Рішення № 32894253, 06.08.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2013 р.Справа № 921/548/13-г/17Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький", м. Хмельницький

до відповідача Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Тернопіль

про стягнення 1200,00 грн. заборгованості.

за участю представників сторін:

позивача: Дерев'янко В.В., директор філії, довіреність № 11 від 02.01.13р.;

Савчук А.М., уповноважений, довіреність № 33 від 18.06.13р.

відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні представникам позивача роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність сторін.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький", м.Хмельницький, звернувся 28.05.2013р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Тернопіль, про стягнення 1200,00 грн. заборгованості за поставлену продукцію згідно товарної накладної №06847/03 від 09.07.2012р.

Позов обґрунтовується копією накладної №06847/03 від 09.07.2012р.; копією довіреності на отримання ТМЦ №269 від 04.07.2012р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 30.05.2013р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 18.06.2013р. Судове засідання в порядку ст. 77 ГПК України неодноразово відкладалося, востаннє до 06.08.2013р. у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами додаткових документів.

Крім того, згідно ухвали господарського суду від 23.07.2013р. за клопотанням сторін в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду спору у даній справі до 12.08.2013р.

Позивачі згідно наданих пояснень позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Просять позов задоволити.

Відповідач в судове засідання 06.08.2013р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

При цьому, згідно заперечень на позовну заяву №06-2/1165 від 22.07.2013р. вважає позовні вимоги безпідставними, зазначивши, що товар було поставлено структурному підрозділу дочірнього підприємства. Такі дії по прийняттю товару відповідачем у справі (юридичною особою) не схвалено, ДП "Тернопільський облавтодор" не надавало довіреності філії "Великоберезовицька ДЕД" на укладення договору поставки, а згідно Положення про філію "Великоберезовицька ДЕД", остання не вправі самостійно їх укладати без згоди юридичної особи.

Враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, відтак, тому суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в сукупності, заслухавши доводи представників позивача, господарський суд встановив наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

За змістом ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Підставою позовних вимог позивачем вказано накладну 06847/03 від 09.07.2012р. та зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький" на підставі усної домовленості, згідно накладної №06847/03 від 09.07.2012р. передано, а структурним підрозділом відповідача - Філією Великоберезовицька ДЕД через свого представника (механіка Бучковського Б.Х.), який діяв на підставі довіреності на отримання ТМЦ №269 від 04.07.2012р., прийнято у власність товар - оливу моторну, вартістю 2074,42 грн. Факт отримання Товару підтверджується підписом представника Філії Великоберезовицька ДЕД в графі накладної про отримання, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей.

За даних обставин суд вважає, що між сторонами по справі виникло господарське зобов'язання, в силу якого за ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач стверджує, що відповідачем порушено господарське зобов'язання в частині проведення оплати вартості отриманого філією товару в повній мірі, внаслідок чого станом на 16.05.2013р. (дата оформлення позовної заяви) борг відповідача не сплачений повністю і складає 1200,00 грн. (з урахуванням часткової сплати боргу в сумі 874,42 грн., що підтверджено копіями банківських виписок по рахунку позивача за 27.06.2012р., 28.12.2012р., 22.02.2013р., 04.03.2013р.).

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як випливає з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, факт передачі товару підтверджується накладною №06847/03 від 09.07.2012р. та не заперечено відповідачем належними та допустимими доказами, навпаки підтверджено шляхом сплати Філією відповідача частини вартості отриманого товару із зазначенням підстави платежу - рахунок №06847/03 від 09.07.2012р.

Оскільки сторонами не було встановлено строку виконання зобов'язання по оплаті товару, то з урахуванням приписів статей 691, 692 ЦК України, п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" відповідач повинен був оплатити позивачу вартість отриманої продукції в день її отримання.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено умовами договору або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012р. N 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011р. N 9/252-10.

Критично оцінюються судом заперечення відповідача з приводу неможливості ідентифікувати особу, що прийняла товар згідно накладної №06847/03 від 09.07.2012р., як і твердження про відсутність доказів отримання товару представником відповідача з посиланням на положення Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей, оскільки як вбачається з поданих документів, зокрема довіреності №269 від 04.07.2012р., остання видана керівником та скріплена печаткою Філії Великоберезовицька ДЕД представнику Бучковському Б.Х. (із зазначенням посади останнього - механік), на отримання згідно накладної №06847/03 від 09.07.2012р. зазначеного у довіреності товару, вартістю 2074,42 грн.

Наведеним спростовуються заперечення відповідача щодо передчасності заявленого позову з посиланням на ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Згідно п. 3.2. Положення Філії "Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця" ДП "Тернопільський облавтодор" ДАК "Автомобільні дороги України", підприємство несе відповідальність по зобов'язаннях філії.

Як встановлено судом, представник відповідача діяв на підставі довіреності №269 від 04.07.2012р., типової форми № М-2, в якій платником та одержувачем товару вказано Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Філія "Великоберезовицька ДЕД" .

Згідно зі ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Матеріалами справи підтверджується факт здійснення філією дій щодо прийняття поставленого товару та його часткової оплати за накладною, відтак, відсутність наданого філії доручення на укладення даного правочину від імені юридичної особи не може бути підставою для невиконання відповідачем зобов'язання в частині здійснення повної оплати вартості отриманого його структурним підрозділом товару.

Окрім того, з додатково наданих відповідачем документів, зокрема, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за липень 2012р. вбачається проведення юридичною особою - ДП "Тернопільський облавтодор" господарської операції по накладній від 09.07.2012р. №308/9 та її видачу покупцем (відповідачем у справі) на суму 1632,93 грн. (в т.ч. ПДВ 272,15 грн.) з урахуванням проплати, проведеної 27.06.2012р. на суму 441,49 грн. (2074,42 грн. (вартість отриманого товару) - 441,49 грн. (оплата, здійснена 27.06.2012р.) = 1632,93 грн. - сума згідно податкової накладної №308/9 від 09.07.2012р.).

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Станом на день прийняття судом рішення відповідач не надав суду жодних документів, які б спростовували суму заявленої до стягнення заборгованості чи підтверджували її сплату, а суму боргу в розмірі 1200,00 грн. не погасив.

У зв'язку з наведеним, доводи позивача про порушення його майнових прав є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 1200,00 грн. заборгованості за поставлений згідно видаткової накладної товар.

В силу вимог ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача у справі.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 95, 509, 525-526, 655, 691, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Тернопіль, вул. Кульчицької, 8, ідентифікаційний код 31995099 (в особі Великоберезовицької філії ДЕД, ідент. код 26197661)- 1200,00 грн. боргу та 1720,50 грн. в повернення сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький", м. Хмельницький, вул. Чорновола, 155/1, ідентифікаційний код 23838102.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "08" серпня 2013 року.

Суддя Н.О. Андрусик