Постанова № 32895938, 07.08.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2013 р. Справа № 904/1458/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Дарміна М.О., Орєшкіної Е.В.

при секретарі судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Портний М.І. представник, довіреність №31 від 01.01.13;

від відповідача: Зеркін А.С., представник, довіреність №12/81 від 02.01.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013р. у справі №904/1458/13-г

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-

збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 78 156,72 грн

В С Т А Н О В И В:

13.02.2013р. Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою користь 78 156,72 грн плати за користування вагонами та понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013р. у справі №904/1458/13-г (суддя Татарчук В.О.) позовні вимоги задоволені, стягнуто з Публічного акціонерного товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 78156,72 грн плати за користування вагонами та 1720,50 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що був готовий прийняти на свою під`їзну колію спірні вагони, які були затримані залізницею на підходах до ст. Рядова згідно наказів №187 від 20.08.2012р., №188 від 20.08.2012р. та №223 від 23.08.2012р., а затримка спірних вагонів сталася з вини Позивача. Вважає, що вагони були затримані з причин, що не залежать від нього; крім того, Позивачем не надано доказів зайнятості усіх колій, окрім вільної колії для обгону локомотивів. Зазначив, що підстави для нарахування плати за користування вагонами відсутні, оскільки Позивачем не доведено вину Відповідача у затримці вагонів.

Ухвалою суду від 26.06.2013р. на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 25.06.2013р. апеляційна скарга прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В.

Ухвалою суду від 07.08.2013р. на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 06.08.2013р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Дарміна М.О., Орєшкіної Е.В. у зв`язку з відпусткою судді Пруднікова В.В.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив з огляду на те, що затримка вагонів на станціях підходу сталася з вини Відповідача, оскільки на станції Рядова (станція призначення) з вини відповідача були зайняті колії, про що були складені акти про затримку. Вказує на порушення відповідачем вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст. 46,47 Статуту залізниць України. Вважає, що плата за користування вагонами нарахована правомірно, а отже підстави для скасування рішення суду відсутні. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У додаткових поясненнях від 06.08.2013р. вказав на те, що період часу з моменту прибуття вагонів на станціях підходу Милорадівка, Девладове до моменту надання наказів №№ 187, 188 про їх затримку з вини одержувача не відноситься до даної справи, оскільки цей час не є спірним і за нього плата за користування вагонами не нараховувалась.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 21.09.2012р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" - залізниця (надалі - Позивач) та Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - Відповідач) було укладено договір №ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Відповідача, яка примикає до станцій Терни і Рядова Придніпровської залізниці. Зазначена угода регулює взаємовідносини Позивача та Відповідача щодо подачі та забирання вагонів.

По накладним №№ 50351972, 50368018, 46988986 порожні вагони власності ДП "Укрспецвагон", ДП "Трансгарант-Україна" були прийняті Позивачем до перевезення на адресу одержувача (Відповідача).

На шляху прямування на станціях Приворот, Милорадівка, Девладове, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, дані вагони були затримані за наказами №№ 187, 188 від 20.08.2012р. та №223 від 23.08.2012р. (а.с. 41-43, т.1) через зайнятість колій на станції призначення Рядова у зв'язку з неприйняттям вантажу Відповідачем на свою під'їзну колію.

Про затримку цих вагонів вантажоодержувачу були вчасно вручені повідомлення про затримку вагонів №№ 1,2,9, які представник Відповідача підписав із запереченням, що Відповідач готовий прийняти вагони на під`їзну колію. Крім того, належне повідомлення про час подавання вагонів на станції Рядова наявне у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження на станції, про що в зазначеній книзі свідчать відмітки із підписами представників відповідача (а.с. 52-119, т.1), та не заперечується останнім.

За цим фактом станціями затримки Приворот, Милорадівка, Девладове у порядку передбаченому п. 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №№ 3, 8 від 20.08.2012р. та №14 від 23.08.2012р., акти загальної форми ГУ-23 №№ 330, 8 від 20.08.2012р. та №14 від 23.08.2012р. (а.с. 38-40, 132-134).

На підставі зазначених актів позивачем розраховано плату за користування вагонами, яка включена у відомості ф. ГУ - 46 №№ 27089172, 26089170, 25089363 у загальній сумі 78 156,72 грн. Відомості плати за користування вагонами підписано представниками відповідача з запереченням «З нарахованою сумою не згодні. Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" могло прийняти вагони на під`їзну колію».

Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими акта ми та правилами, що видаються відповідно до них. Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Відповідно до п. 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.

Порожні вагони, що прибули на адресу відповідача, мали статус вантажу, та відповідач повинен був прийняти їх на свої під'їзні колії в установлені Статутом та договором строки.

В силу ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини в затримці вагонів на станціях підходу, у запереченнях до відомостей плати за користування вагонами не зазначено, на яку конкретно колію міг бути прийнятий вантаж (яка була вільна на час затримки).

Натомість, позивачем на підтвердження зайнятості колій на станції Рядова в період з 20.08.2012р. 05 год 50 хв по 25.08.2012р. 14 год 30 хв з вини вантажоодержувача додано до матеріалів справи акти загальної форми станції Рядова про віднесення на відповідальність вантажовласника, які підписано представниками відповідача без заперечень - №№ 2001/2014, 2012/2015, 1996/2016, 1914/2017, 1961/2019, 2009/2022, 2011/2023, 2021/2024, 1995/2026, 2010/2027, 2029/2030, 1995/2031, 2032/2033, 2036/2013, 2037/2028, 2040/2028, 2041/2039, 2042/2038, 2035/2051, 2045/2052, 2049/2058, 2048/2066, 2057/2067, 2060/2068, 2065/2069, 2049/2071, 2061/2076, 2073/2080, 2063/2082, 2059/2083, 2055/2085, 2074/2087, 2088/2091, 2078/2097 (а.с. 1-36, т.2).

Як вбачається з Положень зайнятості колій по станції Рядова (а.с. 28,29,30, т.1) на момент видачі наказів №№ 223, 188, 187 із 10 колій станції була вільною тільки одна колія №3 для обгону локомотивів. Інші колії №№ 4,5, І, ІІ, 6,7, 8, 9, 10 на момент видачі наказів були зайняті, з них колії №№5, І, 6,7,8 з вини Відповідача через несвоєчасне забирання на під'їзну колію вагонів, що надійшли на його адресу. Решта колій, №№ 4, ІІ, 9,10 - під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЕТП (роботи під`їзної колії на станції Рядова). Наданими позивачем актами загальної форми станції Рядова про віднесення на відповідальність вантажовласника за період з 16.08. по 20.08.2012р. спростовуються доводи відповідача про можливість доставки спірного вантажу до моменту видачі наказів про затримку.

З причини несвоєчасного забирання відповідачем вагонів, які надійшли на його адресу була знижена пропускна спроможність не тільки станції Рядова, а й на підходах до неї. З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції примикання вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, суд вважає безпідставними.

Зайнятість прийомовідправних колій по станції примикання згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці", вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції, тощо.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП. У той час як несвоєчасне забирання з колій станції Відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст. ст. 46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові ВГСУ від 20.10.2010р. по справі №35/27-10.

За викладених обставин рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013р. у справі № 904/1458/13-г залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 09.08.2013р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя М.О. Дармін

Суддя Е.В. Орєшкіна