Ухвала суду № 32892721, 05.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ф

копія

У Х В А Л А

05 серпня 2013 р. Справа № 804/10376/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ляшко О.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної служби інтелектуальної власності України про визнання нормативного акту в частині та наказу протиправними, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовною заявою до Державної служби інтелектуальної власності України, в якій просять:

- визнати положення «Крім цього, у разі здійснення винаходу за будь-яким пунктом формули, перевіряють, що реалізація вказаним заявником призначення дійсно можлива», яке міститься в п.5.1.1. «Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель» затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 197 від 15.03.2002 р. та Міністерством юстиції України 15 квітня 2002року за № 364/6652 як таке, що не містить конкретних критеріїв визначення промислової придатності винаходу та не відповідає вимогам СТ..309 Цивільного Кодексу України, а саме: право на свободу літературної, художньої , наукової і технічної творчості та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України звернутися до Міністерства освіти і науки України з пропозицією вилучення із п.5.1.1. «Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель» затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 197 від 15.03.2002 р. та Міністерством юстиції України 15 квітня 2002року за № 364/6652 суперечливого положення «Крім цього, у разі здійснення винаходу за будь-яким пунктом формули, перевіряють, що реалізація вказаним заявником призначення дійсно можлива»;

- визнати Наказ Державної служби інтелектуальної власності України від 04.02.2013 року № 156-Н про затвердження Рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 03.01.2013 року про відмову у видачі патенту на винахід по заявці № а200711579 «ІНФОРМАЦІЯ_1» та Рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 03.01.2013 року про відмову у видачі патенту на винахід по заявці № а200711579 «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке суперечить рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності за якими видано патенти на винаходи № НОМЕР_2 від 10.03.2009 по заявці №а 200612167 від 20.11.2006р. «ІНФОРМАЦІЯ_2» та № НОМЕР_4 від 10.09.2009 по заявці № 200611273 від 26.10.2006 «ІНФОРМАЦІЯ_3», патент на корисну модель № НОМЕР_6 від 25.12.2007 по заявці № u 200710055 від 10.09.2007 «ІНФОРМАЦІЯ_4»» та яке прийнято з порушенням п.6.4., п.6.4.2., п.6.5.1.1., п.6.5.1.2. Правил розгляду 197, ч.1., ч.2. ст.6, ч.1, ч.3, ч.7, ч.8 ст.7, ч.3.ч.17 ст.16 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст.309 Цивільного Кодексу України, ст..15,19,21,22,40,68 Конституції України таким, що є протизаконним та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України скасувати Наказ від 04.02.2013 року № 156-Н, яким затверджено рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 03.01.2013 року про відмову у видачі патенту на винахід по заявці на винахід № а200711579 «ІНФОРМАЦІЯ_1» та поновити права ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які випливають відповідно до ч.1, ч.5 ст.8, ч.1,ч.2, ст.23, ч.1, ч.2, ч.4, ч.5,ч.6,ч.7,ч.9 ст.28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а саме: право на одержання патенту, право авторства, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково, право винахідника на присвоєння свого імені створеному винаходу, право публікації відомостей про патент та права, що випливають з патенту, а саме: майнові права інтелектуальної власності на винахід, згідно ст..464 Цивільного Кодексу України, особисті немайнові права визначені ст. 423 Цивільного Кодексу України;

- визнати дії Державної служби інтелектуальної власності України при розгляді звернень ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з питання захисту права на одержання патенту, права на авторство, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково, права винахідника на присвоєння свого імені створеному винаходу, права публікації відомостей про патент та прав, що випливають з патенту, а саме: майнові права інтелектуальної власності на винахід, згідно ст..464 Цивільного Кодексу України, особисті немайнові права визначені ст. 423 Цивільного Кодексу України, права на спростування недостовірної інформації та права на отримання відповідей по суті звернень викладених у запереченні від 08.10.2012р. проти рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 20.07.2012р про відмову у видачі патенту по заявці на винахід № а200711579 «ІНФОРМАЦІЯ_1» та в запитах на отримання публічної інформації № 219-2012, 220-2012 від 09.12.2012, №209-2012 від 20.11.2012., №212-2012 від 04.05.2012. такими, що порушують ст..40 Конституції України та є протизаконними;

- зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України, у відповідності до статей 32, 56 Конституції України та ст..23,1167 Цивільного кодексу України, відшкодувати позивачам моральні збитки за порушення при розгляді звернень та запитів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з питання захисту права на одержання патенту, права на авторство, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково, права винахідника на присвоєння свого імені створеному винаходу, права публікації відомостей про патент та прав, що випливають з патенту, а саме: майнові права інтелектуальної власності на винахід, згідно ст..464 Цивільного Кодексу України, особисті немайнові права визначені ст. 423 Цивільного Кодексу України, права на спростування недостовірної інформації та права на отримання відповідей по суті звернень викладених у запереченні від 08.10.2012 р. проти рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 20.07.2012 р. про відмову у видачі патенту по заявці на винахід № а200711579 «ІНФОРМАЦІЯ_1» та в запитах на отримання публічної інформації № 219-2012, 220-2012 від 09.12.2012, №209-2012 від 20.11.2012., №212-2012 від 04.05.2012. і сплатити ОСОБА_1 -20тис.грн., ОСОБА_2 -20тис.грн., ОСОБА_3 -20тис. грн. та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України перерахувати 60 тис.грн. на рахунок Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія - Геос» (п/р 2600430517301, ЄДРПОУ 33474710, ПАТ Банк «Кредит Дніпро» м. Дніпропетровськ, МФО 305749, ЄДРПОУ 14352406) для виконання науково - дослідних та дослідно-конструкторських робіт та запровадження у виробництво винаходу по заявці № а200711579 «ІНФОРМАЦІЯ_1»;

- зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України, у відповідності до статей 32, 56 Конституції України та ст..23,1167 Цивільного кодексу України, відшкодувати позивачам моральні збитки за порушення або позбавлення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 права на одержання патенту на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1», який надає право власності на інтелектуальний продукт, право використання імені на створений винахід, забезпечує охорону майнових та особистих немайнових прав інтелектуальної власності винахідників, котрі випливають із дії патенту на винахід, ОСОБА_1 -300 тис. грн., ОСОБА_2 -300 тис. грн., ОСОБА_3 -300 тис. грн. та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України перерахувати 900 тис.грн. на рахунок Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія - Геос» (п/р 2600430517301, ЄДРПОУ 33474710, ПАТ Банк «Кредит Дніпро» м. Дніпропетровськ, МФО 305749, ЄДРПОУ 14352406) для виконання науково - дослідних та дослідно-конструкторських робіт та запровадження у виробництво винаходу по заявці № а 200711579 «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної служби інтелектуальної власності України про визнання положення та наказу протиправними, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії підлягає поверненню позивачам з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У відповідності до ч. 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, його посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Як вбачається з позовної заяви, позивачі просять визнати протиправним п. 5.1.1 "Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель", затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15 березня 2002 року за № 197 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2002 року за № 364/6652 та об'єднують з даною вимогою також вимоги про визнання протиправним наказу Державної служби інтелектуальної власності України від 04.02.2013 року № 156-Н, визнання дій Державної служби інтелектуальної власності України протиправними та зобов'язання її вчинити дії.

Судом встановлено, "Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель", затверджені наказом Міністерства освіти і науки України 15 березня 2002 року за № 197 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2002 року за № 364/6652 є нормативно-правовим актом, так як нормативно-правовоми актами є рішення суб'єкта владних повноважень, дія яких поширена на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

З огляду на викладене даний адміністративний позов підлягає розгляду окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Відповідно до положень п. 6 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 19, п. 6 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної служби інтелектуальної власності України про визнання нормативного акту в частині та наказу протиправними, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачам.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачам.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.Б. ЛяшкоЗ оригіналом згідно Суддя Ухвала не набрала законної сили 05.08.2013 р. Суддя О.Б. Ляшко О.Б. Ляшко