Вирок № 32892294, 09.08.2013, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/855/13-к

провадження №1-кп/166/60/13

категорія: 22

ВИРОК

іменем України

09 серпня 2013 року смт.Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Свистун О.М.,

при секретарі - Заєць Н.П.,

з участю прокурора - Хомука Г.М.,

потерпілого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ратне Волинської області в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Вінницької установи виконання покарань №1 кримінальне провадження №12012020130000001 від 20 листопада 2012 року про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця смт.Іванків Київської області, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, судимого :

-вироком Іванківського районного суду Київської області від 26 січня 1996 року за ч.2 ст.140, ч.4 ст.140 КК України (1960 року) до 4 років позбавлення волі,

-вироком цього ж суду від 03 вересня 1999 року за ч.3 ст.140 КК України (1960 року) до 4 років позбавлення волі,

-вироком цього ж суду від 24 січня 2005 року за ч.1 ст.309, ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

-вироком цього ж суду від 10 серпня 2007 року за ч.2 ст.309 до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

-вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 05 вересня 2008 року за ч.3 ст.185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

-вироком Іванківського районного суду Київської області від 29 жовтня 2008 року за ч.3 ст.185 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі,

-вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 20 березня 2012 року за ч.2 ст.309 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,

-вироком Іванківського районного суду Київської області від 09 квітня 2012 року за ч.2 ст.309, ч.2 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, будучи раніше судимим, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив умисний злочин проти власності.

Так, ОСОБА_2 20 листопада 2012 року біля 10 години 36 хвилин зателефонував до ОСОБА_1 за місцем його проживання на хуторі Підліски с.Оріхово Ратнівського району Волинської області, та назвавшись працівником міліції, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману повідомив останньому, що його син знаходиться в міліції за скоєння дорожньо-транспортної пригоди та для залагодження конфлікту йому потрібно перерахувати через відділення КБ «ПриватБанк» на картковий рахунок НОМЕР_1 гроші в сумі 5000 грн.

Цього ж дня близько 11 години 09 хвилин на вул.Каштанова, 17 в селищі Ратне Волинської області ОСОБА_1 перерахував на згаданий рахунок вказану суму грошей, а з`явившись пізніше у Ратнівський РВ УМВС України у Волинській області з`ясував, що його син дорожньо-транспортної пригоди не скоював, у міліції не перебував.

У судому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю. Показав, що відбуваючи покарання у Білоцерківській виправній колонії №35 він, маючи у користуванні мобільний телефон, шляхом набору випадкових цифр додзвонився до жінки, яка передала телефон своєму чоловікові. Він повідомив чоловіка про те, що його син вчинив дорожньо-транспортну пригоду, затриманий у міліції, а для уникнення засудження потрібно перерахувати 5000 грн на названий ним рахунок у відділенні КБ «ПриватБанк». Пізніше чоловік перетелефонував із відділення банку, касир банку повідомила, що кошти в сумі 4950 грн за вирахуванням комісії в розмірі 50 грн перераховано. Номер рахунку йому повідомив його товариш, з яким він відбуває покарання і якому він був винен кошти.

У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Наведені вище показання обвинуваченого є детальними, чіткими та послідовними і в повній мірі узгоджуються з фактичними обставинами справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.

Судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, які ними не оспорюються, та роз'яснено їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи, що у суду не має жодних сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження, суд за їх згодою відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, і кваліфікує такі його дії як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ч.3 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу винного, який неодноразово судимий за злочини проти власності до покарання у виді позбавлення волі, яке відбував реально з 16-річного віку, за місцем відбування покарання характеризується як такий, що на шлях виправлення не став.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття винного.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових злочинів можливе виключно в умовах ізоляції його від суспільства, а тому призначає ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

Судові витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Накладений згідно з ухвалою Ратнівського районного суду від 30 листопада 2012 року арешт на 4950 грн, що знаходилися на платіжній картці ОСОБА_3 на рахунку НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПриватБанк» та перераховані на депозитний рахунок НОМЕР_2 (МФО 803014, код 08670579, отримувач Ратнівський РВ УМВС у Волинській області), зняти.

Вказані грошові кошти в сумі 4950 грн. повернути їх законному володільцю - потерпілому в справі.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався. Враховуючи відбування останнім покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком суду, необхідності в обрані запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати покарання за вироком Іванківського районного суду Київської області від 09 квітня 2012 року, і за сукупністю вироків визначити засудженому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 2 (два) місяці.

Зарахувати у строк остаточно призначеного покарання відбуте за вироком Іванківського районного суду Київської області від 09 квітня 2012 року покарання за період з 18 січня 2012 року по 08 серпня 2013 року.

Строк відбування покарання рахувати з моменту постановлення вироку - 09 серпня 2013 року.

Накладений згідно з ухвалою Ратнівського районного суду від 30 листопада 2012 року арешт на 4950 грн, що знаходилися на рахунку НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПриватБанк» та перераховані на депозитний рахунок НОМЕР_2 (МФО 803014, код 08670579, отримувач Ратнівський РВ УМВС у Волинській області), зняти.

Грошові кошти в сумі 4950 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень повернути ОСОБА_1.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом Волинської області.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з моменту його проголошення апеляцій до Ратнівського районного суду Волинської області, а засудженим, який перебуває під вартою, - у цей же строк з дня отримання копії вироку.

Головуючий - підпис

З оригіналом згідно

Суддя Ратнівського

районного суду О.М.Свистун