ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" липня 2013 р. м. Київ К/9991/18550/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В., Костенка М.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 квітня 2011 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року
у справі №2а-3503/11/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрілець 2000»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва
про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрілець 2000» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва, в якому поставлено питання про скасування рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва №0013492305 від 04.11.2010р.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 квітня 2011 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва №0013492305 від 04.11.2010р.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 19 жовтня 2010 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведена планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Стрілець-2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства в галузі застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, патентування підприємницької діяльності, державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
За результатами перевірки складено акт №1469/26/59/23/31409262 від 19.10.2010 року, яким встановлено, що у приміщенні магазину позивача за адресою: м.Київ, вул. Нагірна, 6/31 позивачем було порушено пункт 12 статті 3 та статтю 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало в тому, що під час звірки фактичних залишків товару та наявних по рахунку 28, в реалізації знаходився товар (мисливський карабін 37V20/76») вартістю 336950,00 грн. без наявності будь-яких документів, що підтверджували у позивача його походження.
На підставі акту №1469/26/59/23/31409262 від 19.10.2010 року відповідачем прийнято рішення від 04.11.2010 року № 0013492305 про застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 673900,00 грн..
Відповідно до вимог пунктів 1, 3 і 5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті окремо. Дані аналітичних рахунків по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Згідно зі статтями 20 та 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нормами статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивача зобов'язано вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Як зазначено судами, позивач послався на те, ним вівся облік товарів за місцем зберігання та реалізації в електронній формі, при цьому, накладні на рух товару відповідачем не витребовувались.
Згідно з абзацом 5 підпункту 2.3.2. пункту 2.3 розділу 2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. №327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема, у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому, до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.
Так як акт перевірки не містить ні переліку витребовуваних у позивача документів, ні пояснень співробітників позивача щодо їх наявності, які мали бути відібрані перевіряючими, податковим органом при проведенні перевірки не виконано вимоги п.п.2.3.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» щодо витребування пояснень та визначення переліку відсутніх документів, це потягло за собою неможливість встановлення обставини наявності чи відсутності документів на момент проведення перевірки під час судового розгляду, та, відповідно, можливості встановлення відповідності фактичних залишків товарів даним бухгалтерського обліку на момент перевірки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ О.В. Вербицька
____ М.І. Костенко
Судове рішення № 32897559, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к/9991/18550/12-с. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: