Ухвала суду № 32897966, 07.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2013 року м. Київ К/800/34272/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Костенка М.І. Маринчак Н.Є. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2013 р.

у справі № 2а-11870/12/2070

за позовом приватного акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтівський»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство «Хлібзавод «Салтівський» (далі - позивач, ПрАТ «Хлібзавод «Салтівський») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі - відповідач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.07.2012 р. № 0000270042, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 422 830,50 грн та № 0000280042, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 950 062,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2013р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 р. скасовані податкові повідомлення-рішення від 11.07.2012 р № 0000270042 . та № 0000280042.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване судове рішення прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права і просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року ПрАТ «Хлібзавод «Салтівський», за результатами якої складено акт перевірки № 218/42-013/31340536 від 20.06.2012 р. та встановлено, що в порушення вимог пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит за квітень 2012 року на суму 1 041 937 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 1 041 937 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 281 887 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 760 050 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки 11.07.2012 р. відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000270042, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 422 830,50 грн., з яких 281 887,00 за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 140 943,50 грн., та зменшено суму бюджетного відшкодування на 950 062,50 грн., з яких було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку додану вартість на 760 050 грн. та 190 012,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПС у Харківській області та до ДПС України, рішеннями яких, скарги ПрАТ «Хлібзавод «Салтівський» залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 11.07.2012 р. № 0000270042 та № 0000280042 - без змін.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування позивачеві зобов'язань з податку на додану вартість стали висновки перевіряючих щодо неправомірності віднесення до податкового кредиту за квітень 2012 року сум податку на додану вартість за податковими накладними № 75 від 30.03.2012 р. на суму податку на додану вартість 108 333,33 грн. та № 89 від 31.03.2012 р. на суму податку на додану вартість 365 321,03 грн. ТОВ «Скела Терциум» у зв'язку з тим, що зазначені накладні вже були включені ПрАТ «Хлібзавод «Салтівський» до податкового кредиту березня 2013 року; за податковими накладними № 235 від 10.04.2012 р. на суму податку на додану вартість 53 441,58 грн. та № 236 від 05.04.2012 р. на суму податку на додану вартість 38 333,33 грн. ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай», №904 від 01.02.2012 р. на суму податку на додану вартість 465 757,24 грн. ПАТ «Запорізький хлібзавод № 3», № 22 від 03.04.2012 р. на суму податку на додану вартість 10 750 грн. ТОВ «АПК «Харківцукорзбуд» у зв'язку з тим, що протягом двадцяти календарних днів, наступних за датою виписки, вказані податкові накладні не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог та визнаючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, погодився з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки № 218/42-013/31340536 від 20.06.2012 р.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом двадцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2012 р. ПрАТ «Хлібзавод «Салтівський» подало податкову звітність з податку на додану вартість за квітень 2012 року, в якій, зокрема, були відображені і податкові накладні ТОВ «Скела Терциум» № 75 від 30.03.2012 р. та № 89 від 31.03.2012 р., ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» № 235 від 10.04.2012 р. та № 236 від 05.04.2012 р., ПАТ «Запорізький хлібзавод № 3» № 904 від 01.02.2012 р., ТОВ «АПК «Харківцукорзбуд» № 22 від 03.04.2012 р.

Позивач, самостійно виявивши помилки, які містилися в податковій декларації за квітень 2012 року, відповідно до положень пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, 15.06.2012 р. відкоригував у складі податкової декларації за травень 2012 року податковий кредит за податковою накладною ПАТ «Запорізький хлібзавод № 3» на суму податку на додану вартість 465 757,24 грн.

Також, 20.06.2012 р. позивачем подано до податкового органу нову звітну декларацію за травень 2012 року у складі якої відкориговано помилки за податковими накладними ТОВ «Скела Терциум», ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай», ПАТ «Запорізький хлібзавод № 3» та виправлено помилки в даті виписки податкових накладних ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» № 235 від 03.04.2012 р. (раніше зазначена від 10.04.2012 р.) на суму податку на додану вартість 53 441,58 грн. та №236 від 04.04.2012 р. (раніше зазначена від 05.04.2012 р.) на суму податку на додану вартість 38 333,33 грн., які, як було встановлено судом апеляційної інстанції, були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та строки, встановлені податковим законодавством.

Крім того, ПрАТ «Хлібзавод «Салтівський» 04.07.2012 р. подало до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові уточнюючий розрахунок №9038003848, згідно з яким позивач відкоригував податковий кредит за квітень 2012 року за податковою накладною ТОВ «АПК «Харківцукорзбуд» № 22 від 03.04.2012 р. на суму податку на додану вартість 10 750,00 грн., що не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, як вбачається із встановлених обставин справи, позивач самостійно виявив та виправив помилки податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року у відповідності до вищезазначених положень податкового законодавства.

Перевіряючими при проведенні камеральної перевірки не враховані подані позивачем податкову декларацію від 15.06.2012 р. та нову звітну податкову декларацію від 20.06.2012 р., а також уточнюючий розрахунок до податкової декларації за квітень 2012 року.

З урахуванням викладеного, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в діях суду першої інстанції вбачається порушення норм права, що призвели до неправильного вирішення спору, і висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову не відповідають обставинам справи.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І.В. Приходько Судді: підпис М.І. КостенкоПомічник судді підпис Н.Є. Маринчак З оригіналом гідно Т. В. Давидовська