Постанова № 32893010, 06.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 р. Справа № 804/10270/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» про заборону реалізації продукції, -

ВСТАНОВИВ:

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» в якому просить заборонити та припинити реалізацію продукції, що реалізується з порушенням вимог чинного законодавства.

Позов обґрунтований тим, що позивачем здійснено планову перевірку ТОВ «АТБ-Маркет» магазин «АТБ»: місце здійснення діяльності м. Щорс, вул. Леніна, 2. В ході перевірки було встановлено порушення ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 2 ч.1 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», п. 17, 21 «Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» затв. Постановою КМУ №833 від 15.06.2006р. при реалізації продукції, що може становити ризик для життя і здоров'я населення. У зв'язку з цим реалізація зазначеною продукції має бути припинена.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що позов є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки територіальні органи Держспоживінспекції України (до яких відноситься позивач) не мають повноважень щодо звернення до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення реалізації продукції.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до направлення №02-14/441 від 19.07.2013р. спеціалістами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області було здійснено планову перевірку ТОВ «АТБ-Маркет» магазин «АТБ»: місце здійснення діяльності м. Щорс, вул. Леніна, 2.

За результатами перевірки ТОВ «АТБ-Маркет» було складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №0375 від 23.07.2013р.

В ході перевірки було встановлено порушення ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 2 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», п. 17, 21 «Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» затвердженого Постановою КМУ №833 від 15.06.2006р. при реалізації продукції: огірки тепличні, маркування відсутнє, з відсутністю документів, які засвідчують відповідність продукції вимогам нормативних документів; морква рання, маркування відсутнє, з відсутністю документів, які засвідчують відповідність продукції вимогам нормативних документів; томати тепличні, маркування відсутнє, з відсутністю документів, які засвідчують відповідність продукції вимогам нормативних документів; перець салатний, маркування відсутнє, з відсутністю документів, які засвідчують відповідність продукції вимогам нормативних документів; диня, маркування відсутнє, з відсутністю документів, які засвідчують відповідність продукції вимогам нормативних документів; кавун, маркування відсутнє, з відсутністю документів, які засвідчують відповідність продукції вимогам нормативних документів; нектарин, маркування відсутнє, з відсутністю документів, які засвідчують відповідність продукції вимогам нормативних документів; яблуко сортове, маркування відсутнє, з відсутністю документів, які засвідчують відповідність продукції вимогам нормативних документів; грейпфрут, маркування відсутнє, з відсутністю документів, які засвідчують відповідність продукції вимогам нормативних документів; лимон, маркування відсутнє, з відсутністю документів, які засвідчують відповідність продукції вимогам нормативних документів; банан, маркування відсутнє, з відсутністю документів, які засвідчують відповідність продукції вимогам нормативних документів: що реалізує ТОВ «АТБ-Маркет», за адресою: м. Щорс, вул. Леніна, 2 і може становити ризик для життя і здоров'я населення.

На підставі акту перевірки згідно до ст.ст. 5, 26 Закону України «Про захист прав споживачів», ч.ч. 7, 8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" позивачем було складено припис від 23.07.2013р. яким ТОВ «АТБ-Маркет» припинено відвантаження перевіреної продукції та заборонено її реалізацію.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог суд враховує наступне.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт:

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Статтею 6 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлені права споживача продукцію належної якості, а саме: продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію; Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції; Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами. Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами. На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну якість; Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.; Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років; Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років; Реалізація інтересів споживачів у встановленні вимог до належної якості продукції забезпечується правом участі споживачів та їх об'єднань у розробленні нормативних документів згідно із законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 14 зазначеного Закону, споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну. У разі відсутності нормативних документів, нормативно-правових актів, що містять обов'язкові вимоги до продукції, використання якої може завдати шкоди життю, здоров'ю споживача, навколишньому природному середовищу, а також майну споживача, відповідні органи виконавчої влади, що здійснюють державний захист прав споживачів, зобов'язані негайно заборонити випуск і реалізацію такої продукції.

Згідно до п.1, 2, 3, 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів, забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції:

а) на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;

б) на яку в нормативно-правових актах та нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);

в) ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість;

г) на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;

ґ) яка є фальсифікованою.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначають Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007р.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під терміном «державний нагляд (контроль)» розуміється діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Частиною 7 ст. 7 даного Закону, визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частиною 3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України) встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Таким чином, норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та КАС України передбачають, що органи державного нагляду (контролю) можуть звернутися з адміністративним позовом до адміністративного суду лише у випадку визначеним законом.

Право на звернення до суду Держспоживінспекції України (її територіальних органів) визначено у пп. 10 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», підпунктах 10, 13, 24 п. 6 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011р.

Держспоживінспекція України має право звертатися з позовами до суду у наступних випадках:

- щодо захисту прав споживачів;

- щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, заборони відповідної реклами та її публічного спростування;

- про стягнення до бюджету коштів у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Враховуючи вищевикладене, територіальні органи Держспоживінспекції України не мають відповідних повноважень щодо звернення до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення реалізації продукції.

Окрім того, суд зазначає, що відповідні заходу реагування у вигляді зупинення реалізації продукції позивачем фактично вже застосовані приписом від 23.07.2013р.

На підставі викладеного, зважаючи на відсутність встановленого законом обов'язку щодо звернення до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування, суд доходить висновку, що в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 183-6, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» про заборону реалізації продукції - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 183-6 України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя О.В. Врона