Ухвала суду № 32894249, 07.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року справа №812/4024/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Шишова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіровського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року в адміністративній справі за позовом Стахановської об'єданої державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до Кіровського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом, в якому просив надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача у розмірі 440624,80 грн. за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі, відповідно до актів опису майна від 31.03.2011 р. та від 26.08.2011 р. і.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року позов задоволено частково, а саме: надано дозвіл Стахановській ОДПІ Луганської області ДПС на погашення суми податкового боргу у розмірі 437537,40 грн. за рахунок майна Кіровського МКП «Комбінат комунальних послуг», що перебуває у податковій заставі, згідно актів опису майна від 31 березня 2011 року № 447/9/24 та від 26 серпня 2011 року № 1118/10/24, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що майно, яке перебуває у податковій заставі підприємства, належить Кіровській міській раді Луганської області, що відповідно до вимог Господарсьського кодексу України, не передбачає права підприємства комунальної власності відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, сторони до суду не прибули, при цьому, позивач просив розглянути справу у відсутність його представника, відповідно до ч.1 ст.197 КАС України, справу розглянуто у письмовому провадженні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Так, згідно з п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон№ 2181), передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.5.1. ст.5 цього Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку, при цьому, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу (п.п.5.4.1).

Згідно з п.п.«б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст.4 Закону №2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

В свою чергу, п.п.5.2.2 п. 5.2 ст.5 Закону визначає, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати, при цьому, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків (абз.6 п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону №2181).

Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України, який діє з 01.01.2011 року, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків, відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Міське комунальне підприємство «Комбінат комунальних послуг» зареєстровано виконавчим комітетом Кіровської міської ради 28 жовтня 1997 року за № 13861050002000121, знаходиться як платник податків на податковому обліку в Стахановській ОДПІ Луганської області ДПС.

Позивач має податковий борг в сумі 440624,80 грн., що останнім не спорюється, до того ж, підприємство спамостійно задекларувало свої податкові зобов»язання, надаючи відповідні декларації до позивача у період 2010-2013 роки, що також підтверджується карткою особового рахунку Кіровського МКП «Комбінат комунальних послуг».

Відповідно до ст.6 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається і не оспорюється апелянтом, що на виконання вищезазначених положень Закону №2181 Стаханівською ОДПІ Луганської області ДПС відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 26 жовтня 2001 року № 1/47 та другу податкову вимогу від 03 грудня 2001 року № 2/95, які є чинними, оскільки не відкликані та не скасовані.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено опис майна відповідача на суму 163821,93 грн. та 48337,06 грн., про що складено акти опису майна від 31 березня 2011 року № 447/9/24 та від 26 серпня 2011 року № 1118/10/24.

31 серпня 2011 року та 28 квітня 2011 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу на активи платника податків за вказаними актами опису майна.

На підтвердження відсутності у відповідача коштів достатніх для погашення податкового боргу, представником позивача подано до суду інкасові доручення, які повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунку платника, закриттям рахунків та накладенням арештів.

З огляду на викладене. Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем у повній мірі доведено суду відсутність у відповідача коштів, достатніх для погашення податкового боргу, за разунок яких можливе погашення податкового боргу.

Доводи апелянта щодо належності спірного майна Кіровській міській раді, що на його погляд, виключає звернення стягнення на це майно, не заслуговують на увагу, оскільки, як наголошувалось вище, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні).

Крім того, статтею 96 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності податкового боргу комунального підприємства, орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, приймає безпосередню участь у сприянні погашенню податкового боргу такого підприємства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і постанову прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг»- залишити без задоволення

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року в адміністративній справі № 812/4024/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г. Арабей

О.О.Шишов