Рішення № 32896331, 05.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13654/13 05.08.13

За позовом Комунального підприємства Київської міської ради "Київдорсервіс"

До Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2"

Про стягнення 10 022,08 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Майстренко В.І. - представник (дов. № 7/682 від 08.04.2013 р. )

від відповідача Мазепа Н.М. - представник (дов. № 0942 від 09.07.2013 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Київської міської ради "Київдорсервіс" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" з позовом про стягнення заборгованості за договором № 01/08-1-10 від 19.10.2010 р. (Далі - Договір) в розмірі 10 022, 08 грн. (9 699, 60 грн. - основний борг, 9, 70 грн. - інфляційні збитки, 52, 62 грн. - 3% річних, 260, 16 грн. - пеня).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано зобов'язання по сплаті вартості фактично виконаних робіт по Договору, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 9 699, 60 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 9, 70 грн. інфляційних збитків, 52, 62 грн. 3% річних та 260, 16 грн. пені.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/13654/13 та призначено справу до розгляду на 05.08.2013 р.

30.07.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку зі сплатою останнім 26.07.2013 р. на користь позивача заборгованості у розмірі 9 699, 60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2840 від 26.07.2013 р. (призначення платежу - оплата за В/БМР Трамвайні колії згідно з договором № 01/08-1-10 від 19.10.2010 р.), копія якого є додатком до даної заяви.

У судовому засіданні 05.08.2013 р. представник позивача підтвердив факт отримання позивачем коштів від відповідача у розмірі 9 699, 60 грн., які були сплачені останнім 26.07.2013 р.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 05.08.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2010 р. між ВАТ "Трест "Київміськбуд-2" (перейменовано у ПАТ "Трест "Київміськбуд-2") (замовник, відповідач) та КП Київської міської ради "Київдорсервіс" (підрядник, позивач) було укладено договір № 01/08-1-10 від 19.10.2010 р. (далі - Договір).

Відповідно до пунктів 1.1. Договору, замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання будівельно-монтажних робіт з перестановки технічних засобів регулювання дорожнього руху (ТЗРДР): світлофори (далі за текстом - роботи).

Згідно з п. 3.1. Договору, договірна ціна робіт є динамічною, визначається на основі кошторису робіт, є невід'ємною частиною Договору, і складає приблизно 9 699, 60 грн.

Остаточна вартість робіт визначається відповідно до Акту приймання виконаних робіт, складеними за формами КБ-2 та КБ-3.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. та 4.3. Договору, замовник впродовж 10 днів з дня укладання цього Договору перераховує на рахунок підрядника 100% кошторисної вартості робіт для покриття витрат на придбання матеріалів і підготовчі роботи. До надходження оплати підрядник вправі не приступати до виконання робіт. Розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися з урахуванням положень Загальних умов на підставі актів виконаних робіт за формами КБ-2 та КБ-3. Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику, а замовник зобов'язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3 днів з дня одержання.

П. 5.2.2., 5.2.3. та 5.2.4. передбачають, що замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України, сплатити неустойку, відшкодувати збитки та моральну шкоду в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за цим Договором, якщо він не доведе, що порушення Договору сталося не з його вини, виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені Договором, Цивільним і Господарським кодексами України, Загальними умовами та іншими актами законодавства.

Свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. від 31.12.2010 р. за договором № 01/08-1-10 від 19.10.2010 р. на загальну суму 9 699, 60 грн. та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за грудень 2010 р. від 31.12.2010 р. за договором № 01/08-1-10 від 19.10.2010 р., на загальну суму 9 699, 60 грн., які підписані та скріплені печатками сторін.

Таким чином, загальна вартість виконаних робіт за Договором склала 9 699, 60 грн.

Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами Договору, не провівши розрахунок з позивачем за роботи жодним чином, у зв'язку з чим станом на день подачі позову до суду утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 9 699, 60 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем сплачено позивачу кошти в рахунок погашення заборгованості по Договору в сумі 9 699, 60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2840 від 26.07.2013р.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення 9, 70 грн. інфляційних збитків, 52, 62 грн. - 3% річних та 260, 16 грн. - пені.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Внаслідок укладення договору підряду між сторонами згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що свої зобов'язання щодо оплати коштів за виконані позивачем роботи, відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

В процесі розгляду справи, згідно з платіжним дорученням № 2840 від 26.07.2013р., відповідач сплатив позивачу кошти в рахунок погашення заборгованості по Договору в сумі 9 699, 60 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Таким чином, оскільки відповідачем сплачено суму заборгованості в розмірі 9 699, 60 грн. в процесі розгляду даної справи, а позивачем підтверджено факт отримання від відповідача цих коштів, та відсутністю в цій частині позовних вимог предмету спору, суд припиняє провадження у справі №910/13654/13 в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 9 699, 60 грн.

Отже, станом на день розгляду справи, сума основної заборгованості, що підлягала до стягнення повністю сплачена відповідачем.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до положень цивільного законодавства України, що регулюють ці питання.

П. 6.2. Договору передбачає, що за порушення строків здійснення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені обчислюється з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт, а саме з 16.04.2013 р. по 20.06.2013 р. та складає 260, 16 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Більше того, представник відповідача не заперечував проти зазначеної суми пені. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 260, 16 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача сума 3% річних складає 52, 62 грн., а сума збитків від інфляції становить 9, 70 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та інфляційних збитків відповідачем суду не надано. Більше того, представник відповідача не заперечував проти зазначеної суми 3% річних та інфляційних збитків. Розрахунок 3% річних та інфляційних збитків відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 52, 62 грн. та інфляційних збитків в розмірі 9, 70 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 26-А, ідентифікаційний код 04012661) на користь Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 56, ідентифікаційний код 32955518) пеню у розмірі 260 (двісті шістдесят) грн. 16 коп., 3% річних у розмірі 52 (п'ятдесят дві) грн. 62 коп., інфляційні збитки у розмірі 9 (дев'ять) грн. 70 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Провадження в частині стягнення 9 699 (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп. основного боргу припинити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 08.08.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева