Ухвала суду № 32896755, 07.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Саєнко О.Б.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року справа №248/4401/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Мартакова О.А., за участі позивача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Харцизького міського суду Донецької області від 17 червня 2013 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 248/4401/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області, третя особа Відділ державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2013 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Харцизького міського суду від 27.01.2012 року у адміністративній справі № 2-а/550/144/2012, вказуючи на те, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-а/550/144/2012 від 27.01.2012 року, виданий 28.03.2013 року. Просив суд змінити спосіб і порядок виконання вищевказаного судового рішення з «зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 як «дитині війни» щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2011 року по 22.07.2011 року включно з урахуванням фактично здійснених виплат» на: «стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку на користь ОСОБА_2 як «дитини війни» нараховану суму щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2011 року по 22.07.2011 року, включно, з урахуванням фактично здійснених виплат, в розмірі 1191,12 грн».

Ухвалою Харцизького міського суду Донецької області від 17 червня 2013 року у задоволенні заяви державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції відмовлено в повному обсязі.

Не погодився з даним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги про зміну способу виконання судового рішення шляхом стягнення з Управління пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області на його користь нараховану суму щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в сумі 1191,12 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Державний виконавець надав лист про розгляд справи за його відсутності. З огляду на приписи п. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства їх неприбуття не перешкоджає судовому розгляду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харцизького міського суду Донецької області від 27.01.2012 року в адміністративній справі № 2-а/550/144/2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року, частково задоволений позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області.

У відповідності із зазначеною постановою Харцизького міського суду від 27.01.2012 року визнана незаконною бездіяльність відповідача по ненарахуванню та невиплаті ОСОБА_2, який підпадає під категорію громадян «Діти війни» щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2011 року по 22.07.2011 року включно, а також зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Згідно листа Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області за № 4815/04 від 24.04.2013 року на користь належного стягувача здійснено перерахунок пенсії від 08.2012 року № 166832 та нарахована сума 1191,12 грн., ця сума включена в додаткову відомость для виплати (а.с. 25-26, 27 ).

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволені заяви про зміну способу та порядку виконання рішення неправомірним з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

За приписами ч. 1 - 3 ст. 4 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI від 05.06.2012 року (далі - Закон № 4901):

1. Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

2. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

3. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Вирішуючи питання щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення колегія суддів звертає увагу на те, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Виходячи з положень Закону № 4901 та приписів Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого на виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрі України від 03.08. 2011 року № 845 (з наступними змінами та доповненнями), органи Казначейства на теперішній час не мають повноважень для зобов'язання іншого органу вчинити певні дії та можливості прийняти до виконання виконавчий документ без зазначення суми коштів.

Кінцевим результатом виконання судового рішення у цій справі є виплата позивачеві коштів Державною казначейською службою України.

Колегія суддів вважає, що, виконання постанови суду є неможливим без зміни способу її виконання. Питання полягає у можливості здійснити заміну способу та порядку виконання судового рішення із зобов'язання виплатити визначену судом конкретизовану суму на стягнення такої суми. Правових обмежень або перешкод, які б унеможливлювали провести таку заміну немає та законодавством не передбачено.

В даному випадку, на переконання колегії суддів, будь-яких змін предмету або підстав розглянутих судом вимог не відбувається, відбувається лише зміна формулювання обов'язку відповідача - боржника здійснити виплату відповідної суми коштів, які він зобов'язаний був в силу закону проводити в свій час.

Таким чином, суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, п. 6 ч.1 ст. 199, ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Харцизького міського суду Донецької області від 17 червня 2013 року у справі № 248/4401/13-а - задовольнити.

Ухвалу Харцизького міського суду Донецької області від 17 червня 2013 року - скасувати.

Заяву державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції - задовольнити.

Змінити спосіб виконання постанови Харцизького міського суду Донецької області від 27 січня 2012 року.

Визнати належним спосіб виконання постанови Харцизького міського суду Донецької області від 27 січня 2012 року у справі № 2а/550/144/2012 шляхом стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 суми 1191,12 грн. (одна тисяча сто дев'яносто одна грн. 12 коп.).

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 12 серпня 2013 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.В. Юрко

А.А. Блохін