Рішення № 32892028, 08.08.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________Провадження № 22-ц/790/2188/13

Справа № 2025/6848/2012 Головуючий 1-інстанції - Павлюченко С.В.

Категорія - земельні Доповідач - Зазулинська Т.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.

суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Міщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до Лозівського міськрайонного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати недійсною додаткову угоду від 20 липня 2011 року до договору оренди землі № АН 121.07 від 13 липня 2006 року, укладеного між нею та ЗАТ (нині Приватне акціонерне товариство) «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів», зареєстровану в Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії центру ДЗК 30 березня 2012 року за № 632390004000834 на земельну ділянку, площею 5,9979 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Шатівської сільської ради, Лозівського району, Харківської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 лютого 2013 року позовні вимоги задоволені.

Додаткова угода від 20 липня 2011 року до договору оренди земельної ділянки площею 5,9979 га у межах, згідно з планом, яка розташована на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області від 13 липня 2006 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПрАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» та зареєстровану 30 березня 2012 року міськрайонним Управлінням Держкомзему міста Лозова та Лозівського району Харківської області під №632390004000834 визнана недійсною.

В апеляційній скарзі відповідач просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обгрунтування скарги посилається на те, що рішення є незаконним, таким, що порушує вимоги матеріального права та його законні права та інтереси.

Вказує, що суд не звернув уваги та той факт, що заяву про відсутність наміру пролонгувати договір оренди землі ОСОБА_3 подала вже після підписання додаткової угоди та проведення її державної реєстрації ( додаткова угода підписана 20 липня 2011 року, зареєстрована 30 березня 2012 року, заяву позивач подала у серпні 2012 року - зареєстрована на підприємстві 13 серпня 2012 року ).

Вважає, що матеріали справи не містять доказів відсутності волевиявлення позивача на момент вчинення правочину, навпаки є доказ його наявності у вигляді підпису позивача на угоді. Схвалення позивачем своїми діями умов оспорюваної додаткової угоди: неодноразовим отриманням орендної плати в повному обсязі, не дає їй права вимагати визнання угоди недійсною. Проте ці його доводи судом не досліджено та до уваги не взяті.

Висновки суду про невідповідність підпису позивача на додатковій угоді вважає безпідставними і бездоказовими.

Також вважає безпідставними та необгрунтованими висновки суду про те, що для дійсності додаткової угоди, окрім додержання умов ст. ст. 203, 215 ЦК України та ст. 15 ЗУ «Про орендну землі» під час вчинення правочину сторонам додатково необхідно було виконати певні переддоговірні умови, зокрема, обговорення проекту майбутньої додаткової угоди ( ст.33 ЗУ « Про оренду землі»). Підписання позивачем додаткової угоди означає прийняття її умов та спростовує твердження суду, що відповідач не звертався до неї із пропозицією про укладення додаткової угоди.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія доходить висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про визнання додаткової угоди від 20 липня 2011 року - недійсною, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами не відбулася переддоговірна процедура, визначена ст.33 ЗУ «Про оренду землі», а до закінчення дії договору оренди земельної ділянки позивачка згідно її вільного волевиявлення відмовилась від продовження договору оренди землі. Водночас суд визнав, що 20 липня 2011 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Проте, зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судовим розглядом встановлено, що 13 липня 2006 року сторони уклали договір оренди землі строком на п'ять років, який зареєстрували в ДЗК 14 листопада 2007 року, тобто договір діяв до листопада 2012 року (а.с.13-15).

20 липня 2011 року сторони уклали додаткову угоду і передбачили в ній строк дії договору до 31 грудня 2020 року, внесли зміни до п.8 договору оренди щодо умов і розміру орендної плати та ін., яка 30 березня 2012 року зареєстрована міськрайонним Управлінням Держкомзему міста Лозова та Лозівського району Харківської області під №632390004000834 (а.с.12).

13 серпня 2012 року позивач направила відповідачу заяву про небажання пролонгувати договір оренди землі (а.с.16).

Сторони зобов'язані доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. (ч.ч.1,3 ст.60 ЦПК України)

Частиною 2 статті 59 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заяву про відсутність наміру пролонгувати договір оренди землі ОСОБА_3 подала до відповідача після укладення між ними додаткової угоди. Іі твердження про те, що вона не укладала додаткову угоду, а підписала чистий аркуш паперу, наданий представником відповідача з поясненнями, що вона повинна підписатися за отриманий авансовий платіж, спростовуються матеріалами справи. Клопотань про призначення експертизи з питань дослідження черговості виконання друкованого тексту додаткової угоди та підписів сторін позивачкою та її представником до суду не заявлялось.

У травні 2011 і травні 2012 року ОСОБА_3 зверталась до відповідача з заявами про виплату їй орендної плати грошима.(а.с.45,48)

Виплата орендної плати відповідачем здійснювалась за платіжними відомостями, копії яких долучені до матеріалів справи. Згідно даних цих відомостей, підтверджених довідкою про доходи, отримані від оренди земельною ділянки і не спростованих позивачем, орендна плата за 2011 і 2012 роки ОСОБА_3 виплачена відповідачем у повному обсязі в розмірах, які відповідають умовам договору оренди та додаткової угоди до цього договору.

Укладення додаткової угоди з її подальшою реєстрацію, отримання від відповідача орендної плати свідчить про прийняття позивачкою умов додаткової угоди, тому посилання суду на недотримання відповідачем переддоговірної процедури, передбаченої ст.33 Закону України «Про оренду землі» не може бути підставою для визнання цієї угоди недійсною.

До того ж ОСОБА_3 заперечується сам факт укладення додаткової угоди, а не те, що через недотримання переддоговірної процедури вона уклала цю угоду на умовах, які не усвідомлювала чи які є для неї невигідними.

Наведене свідчить про суперечливість висновків суду і невідповідність їх обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до п.п. 3,4 ч.1 ст.309 ЦПК є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ст. 309, ст.ст.314,316,317,319,324 ЦПК України судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів" задовольнити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 лютого 2013 року - скасувати і ухвалити нове. У задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя -

Судді колегії -