Рішення № 32894019, 06.08.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. Справа № 918/1082/13

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до Фізичної особи - підприємця Смачило Олени Володимирівни

про стягнення 2 966 грн. 28 коп.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Піхоцький А.Л. (довіреність № 45 від 13.05.2013 року).

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Смачило Олени Володимирівни про стягнення 2 966 грн. 28 коп., в т. ч. 2 479 грн. 37 коп. заборгованість за спожиту електроенергію та 492 грн. 12 коп. - пені.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.07.2013 року порушено провадження у справі № 918/1082/13 та призначено справу до розгляду на 31.07.2013 року.

Ухвалою суду від 31.07.2013 року, в зв'язку з нез'явленням у судове засідання відповідача, розгляд справи відкладено на 06 серпня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. При цьому зазначив, що всупереч умов Договору № 2/132 від 15 вересня 2002 року, Фізична особа - підприємець Смачило Олена Володимирівна свої зобов'язання щодо оплати спожитої електроенергії не виконує та порушує строки оплати, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 2 479 грн. 37 коп.

У судові засідання 31 липня 2013 року та 06 серпня 2013 року відповідач не з'явився, вимог ухвал суду від 23.07.2013 року та від 31.07.2013 року не виконав, відзиву на позов не подав. Проте, до господарського суду повернувся конверт, в якому відповідачу за адресою: 35415, Рівненська область, Гощанський район, с. Тучин, вул. Микулинська, 34, відповідно, була направлена ухвала, з довідкою відділення підприємства зв'язку: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 38-40).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 30), вбачається, що станом на 15.07.2013 року місцезнаходження відповідача - Фізичної особи - підприємця Смачило Олени Володимирівни: 35415, Рівненська область, Гощанський район, с. Тучин, вул. Микулинська, 34.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами - в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, умови якого, в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).

Як вбачається із зібраних у справі доказів, 25 вересня 2002 року між Відкритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ "Рівнеобленерго") (Енергопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем Смачило Оленою Володимирівною (Споживач) укладено Договір № 2/132 на постачання та користування електричною енергією (далі - Договір), відповідно до якого протягом усього терміну дії договору енергопостачальна організація поставляє договірний обсяг електроенергії, що купує в енергоринку, з врахуванням коректувань здійснюються згідно положень Розділу 4 Договору. Споживач приймає через приєднану мережу всю відпущену електроенергію і вчасно сплачує протягом усього терміну дії договору, відповідно до умов, визначених договором (п.п. 2.1., 2.2. Договору) (а.с. 9-23).

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2., 6.3. Договору, передбачено,що оплата за спожиту електроенергію провадиться виходячи з розміру фактичного обсягу, вимірюваного в кіловат годинах (квт/ч) помноженого на затверджений тариф, що діє на момент розрахункового періоду, в який фактично була відпущена електрична енергія. Споживач зобов'язується проводити оплату за електроенергію від фактично заявленого обсягу, шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями в такі терміни - до 25 числа розрахункового місяця 100 % заявленого обсягу за місяць. Остаточний розрахунок, з врахуванням усіх нарахувань (втрати, реактивна енергія), проводиться споживачем на підставі документів для платежів не пізніше 1 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у якому була відпущена електрична енергія, що підлягає оплаті. Остаточний розрахунок провадиться за фактично спожитий обсяг.

Договір набирає сили з 00.00 годин 1 січня 2002 р. і діє до 24.00 години 31 грудня 2002 р. і виконання сторонами своїх зобов'язань по всіх пунктах даного договору. Договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, у випадку, якщо за шістдесят календарних днів до дати закінчення терміну дії договору, буде відсутня заява однієї зі сторін про припинення чи зміну договору по закінченню терміну його дії (п.п. 14.1., 14.2. Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками позивача, відповідача та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору енергопостачальна організація здійснила постачання електричної енергії Споживачу. За лютий 2013 року оплата за спожиту електричну енергію на суму 2 479 грн. 37 коп. cпоживачем не проведена. Для оплати отриманої електроенергії відповідачу виставлено та направлено рахунок (а.с. 28).

Свої зобов'язання щодо оплати вартості електроенергії відповідач належним чином не виконав та станом на 22.07.2013 року борг Фізичної особи - підприємця Смачило Олени Володимирівни складає 2 479 грн. 37 коп.

Доказів сплати боргу відповідачем до суду не подано.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, враховуючи, що заборгованість за договором на постачання та користування електричною енергією № 2/132 від 25 вересня 2002 року в сумі 2 479 грн. 37 коп. підтверджується зібраними у справі доказами, і її наявність відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Крім того, статтею 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, згідно пункту 3 якої, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 8.2.2. Договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної сплати за спожиту електроенергію споживач сплачує пеню в розмірі не більш 2 ставок Національного банку України на день виконання грошового зобов'язання, за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи, що споживач припустився прострочення виконання зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, розмір якої складає 492 грн. 12 коп.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, перевіривши подані позивачем розрахунки, судом встановлено невідповідність нарахування пені за спірний період вимогам чинного законодавства. Так зокрема, за період з 06.03.2013 р. по 22.07.2013 р. пеня складає 138 грн. 71 коп., а отже обґрунтованою судом визнається саме ця сума.

За таких обставин, коли наявність заборгованості та її розмір підтверджується зібраними у справі доказами, а нарахування пені (з урахуванням здійсненого судом перерахунку) не суперечить вимогам чинного законодавства, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 2 479 грн. 37 коп. основного боргу та 138 грн. 71 коп.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Смачило Олени Володимирівни (35415, Рівненська область, Гощанський район, с. Тучин, вул. Микулинська, 34, код 2759203128) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33000, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71, код ЄДРПОУ 05424874) 2 479 грн. 37 коп. заборгованість за спожиту електроенергію, 138 грн. 71 коп. - пені та судовий збір у розмірі 1 720 грн. 50 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "08" серпня 2013 року.

Суддя Романюк Р.В.