Ухвала суду № 32897572, 30.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2013 р. м. Київ К/9991/7180/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Костенка М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2012р.

у справі №2а-11117/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсплав» (надалі - ТОВ «Промметсплав»)

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова (надалі - ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №0002802305 від 22.06.2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2012р., позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №0002802305 від 22.06.2011р.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «Промметсплав» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «КОМ-ПОА» за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., про що складено акт перевірки №2444/2305/25611992 від 10.06.2011р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, вказано на порушення позивачем п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ у грудні 2010р.

Так, для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах ТОВ «Промметсплав» з ПП «КОМ-ПОА» відповідачем було використано акт перевірки контрагента ПП «КОМ-ПОА» від 17.03.2011р. №112/2320/33802025 за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р., складений ДПІ в Артемівському районі м. Луганська. Зазначеним актом щодо вказаного контрагента встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг). Висновками зазначено, що товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655, 656 ЦК України. Також встановлено порушення п. 3 ст. 5 п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст.4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ПП «КОМ-ПОА» завищено податкові зобов'язання на відповідну суму, у т.ч. за грудень 2010р. на суму 5737201,00грн.

На підставі перевірки позивача було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002802305 від 22.06.2011р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.12.2010р. між ТОВ «Промметсплав» та ПП «КОМ-ПОА» укладено договір купівлі-продажу №02/12п-10, предметом якого є постачання товарно-матеріальних цінностей, найменування, кількість, якість, вартість та асортимент яких визначається специфікацією і/або вихідними накладними на такий товар, складеними на підставі заявок покупця.

Поставка придбаних товарно-матеріальних цінностей здійснювалась шляхом перевозки їх ПП «КОМ-ПОА», на підтвердження чого надані товарно-транспортні накладні, журнал реєстрації доручень та складські накладні.

Крім того, суди встановили, що на підприємстві позивача наявний кваліфікований персонал, приміщення для зберігання товарно-матеріальних цінностей, а отже, існують фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення дій, що становлять зміст проведеної господарської операції.

Отримані товарно-матеріальні цінності за укладеним договором були використані позивачем у подальшій діяльності підприємства шляхом укладання відповідних договорів з контрагентами на їх поставку. На підтвердження реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей і реальності виконання укладених позивачем послідуючих договорів, ТОВ «Промметсплав» надані копії таких договорів, накладні, акти здачі-прийомки виконаних робіт, доручення, товарно-транспортні накладні, договори перевозки вантажів.

До матеріалів справи надані докази виконання вказаного договору, а саме, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення в підтвердження здійснення оплати поставленого товару. Тобто про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать залучені до матеріалів справи первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» та п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Отже, позивач при формуванні податкового кредиту з ПДВ відповідного періоду використовував і документи бухгалтерського обліку, складені на виконання договору із ПП «КОМ-ПОА».

Відповідно до приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України). При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В той же час, судами встановлено, що на момент укладення угоди між позивачем та ПП «КОМ-ПОА», а також на час виконання цієї угоди, згідно документів, наявних в матеріалах справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем не надано.

Таким чином, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумість предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ М.І. Костенко