номер провадження справи 11/52/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.08.2013 Справа № 908/1710/13
Господарський суд Запорізької області у складі:
головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРУНЗЕ-ЕЛЕКТРОД» (вул.Горького, буд. 58, м. Суми, 40004),
до відповідача: Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» (вул. Залізнична, буд. 2 м. Запоріжжя, 69095)
відомості про представників сторін та учасників судового процесу:
від позивача: Моргун Я.А. - дов. № 2/Д11 від 02.08.2013р.;
від відповідача: Мальчев В.Є. - дов. № 3331 від 10.06.2013р.
про: стягнення 212 606,01 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУНЗЕ-Електрод» про стягнення з приватного акціонерного товариства « «Запорізький електровозоремонтний завод» 212 606,01 грн., які складаються з 205 401,00 грн. основної заборгованості за поставлений товар, 3 915,58 грн. пені та 3 289,43 грн. 3% річних.
Ухвалою від 20.05.2013р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.
За клопотанням сторін розгляд справи неодноразово відкладався для врегулювання спору мирним шляхом, строк вирішення спору продовжувався на 15 днів.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що підставою виникнення спору слугувало порушення відповідачем умов договору поставки № 120320 від 10.05.2012р. в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару. Заборгованість за договором на момент звернення до суду з позовною заявою складала 205 401,00 грн. Тривала затримка оплати вартості поставленого товару слугувала підставою для нарахування сум пені та річних. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні надав докази часткової сплати суми основного боргу. Проти стягнення пені та 3% річних заперечує, посилаючись на невірний розрахунок.
Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:
Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
10 травня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФРУНЗЕ-ЕЛЕКТРОД» (постачальник) та приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» (покупець) був укладений договір поставки № 120320, згідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання протягом 2012р. здійснювати поставку товару, зазначеного у специфікаціях, а відповідач, в свою чергу, приймати товар та оплатити його вартість на умовах , визначених у договорі.
За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.
В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар - електроди в асортименті на загальну суму 259 486,80 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:
- № 626.01/330 від 15.05.2012р. на суму 58 975,80 грн.;
- № 626.01/445 від 13.06.2012р. на суму 26 125,50 грн.;
- № 626.01/517 від 03.07.2012р. на суму 58 203,30 грн.;
- № 626.01/578 від 20.07.2012р. на суму 15 540,00 грн.;
- № 626.01/577 від 20.07.2012р. на суму 1 525,80 грн.;
- № 626.01/670 від 15.08.2012р. на суму 54 234,00 грн.;
- № 626.01/719 від 31.08.2012р. на суму 1 530,00 грн.;
- № 626.01/761 від 17.09.2012р. на суму 42 533,40 грн.;
- № 626.01/785 від 26.09.2012р. на суму 819,00 грн.
Факт отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей підтверджується підписами уповноважених осіб на видаткових накладних, актами приймання передачі товару та відповідачем не заперечується.
Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до п. 4.2 договору відповідач повинен здійснити оплату поставленого товару протягом 60 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі та отримання відповідачем оригіналу рахунку на оплату.
За для отримання оплати, відповідачу були виписані рахунки:
- № 120429 від 11.05.2012р.строк оплати до 10.08.2012р.;
- № 120552 від 13.06.2012р.строк оплати до 11.09.2012р.;
- № 120617 від 02.07.2012р.строк оплати до 29.09.2012р.;
- № 120617-1 від 02.07.2012р.строк оплати до 17.10.2012р.;
- № 120677 від 19.07.2012р.строк оплати до 17.10.2012р.;
- № 120773 від 15.08.2012р.строк оплати до 16.11.2012р.;
- № 120823 від 31.08.2012р.строк оплати до 24.11.2012р.
- № 120869 від 13.09.2012р.строк оплати до 13.12.2012р.;
- № 120833 від 26.09.2012р.строк оплати до 21.12.2012р.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав, до звернення позивача до суду з даним позовом сплатив 54 085,80 грн.
Після порушення провадження у справі відповідач здійснив часткову оплату на загальну суму 120 000,00 грн., в якості доказів надав для залучення до матеріалів справи копії відповідних платіжних доручень. Провадження у справі в частині стягнення 120 000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підстав п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Сума заборгованості за поставлений товар, яка залишилася несплаченою на момент прийняття рішення у справі складає 85 401,00 грн.
Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з п. 7.2.1 договору за у разі порушення строків оплати отриманого товару покупець несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі половини облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.
За порушення строків оплати вартості поставленого товару позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в сумі 3915,58 грн. При цьому, пеня розрахована по кожній видатковій накладній окремо, з урахуванням часткових оплат та шестимісячного обмеження строку нарахування штрафних санкцій, передбаченого ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу України
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За порушення строків виконання грошових зобов'язань позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3 289,43 грн. 3% річних. Розрахунок також виконано по кожній видатковій накладній окремо, з урахуванням часткових оплат.
Розрахунок сум пені та 3% річних ретельно перевірений у судовому засіданні.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» 85 401,00 грн. основного боргу, 3 915,58 грн. пені та 3 289,43 грн. 3% річних позивачем заявлені правомірно та обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.
Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до судового вирішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (вул. Залізнична, буд. 2 м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 01056273) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУНЗЕ-ЕЛЕКТРОД» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ЄДРПОУ 36066802) 85 401 (вісімдесят п'ять тисяч чотириста одну) грн. 00 коп. основного боргу, 3 915 (три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 58 коп. пені, 3 289 (три тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн. 43 коп. 3% річних та 4 252 (чотири тисячі двісті п'ятдесят дві) грн. 13 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 120 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
В засіданні 06.08.2013р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 07.08.2013р.
Суддя С.А.Гончаренко
Судове рішення № 32893772, Господарський суд Запорізької області було прийнято 06.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/1710/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: