Постанова № 32894584, 06.08.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року № 9104/30238/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Курильця А.Р.

за участі секретаря судових засідань: Король Х.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротарі-Магік» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротарі-Магік» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

04 березня 2010 року позивач - ТзОВ «Ротарі-Магік» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів - Тернопільської ОДПІ в якому просив скасувати податкове повідомлення рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 10.02.2010 року № 0000042306/07225 та зобов'язати відповідача надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету у відповідності до наданих позивачем розрахунків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що контролюючим органом допущено ряд порушень вимог Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР). Зокрема, положення пп. 3.1.2. п. 3.1. ст. 3 Закону № 168/97-ВР регулюють виключно операції з ввезення та вивезення товарів на митну територію України, і ніяким чином не застосовується для інших господарських операцій. Відповідач при визначенні звичайної ціни не взяв до уваги положення пункту 1.20 статті 1 Закону 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон N 334/94-ВР), згідно якої звичайною ціною товарів (робіт, послуг) є ціна яка визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.06.2010 року закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання Тернопільську ОДПІ надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету у відповідності до наданих позивачем розрахунків.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.06.2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що дана постанова прийнята з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Апеляційні обґрунтування апелянт наводить ті ж, що і в поданому ним адміністративному позові.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про його дату, час та місце, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення повістки, а тому його неприбуття у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 19.01.2010 року по 29.01.2010 року працівниками Тернопільської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Ротарі-Магік» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень та листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 року по 31.10.2009 року.

Результати вказаної перевірки оформлені актом від 02.02.2010 року № 505/23-623/33589289 відповідно до висновків якого під час перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2009 року на суму 52064 грн та по декларації за листопад 2009 року на суму 71148 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов виходячи з того, що підприємство імпортуючи вживані автотранспортні засоби до складу податкового кредиту включало суми ПДВ обчислені при імпорті із загальної суми митної вартості та мита, а до складу податкових зобов'язань суму ПДВ від реалізації цих автотранспортних засобів від обчисленої суми, що становить вище загальної ціни придбання, але нижче рівня митної вартості.

На підставі вказаного вище акта перевірки Тернопільською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 10.02.2010 року № 0000042306/07225, яким ТзОВ «Ротарі-Магік» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ всього на суму 123212 грн, у тому числі за жовтень 2009 року на суму 52064 грн та за листопад 2009 року на суму 71148 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні адміністративного позову погодився з доводами податкового органу про порушення позивачем пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, оскільки позивач безпідставно при поставці товарів на митній території України визначив базу оподаткування з ПДВ виходячи з вартості, яка була вищою ціни придбання (фактурної вартості), але нижче рівня митної вартості товару виходячи з якої було сплачено ПДВ при імпорті товарів, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ та заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень та листопад 2009 року. На підставі викладеного суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, а тому в задоволенні позову відмовив.

Однак, суд апеляційної інстанції з тами висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступних підстав.

Статтею 4 Закону № 168/97-ВР визначено базу оподаткування ПДВ. Відповідно до пункту 4.1 цієї статі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

При цьому за правилами підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону N 334/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Отже, законом встановлено, що база оподаткування - це договірна (контрактна) ціна, визначена за вільними цінами, які не можуть бути нижчими за звичайні ціни.

З огляду на наведене можна дійти висновку, що при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з реалізації платником податку на території України попередньо імпортованого ним товару, звичайна ціна та митна вартість, що є умовною розрахунковою величиною, яка розраховується відповідно до положень Митного кодексу України і застосовується при переміщенні товарів через митний кордон України (зокрема для ведення митної статистики), не є тотожними і не можуть бути порівнюваними.

Таким чином, висновок податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону № 168/97-ВР база оподаткування ПДВ зазначених операцій має обмежуватися митною вартістю імпортованого товару, яка відповідає його звичайній ціні, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства і є помилковим.

Вказаний висновок суду апеляційної інстанції у даній справі відповідає правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 12.03.2012 року № 21-380а11 і з тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, у відповідність з яким суди зобов'язані привести свою судову практику згідно ст. 244-2 КАС України.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що винесене відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

З огляду на те, що судом першої інстанції оскаржувана постанова ухвалена з помилковим застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про її скасування та прийняття нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротарі-Магік» - задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року у справі № 2а-803/10/1970 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротарі-Магік» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 10.02.2010 року № 0000042306/07225.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

А.Р. Курилець

Постанова у повному обсязі складена та підписана 09.08.2013 року.