Постанова № 32893114, 02.07.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

02 липня 2013 року Справа № 814/2276/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Калінічевої М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", пр. Жовтневий, 471, м. Миколаїв, 54051

доОкружної Державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, вул. Леванєвського, 2, м. Київ, 01680 Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, вул. Терещенківська, 11-а, м. Київ, Центральна Частина Києва, Київ, 01601 проскасування податкового повідомлення - рішення від 15.05.2013р. № 0000222320, стягнення коштів в сумі 51981777,00 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Мезінова О.Г.,

від відповідача 1: Гузенка А.М.,

від відповідача 2: не з"явився,

прокурор: Дзюбан О.В.

В С Т А Н О В И В:

керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч. 3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївській глиноземний завод" - задовольнити.

Скасувати податкове рішення повідомлення № 0000222320 від 15.05.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївській глиноземний завод" суму податку на додану вартість, що належить відшкодуванню у розмірі 51 981 777,00 грн. (п'ятдесят один мільйон дев'ятсот вісімдесят одна тисяча сімсот сімдесят сім гривень).

Повернути з Держаного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївській глиноземний завод" шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Окружної Державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби судовий збір у сумі 2294,00 грн.

Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. В. Лісовська

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

02 липня 2013 року Справа № 814/2276/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Калінічевої М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", пр. Жовтневий, 471, м. Миколаїв, 54051

доОкружної Державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, вул. Леванєвського, 2, м. Київ, 01680 Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, вул. Терещенківська, 11-а, м. Київ, Центральна Частина Києва, Київ, 01601 проскасування податкового повідомлення - рішення від 15.05.2013р. № 0000222320, стягнення коштів в сумі 51981777,00 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Мезінова О.Г.,

від відповідача 1: Гузенка А.М.,

від відповідача 2: не з"явився,

прокурор: Дзюбан О.В.

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ТОВ „Миколаївській глиноземний завод" (далі по тексті ТОВ „МГЗ") звернувся до суду з позовом до Окружної Державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС (далі по тексту ДПІ) та Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві з вимогами (далі по тексту Держказначейство) про скасування податкового рішення повідомлення № 0000222320 від 15.05.2013 року та стягнення з Державного бюджету України податку на додану вартість у сумі 51 981 777, 00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки достовірності нарахування сум ПДВ, що заявлено позивачем до відшкодування за період листопад 2012 року , грудень 2012 року та січень 2013 року, відповідач дійшов невірних висновків щодо відсутності фактичної оплати у позивача, тільки через те, що у платіжних дорученнях про перерахування коштів не були вказані номери митних вантажних декларацій та номери податкових накладних. Позивач вважає, що такі завищенні вимоги до заповнення платіжних доручень є з боку ДПІ незаконними, а винесене рішення повідомлення про зменшення сум бюджетного відшкодування та застосування до підприємства штрафних фінансових санкцій належить скасуванню. Окрім того, позивач наголошує, що оскільки відповідно до чинного законодавства суми ПДВ, що були заявлені до бюджетного відшкодування, повинні бути повернуті підприємству, а ДПІ в свою чергу вже відмовилося зробити відповідний висновок, що направляється до Державної казначейської служби, єдиним способом захисту свого порушеного права є стягнення з Державного бюджету України сум ПДВ що належать підприємству до відшкодування. Просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Відповідача 1- ДПІ, проти заявленого позову заперечував, надав суду письмові заперечення, та пояснення в судових засіданнях, де наголосив, що оскільки під час проведення перевірки щодо правильності нарахування сум ПДВ з метою його подальшого відшкодування підприємству з бюджету, ключове значення має проведення сплати вартості товарів та послуг, тому ДПІ при проведенні перевірки уважно дослідило правильність заповнення платіжних доручень. Перевіряючими були виявленні певні недоліки, а від так суми заявлені до бюджетного відшкодування за такими платіжними документами не можуть буди відшкодовані підприємству. Вважає, що оскаржуване податкове рішення повідомлення прийнято законно в межах повноважень ДПІ та в спосіб, визначений Законом. Просить суд відмовити в замовленні позову.

Представник Відповідача 2- Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві порти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення (а.с. 61-65) та просив суд розглядати справу за відсутності представника відповідача 2 .

Представник Прокуратури Миколаївської області підтримала позицію відповідачів, просила суд відмовити в задоволенні позову.

02.07.2013 року в судовому засіданні , відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України судом було проголошено ступну та резолютивну частину постанови.

Вислухав пояснення сторін, з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

ДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «МГЗ» з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2013р., результати якої оформлено актом від 19.04.2013 № 5Т№ 407/40-40/33133003 (далі по тексту - акт перевірки).

У висновках вказаного акту (п.4.2) зазначається, що Позивачем в результаті порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ у декларації за січень 2013 року на 51 981 777,00 грн.

Зазначений висновок а акті перевірки обґрунтовано тим, що в наданих Позивачем до перевірки платіжних дорученнях на перерахування коштів постачальникам товарів/послуг у попередніх до січня та в січні 2013 року періодах відсутня інформація щодо податкових накладних та вантажних митних декларацій, по яким сплачено ПДВ. ( а.с 33-34).

На підставі висновків викладених в Акті перевірки 15.05.2013р. Відповідач прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000222320, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2013р. на 51 981 77грн,. а також застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 25 990 888,5грн.

В Акті перевірки зазначено, що при заповненні позивачем платіжних доручень ним порушено норми п.3.18 додатку 2 до Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість; ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (далі Інструкція № 22). Посилаючись на всі ці норми законодавства ДПІ зазначено, що в платіжних дорученнях позивача на перерахування коштів відсутнє посилання на номер вантажної митної декларації та номер податкової накладної. Суд критично оцінює таку позицію відповідача, оскільки всі вище перелічені правові норми не містять вимог щодо заповнення платіжних доручень, де обов'язково повинні бути зазначені номери та дати вантажних митних декларацій та податкових накладних. Окрім того, зазначення в платіжному дорученні номеру дати податкової накладної фізично неможливо, оскільки такий бухгалтерських документ як податкова накладна виписується продавцем товарів /послуг ПІСЛЯ проведення оплати покупцем в день здійснення проплати.

Інших порушень з боку ТОВ „МГЗ", під час проведення перевірки, ДПІ виявлено не було. Сам факт проведення оплати (перерахування коштів) позивачем по господарським операціям на виконання укладених договорів представником ДПІ не заперечувався в судовому засіданні.

Відповідально до п.200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. цієї статті передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Оскільки при проведені перевірки ДПІ не встановлено жодних порушень, щодо обчислення позивачем сум податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сум податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, та різниця між ними є позитивною, то така сума належить бюджетному відшкодуванню.

Пунктом 200.7. ст. 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пункт 200.8. ст.. 200 ПК України визначає перелік яких документів необхідно надати до органів ДПІ до заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Статтею 200 п. 200.15 ПК передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи вищевикладене, з оглядом на приписи ст.. 20, 21 ПК України, ст. 19 Конституції України суд доходить висновку, що у даному випадку має місце неправомірне винесення податкового рішення повідомлення, яким зменшено позивачем суму бюджетного відшкодування та застосовано штрафні фінансові санкції. Оскаржуване рішення повідомлення належить скасуванню.

Оскільки на час прийняття цього рішення дана сума ПДВ не відшкодована позивачеві та висновок контролюючим органом не складений, позивач має право на стягнення цієї суми невідшкодованого ПДВ з Державного бюджету України.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оглядом на лист роз'яснення Вищого Адміністративного суду України від 21.11.11 року № 2135/11/13-11 судовий збір який належить повернення на користь особи яка не є суб'єктом владних повноважень, та чиї позовні вимоги задоволені, повернення судового збору з Державного бюджету України повинно проводитися шляхом безспірного списання органами Державної казначейської служби із рахунку суб'єкта влад них повноважень-відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївській глиноземний завод" - задовольнити.

Скасувати податкове рішення повідомлення № 0000222320 від 15.05.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївській глиноземний завод" суму податку на додану вартість, що належить відшкодуванню у розмірі 51 981 777,00 грн. (п'ятдесят один мільйон дев'ятсот вісімдесят одна тисяча сімсот сімдесят сім гривень).

Повернути з Держаного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївській глиноземний завод" шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Окружної Державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби судовий збір у сумі 2294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська

Повний текст постанови

виготовлено та підписано суддею 05.07.2013 року .