Ухвала суду № 32894251, 07.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року справа №812/4933/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Шишова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду України від 17 червня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом, в якому просив скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 09.01.2013 р. № 104 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченою Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у розмірі 170,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду України від 17 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення яким закрити провадження у справі з визначенням її підсудності. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, не маючи найманих працівників, тому, відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», обов'язки як платника єдиного внеску у нього не виникають. Крім того, наголошує на тому, що спірне рішення видане юридичною особою «УПФУ в м. Сєверодонецьку», яка ніколи не утворювалася Пенсійним фондом України та відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України зареєстрована, як суб'єкт господарської діяльності, а тому не може бути органом державної влади та, як наслідок, не має повноважень щодо видання будь-яких рішень, зокрема, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, при цьому, апелянт просив справу розглянути у його відсутність, відповідно до ч.1 ст.197 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, організовує роботу з ведення персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та автоматизованого оброблення інформації у системі Пенсійного фонду України, проводить збирання, акумулювання та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Згідно ст.15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_2 зареєстрований в установленому законом порядку в якості фізичної особи - підприємця, здійснює свою підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку з 06.05.1999 за №4802, як платник внесків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон №2464), який набув чинності з 01.01.2011 року.

Статтею 6 Закону №2464 визначено обов'язок платників єдиного внеску:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

4) подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно з ч. 8 ст. 9 цього Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць

Відповідний порядок також передбачений п. 3.1 постанови Пенсійного фонду України "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №22-2 від 08.10.2010, зареєстрованої Мінюстом України 01.11.2010 за №1014/18309.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було подано звіт за 2011 рік, про що відповідачем було складено акт від 09.01.2013 №55 про неподання звітності до Пенсійного фонду України, після чого УПФУ в м.Сєвєродонецьку у відношенні позивача прийняте рішення № 104 від 09.01.2013 про застосування штрафної санкції у розмірі 170 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яке є предметом даного позову.

Зазначене рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та згодом по Пенсійного фонду України, однак, скарги позивача були залишені без задоволення.

За територіальним органом Пенсійного фонду визначено право щодо застосовування до платника єдиного внеску штрафної санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, враховуючи, що позивач є платником єдиного податку та факт неподання звіту з єдиного внеску за 2011 рік ним не заперечується з посиланням на відсутність такого обов»язку, колегія суддів погоджує висновок першої інстанції щодо законності дій відповідача в частині прийняття оскаржуваного рішення про застосування до позивача штрафу у розмірі 170 грн.

Доводи апелянта щодо видання оскаржуваного рішення приватною юридичною особою, яка не має ніякого відношення до Пенсійного фонду України, не ґрунтуються на будь-яких доказах, оскільки з рішення №104 від 09.01.2013 вбачається, що його прийнято начальником управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку, яке є територіальним органом Пенсійного фонду України, це рішення скріплено печаткою УПФУ в м.Сєвєродонецьку (а.с.8), в свою чергу, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідача зазначено як орган державної влади (а.с.28).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача грунтуються на хибному тлумаченні чинного законодавства, при цьому, не спростовують підстав для застосування штрафних санкцій.

Таким чином, судова колегія вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність своїх дій, як передбачено ч.2 ст.71 КАС України, і суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду України від 17 червня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування рішення, - залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г. Арабей

О.О.Шишов