Ухвала суду № 32895780, 05.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 року м. Київ К/9991/76731/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. - головуючого,

Вербицької О.В.,

Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012

у справі № 2-а-5368/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трігла"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 відмовлено у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2011 №0001252304.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Антре Едвертайзінг» за період з 01.01.2011 по 28.02.2011, складено акт №645/23-4/19021476 від 18.11.2011, в якому зафіксовано порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість у розмірі 248 435,00 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між TOB «Трігла» та контрагентом - TOB «Антре Едвертайзінг», який, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акта перевірки, податковим органом було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 № 0001252304, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 248 436,00 грн., з якої 248 435,00 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з сумнівності ведення господарської діяльності ТОВ «Антре Едвертайзінг» в рамках правового поля, враховуючи наявність невідповідностей у первинній документації, які вказують на відсутність об'єкту поставки, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд дійшов висновку, що відомості в податкових накладних недостовірні та є наслідками укладення фіктивних угод.

Суд апеляційної інстанції не погодився з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з того, що позивач документально довів правомірність формування податкового кредиту за спірний період та реальність вчинення господарських операцій позивача з ТОВ «Антре Едвертайзінг».

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Антре Едвертайзінг» (продавець) було укладено ряд господарських договорів, за умовами яких продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар, а покупець оплатити такий товар.

Як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції, факт здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме це: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, а також, договори про подальшу реалізацію товарів разом із первинною документацією до цих договорів.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Антре Едвертайзінг», судом апеляційної інстанції правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаних правочинів. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладених позивачем з ТОВ «Антре Едвертайзінг», фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, відсутність зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.

Слід зазначити, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

З урахуванням викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) О.В. Вербицька (підпис) І.В. Приходько