Постанова № 32885814, 01.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2013 р.Справа № 1570/2655/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «ТЕХНОТРЕЙД» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі за позовом приватного підприємства «ТЕХНОТРЕЙД» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2012р. ПП «ТЕХНОТРЕЙД» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними дій працівників відповідача щодо проведення камеральної перевірки, результати якої оформлено актом №2801/15-02/31768831 від 03.11.2011р., після закінчення передбачених законодавством граничних термінів для проведення перевірки, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003371502 від 17.11.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що камеральна перевірка податкової декларації за липень 2011 року посадовими особами відповідача була проведена 03.11.2011р., тобто за межами строку проведення камеральних перевірок, передбаченого п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України. Вважає, що оскільки дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки є протиправними, то й прийняте відповідачем на підставі акту, складеного на підставі такої перевірки, податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. На думку позивача, податковим органом невірно були визначені платнику податку штрафні санкції з ПДВ, оскільки при поверненні частини товару покупцям в червні 2011р. діяв п.6 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, відповідно до якого штрафні санкції за кожне порушення допущене платником податків у період з січня по червень 2011 року застосовуються у розмірі 1 гривня.

ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС проти позову заперечила, зазначивши, що проведеною камеральною перевіркою податкової звітності ПП «ТЕХНОТРЕЙД» з ПДВ за липень 2011 року встановлено порушення позивачем п.192.1 ст.192, п.201.1 ст.201 ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2011р. на 78042 грн. Зокрема, встановлено, що ПП «ТЕХНОТРЕЙД» 19.04.2011р. анульовано в якості платника ПДВ і 02.06.2011р. вказане підприємство заново зареєстроване платником зазначеного податку. Однак, перевіркою встановлено, що згідно додатку 1 до декларації за липень 2011 року підставою для коригування податкових зобов'язань з ПДВ до зменшення є повернення товару підприємствами-контрагентами позивача по податковим накладним, дата виписки яких жовтень, листопад 2007р., вересень-листопад 2008р., січень-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., січень-квітень 2011р. У заново зареєстрованого платника податку відсутні підстави для коригування податкових зобов'язань, оскільки з моменту нової реєстрації у якості платника ПДВ не відбувалось реалізації товарно-матеріальних цінностей контрагентам-покупцям по податковим накладним, які перелічені у розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року. Вимоги позову вважає безпідставними; в задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. позов ПП «ТЕХНОТРЕЙД» залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ПП «ТЕХНОТРЕЙД» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при розгляді спору судом першої інстанції не досліджено та не надано правової оцінки порушенню податковим органом строків проведення камеральної перевірки, визначених п.200.10 ст.200 ПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу ІІ Кодексу, 03.11.2011р. начальником відділу адміністрування ПДВ Управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Київському районі м.Одеси проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року ПП «ТЕХНОТРЕЙД», за результатами якої складено акт перевірки №2801/15-02/31768831 від 03.11.2011р.

В акті перевірки зазначено про порушення підприємством вимог п.192.1 ст.192, п.201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, що вплинуло на розрахунки з бюджетом з урахуванням Перехідних положень Кодексу. Зокрема, перевіркою встановлено, що ПП «ТЕХНОТРЕЙД» анульовано в якості платника ПДВ 19.04.2011р., індивідуальний податковий номер 317688315515, номер свідоцтва 100246239. ПП «ТЕХНОТРЕЙД» заново зареєстровано платником ПДВ 02.06.2011р., індивідуальний податковий номер 317688315515, номер свідоцтва 100339317. Однак, позивач, який зареєстрований платником ПДВ 02.06.2011р. надав декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року та додаток 1 (Д1) Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року, де по рядку 8, 8.1 «коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань» декларації проводиться коригування податкових зобов'язань до зменшення, де обсяг постачання склав «мінус» 390210 грн., сума ПДВ «мінус» 78042 грн.

Згідно додатку 1 до декларації за липень 2011 року підставою для коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість до зменшення є повернення товару ПП «Таврія плюс», ПП «Таврія-1», ТОВ «Таврія-В», ПП «Фоззі-Фуд», ПКФ ТОВ «Юна-Сервіс», ТОВ «Єкспансія», ЗАТ «Херсонський універмаг», ТОВ «Метро Кеш енд Кері», ТОВ «Горяц Т», ДП «Маркет Плазо», МПП «Віртус», ТОВ «Край-2» по податковим накладним, дата виписки яких жовтень, листопад 2007 року, вересень-листопад 2008р., січень-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., січень-квітень 2011р., тобто після анулювання у якості платника ПДВ.

