Рішення № 32891976, 09.08.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22-ц/778/3233/13 Головуючий у 1 інстанції: Білоусова О.М.

Суддя-доповідач: Коваленко А.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.,

Суддів: Коваленко А.І.,

Денисенко Т.С.,

При секретарі: Мосіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коровай», про тлумачення змісту правочину, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» про тлумачення змісту правочину.

У позові зазначалось, що в 2012 році позивач дізналась з судової інформації, що 03.12.2007 року вона уклала з відповідачем договір поруки №110/MPL-ліміт/П, за яким забезпечила порукою виконання зобов'язань третьою особою за кредитним договором №110/MPL від 03.12.2007 року. За вказаним кредитним договором ТОВ «Коровай» отримало цільовий кредит в сумі 560 000 грн., який вчасно не сплачував, в зв'язку з чим банк звернувся до суду.

10.02.2011 року Бердянським міськрайонним судом ухвалено заочне рішення по справі за позовом ПАТ «ПУМБ» до ТОВ «Коровай» та ОСОБА_4 і стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 538 163,69 грн. та судові витрати.

Позивач вважає, що вона не має відповідати за зобов'язання ТОВ «Коровай» з тих підстав, що вона не підписувала договір поруки і не мала наміру укладати його.

В жовтні 2012 року позивач отримала від ПАТ «ПУМБ» завірену копію договору поруки від 03.12.2007 року.

В преамбулі вказано, що договір поруки укладено між ПАТ «ПУМБ» та нею, а в графі «реквізити та підписи сторін» вказано, що він підписаний з боку поручителя ТОВ «Коровай» директором ОСОБА_4, підпис завірено печаткою. Позивачка зазначила, що на час укладання кредитного договору працювала директором ТОВ «Коровай». Позивачка звернулась до суду з метою тлумачення правочину для визначення особи контрагента поручителя.

У зв'язку з вказаними обставинами, позивачка просила суд тлумачити зміст преамбули та графи «Реквізити та підписи Сторін» договору поруки №110/MPL-ліміт/П від 03.12.2007 року, укладеного з ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», що поручителем за договором кредиту є ТОВ «Коровай» Код ЄДРПОУ 25214067.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2013 року позов задоволено.

Вирішено тлумачити договір поруки №110/MPL/ліміт/П від 03.12.2007 року, як такий, що укладений між закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коровай» (поручитель).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи вищевказаний позов про тлумачення змісту преамбули та графи «Реквізити та підписи Сторін» договору поруки №110/MPL-ліміт/П від 03.12.2007 року, виходив з того, що оскільки в графі «Реквізити та підписи Сторін» договору поруки зазначено поручителем ТОВ «Коровай» із зазначенням його місцезнаходження та реквізитів банку та містить підпис ОСОБА_4 ( яка була на той час директором ТОВ «Коровай») та її підпис скріплено печаткою цього товариства, даний договір можливо вважати таким, що укладений між ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (кредитор) і ТОВ «Коровай» (поручитель) та розтлумачив зміст преамбули та графи «Реквізити та підписи Сторін».

З таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки судом допущено неправильне застосування норм матеріального права.

Із матеріалів справи вбачається, що 03.12.2007 року між ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ «Коровай» було укладено кредитний договір, за яким ТОВ «Коровай» отримало цільовий кредит в сумі 560 000 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором 03.12.2007 року було укладено договір поруки №110/MPL-ліміт/П між ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та поручителем ОСОБА_4, який в графі «Реквізити та підписи Сторін» підписаний особисто ОСОБА_4, але зазначено «поручитель ТОВ «Коровай» та завірено печаткою товариства.

Оскільки ТОВ «Коровай» вчасно не сплачувало кредитні кошти, рішенням Бердянського міськрайонного суду від 10.02.2011 року було стягнуто солідарно з ТОВ «Коровай» та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за вищезазначеним кредитним договором в сумі 538 163,69 грн.

Відповідно до ч.ч.2,3,4 ст.213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьої цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом вказаної статті тлумачення змісту правочину можливе за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони. Тлумачення змісту правочину є правом суду, а не обов'язком за умови наявності спору.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Зі змісту зазначеної норми закону випливає, що боржник ніяким чином не може бути поручителем перед кредитором за виконання своїх зобов'язань.

Оскільки ТОВ «Коровай» є боржником по договору кредиту перед кредитором ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», тому тлумачення судом змісту преамбули та графи «Реквізити та підписи Сторін», що договір поруки укладений між ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (кредитор) і ТОВ «Коровай» (поручитель) здійснено без урахування змісту кредитного договору та призвело до протиріч наданого тлумачення з іншими умовами договору поруки, передбаченими законодавством.

Доводи позивачки ОСОБА_4 про те, що вона не повинна відповідати за зобов'язання ТОВ «Коровай» з тих підстав, що вона підписувала договір поруки як директор ТОВ «Коровай» і не мала наміру укладати його як фізична особа, необґрунтовані та спростовуюся договором поруки, де зазначено, що договір поруки укладено між ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (кредитор) та ОСОБА_4 (поручитель) (а.с.2).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що правові підстави для задоволення позову ОСОБА_4 про тлумачення змісту правочину відсутні, оскільки метою тлумачення правочину є з'ясування того, що в ньому дійсно виражено, а не того, що малося на увазі.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в силу неправильного застосування норм матеріального права не можна визнати законним, тому на підставі п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2013 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: