Ухвала суду № 32891971, 07.08.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/7829/13-ц Провадження № 22-ц/772/1839/2013Головуючий в суді першої інстанції:Луценко Л.В.Категорія: 48Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Стадника І.М., Голоти Л.О.

При секретарі: Яблонській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -

встановила:

В квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач ОСОБА_2 є його батьком та після розірвання шлюбу з його матір'ю проживав окремо. 19 березня 2013 року позивач досяг повноліття, проте продовжує навчатися на денній контрактній формі навчання фінансово-економічного факультету навчально-наукового інституту аграрної економіки Вінницького національного агарного університету, що тягне значні фінансові витрати. Матеріально забезпечувати себе самостійно він не взмозі, мати ОСОБА_4 в даний час не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, а батько добровільно матеріальну допомогу не надає, хоча має таку можливість. На підставі ст. 199,200 СК України просив з урахуванням зменшених позовних вимог стягувати з відповідача аліменти на його користь у твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позову до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2016 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2013 року позов задоволено частково.

Вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на його утримання в твердій грошовій сумі 600 грн. щомісячно, починаючи з 02 квітня 2013 року , з дня подачі позовної заяви до суду, по 30 червня 2016 , тобто до закінчення сином навчання на фінансово-економічному факультеті навчально-наукового інституту аграрної економіки Вінницького національного аграрного університету, але не більше як до досягнення ним 23 років.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку , що скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є батьком повнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до довідки КП ЖЕК №7 №723 від 27 березня 2013 року ОСОБА_3, проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 (а.с. 6).

19 березня 2013 року ОСОБА_3 досяг повноліття та з 01 вересня 2012 року є студентом денної контрактної форми навчання фінансово-економічного факультету навчально-наукового інституту аграрної економіки Вінницького національного аграрного університету . Термін навчання становить 4 роки, зі сплатою вартості освітньої послуги в розмірі 28 000 грн., що підтверджується довідкою Вінницького національного аграрного університету №38 від 27.03.2013 року, №47 від 26.04.2013 року, договором №018.12-МЕ від 25.08.2012 року про навчання (а.с. 7, 20,8).

Відповідно до довідки Вінницького обласного клінічного ендокринологічного диспансеру від 22.02.2013 року № 256 ОСОБА_4 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

25 жовтня 2005 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 (а.с. 24), в якому мають двох дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 25-26).

Відповідач є інвалідом третьої групи, загального захворювання, згідно довідки до Акту огляду МСЕК серія 2-18 АВ №210403, виданої 18.12.2006 року Вінницькою міською медико-соціальною експертною комісією (а.с. 27).

Добровільно матеріальну допомогу повнолітньому сину, який продовжує навчання ОСОБА_2 не надає.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як роз'яснено в п. 20 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання) , виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції врахував стан здоров'я відповідача та наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей, а також матеріальне становище ОСОБА_3 та відсутність можливості у матері ОСОБА_4, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, надавати достатню та необхідну матеріальну допомогу сину, який продовжує навчання.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 01 січня 2013 року встановлено 1147 грн.

В судовому засіданні в суді першої інстанції відповідач частково визнав позов, та погодився на сплату аліментів позивачу в розмірі 500 грн. щомісячно, що підтверджується технічним записом судового засідання.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_2 є працездатною особою, має рівні обов'язки із своєю дружиною ОСОБА_5 щодо утримання спільних неповнолітніх дітей, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що позивач потребує матеріальної допомоги , пов'язаної з навчанням, а відповідач має змогу надавати таку матеріальну допомогу в розмірі 600 грн. щомісячно.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які їх регулюють, повно з'ясував обставини справи та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог..

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ І.М. Стадник

/підпис/ Л.О. Голота

З оригіналом вірно: