00003815575, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 244 650,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки №203/15-575/33833671 від 19.11.2012 р., податковий орган приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення виходив з висновків перевіряючих про те, що ПрАТ «Енерготехнології» безпідставно задекларовано податок на додану вартість в сумі 3 244 650 грн. до рядка 22 декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, внаслідок чого, як стверджують перевіряючі, позивачем завищено значення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» вказаної декларації на суму 3 244 650 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У відповідності до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р., №1492, Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. Декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно пункту 4.6 Розділ III зазначеного Порядку №1492, «Розрахунки за звітний період», якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації. Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума: у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду); у деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Рядок 20.1 у деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 не заповнюється. Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2). Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4). У податкових деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 рядки 23, 23.1, 23.2 не заповнюються. Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби. У рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та: сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0110; частково сплачується до спеціального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0140; спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0121 - 0123; частково спрямовується на спеціальний рахунок переробного підприємства - рядок 25.2 декларації 0140; залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0130.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року з Додатком 2. В Додатку 2 відображено наступні показники: за листопад 2007 року в сумі 1 462 588 грн.; за грудень 2007 року в сумі 318 726 грн.; за січень 2008 року в сумі 126 767 грн.; за лютий 2008 року в сумі 100 334 грн.; за березень 2008 року в сумі 144 714 грн.; за квітень 2008 року в сумі 448 612 грн.; за травень 2008 року в сумі 167 066 грн.; за червень 2008 року в сумі 148 765 грн.; за липень 2008 року в сумі 98 344 грн.; за серпень 2008 року в сумі 66 837 грн.; за вересень 2008 року в сумі 97 916 грн.; за жовтень 2008 року в сумі 24 314 грн.; за березень 2009 року в сумі 6 374 грн.; за червень 2009 року в сумі 33 293 грн.

У податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з жовтня 2007 року по травень 2009 року, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме в рядку 21 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від'ємне значення суми рядку 18 і 19)» кожної з них було відображено наступне: за жовтень 2007 року було задекларовано суму 2 811 685 грн.; за листопад 2007 року було задекларовано суму 318 726 грн.; за грудень 2007 року було задекларовано суму 126 767 грн.; за січень 2008 року було задекларовано суму 100 334грн.; за лютий 2008 року задекларовано суму 144 714 грн.; за березень 2008 року було задекларовано суму 448 612 грн.; за квітень 2008 року було задекларовано суму 167 066 грн.; за травень 2008 року було задекларовано суму 148 765 грн.; за червень 2008 року було задекларовано суму 98 344 грн.; за липень 2008 року було задекларовано суму 66 837 грн.; за серпень 2008 року було задекларовано суму 97 916 грн.; за вересень 2008 року було задекларовано суму 24 314 грн.; за лютий 2009 року було задекларовано суму 6 374 грн.; за травень 2009 року було задекларовано суму 33 293 грн., відповідно. В деклараціях за жовтень, листопад, грудень 2008 року та за січень, березень, квітень 2009 року в рядку 21 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від'ємне значення суми рядку 18 і 19)» показники відсутні.

З податкової декларації за вересень 2012 року вбачається, що в рядку 21 «Залишок від'ємного значення попереднього (податкового) періоду, що включається до складу кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 21.1+21.2 + рядок 21.3» відображено суму 5 036 331,00 грн., в рядку 22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21-рядок 18)» відображено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 5 036 331,00 грн.

Таким чином, судами вірно встановлено, що позивачем було допущено описку саме в Додатку 2 (Д2) до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, в частині показників з листопад 2007 р. по червень 2009 р. (в 14 послідовних пунктах).

Разом з цим, податкова звітність протягом жовтня 2007 року - вересень 2012 року приймалася податковим органом без жодних зауважень.

Виходячи з вищенаведених правових норм та встановлених обставин справи, враховуючи, що під час перевірки перевіряючими було використано податкову звітність та податкові декларації з податку на додану вартість з додатками починаючи з листопада 2007 року по вересень 2012 року, а отже, податковому органу було відомо про допущення позивачем описок в податковій декларації за вересень 2012 року, а саме в додатку до неї, які не призвели до завищення від'ємного значення сум з податку на додану вартість, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 10.12.2012 р. № 00003815575, вимоги щодо скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення були задоволені обґрунтовано.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 р. у справі №2а-17443/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді (підпис) Н.Є. Маринчак З оригіналом гідно Т. В. Давидовська