У зв'язку з цим, податковий орган прийшов до висновку про порушення підприємством п.192.1 ст.192 ПК України, зокрема, щодо заниження позивачем суми податкового зобов'язання за липень 2011 року в сумі 78042 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 17.11.2011р. ДПІ у Київському районі м.Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення №0003371502, яким ПП «ТЕХНОТРЕЙД» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 97553 грн. (в т.ч. за основним платежем - 78042 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19511 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ПП «ТЕХНОТРЕЙД» про визнання протиправними дій працівників відповідача щодо проведення камеральної перевірки, результати якої оформлено актом №2801/15-02/31768831 від 03.11.2011р., визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003371502 від 17.11.2011р. суд першої інстанції прийшов до висновку, що у податкового органу були підстави для проведення камеральної перевірки декларації позивача, а у заново зареєстрованого платника податку відсутні правові підстави для коригування податкових зобов'язань, оскільки з моменту нової реєстрації позивача у якості платника ПДВ, не відбувалось реалізації товарно-матеріальних цінностей ПП «Таврія плюс», ПП «Таврія-1», ТОВ «Таврія-В», ПП «Фоззі-Фуд», ПКФ ТОВ «Юна-Сервіс», ТОВ «Єкспансія», ЗАТ «Херсонський універмаг», ТОВ «Метро Кеш енд Кері», ТОВ «Горяц Т», ДП «Маркет Плазо», МПП «Віртус», ТОВ «Край-2» по податковим накладним, які перераховані у розрахунку коригування сум податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за червень 2011 року. Колегія суддів не погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Київському районі м. Одеси на підставі ст.20 ПК України, Наказу ДПА України від 25.01.2011р. №41 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» для проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року листом від 07.09.2011р. №22554/15-02/5609 запропонувало позивачу надати податковому органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту копії документів по коригуванню податкового зобов'язання по рядку 8, 8.1 підтвердженню операцій з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту по рядку 10.1 декларації, а саме: реєстри отриманих та виданих податкових накладних; податкові накладні, накладні, платіжні доручення на їх оплату (по періодах виникнення податкового кредиту); договори, акти виконаних робіт; відомості про наявність офісних та складських приміщень, що використовувались підприємством для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності, які є його власністю або орендовані (договори оренди, суборенди, свідоцтва про право власності); інформацію про наявність необоротних активів: основних фондів, землі, нематеріальних активів у вартісному виразі за даними бухгалтерського обліку станом на 01.08.2011 року (журнали-ордера по відповідних рахунках бухгалтерського обліку зазначених активів та фондів); інформацію про наявність залишків товарно - матеріальних цінностей за даними бухгалтерського обліку станом на 01.08.2011р. (журнали - ордера, оборотні відомості по відповідних рахунках бухгалтерського обліку таких ТМЦ).

Листом від 28.09.2011р. №28/09.2011-1 позивач повідомив ДПІ у Київському районі м. Одеси про відсутність, передбачених чинним законодавством, підстав для надання вищезазначених витребуваних документів та відмовив відповідачу у задоволенні запиту.

Як зазначалось вище, 03.11.2011р. відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача.

Відповідно до п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

При вирішенні справи Одеським окружним адміністративним судом залишено поза увагою посилання позивача на порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки декларації з ПДВ за липень 2011 року, встановлені п.200.10 ст.200 ПК України. Апеляційним судом встановлено, що граничним терміном проведення податкової звітності позивача за липень 2011 року є 20.09.2011р., однак таку перевірку проведено 03.11.2011р., тобто з перевищенням на 13 днів такого строку. Ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції ДПІ у Київському районі м.Одеси не надано пояснень щодо підстав для здійснення перевірки після закінчення передбачених законодавством граничних термінів для її проведення.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що на дату проведення камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, результати якої оформлені актом №2801/15-02/31768831 від 03.11.2011р., податковим органом вже була камерально перевірена декларація з податку на додану вартість за серпень 2011 року та порушень правильності її заповнення не виявлено.

Слід зазначити, що проведення камеральної перевірки передбачає перевірку виключно податкової звітності, яка подана платником до податкового органу, та не передбачає можливості чи необхідності витребовування будь-яких додаткових документів чи їх копій у платника податків, як це зроблено ДПІ у Київському районі м.Одеси.

На підставі викладеного, колегія суддів знаходить обґрунтованими доводи апелянта про протиправність дій посадових осіб ДПІ у Київському районі м.Одеси щодо проведення 03.11.2011р. камеральної перевірки ПП «ТЕХНОТРЕЙД» після закінчення передбачених законодавством граничних термінів для її здійснення. В оскаржуваній постанові обставини проведення перевірки позивача судом першої інстанції залишено поза увагою.

Щодо ж до законності податкового повідомлення-рішення №0003371502 від 17.11.2011р. колегія суддів приходить до наступного.

Пунктом 192.1 статті 192 ПК України встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Відповідно до п.п.192.1.2 п.192.1.ст.192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Пунктом 192.2 статті192 ПК України встановлено, що норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

В оскаржуваній постанові суд погодився з висновками податкового органу з приводу того, що у ПП «ТЕХНОТРЕЙД», яке зареєстровано заново платником податку 02.06.2011р., не було підстав для коригування податкових зобов'язань по податкових накладних, дата виписки яких жовтень, листопад 2007 року, вересень-листопад 2008р., січень-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., січень-квітень 2011р., тобто до анулювання 19.04.2011р. у якості платника ПДВ. Однак, судом не взято до уваги, що єдине виключення із п.192.1 ПК України врегульовано п.192.2 ст.192 цього ж Кодексу, де зазначено, що постачальник товарів (послуг) не має права на коригування суми податкових зобов'язань, якщо на кінець звітного періоду, в якому був проведений перерахунок, він не був платником податку на додану вартість. В даному випадку таке виключення не може застосовуватися до позивача, так як на кінець звітного періоду він являвся платником податку на додану вартість.

Таким чином, з огляду на те, що на дату поставки та передання товарів позивач був платником ПДВ, податкові накладні було отримано та оформлено з дотриманням вимог чинного законодавства, підприємством було задекларовано та сплачено в повному обсязі заявлені на підставі виписаних податкових накладних податкові зобов'язання з ПДВ, на дату повернення товарів ПП «ТЕХНОТРЕЙД» також було зареєстроване платником ПДВ, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач мав право проводити корегування заявлених ним раніше податкових зобов'язань.

Слід зазначити, що індивідуальний податковий номер ПП «ТЕХНОТРЕЙД» з дати його нової реєстрації платником ПДВ залишився незмінним; підприємство не ліквідовувалося.

Норми статті 184.5 ПК України, які передбачають заборону платникові податку на віднесення сум податку до податкового кредиту та права на видачу податкових накладних, не передбачають заборону на корегування податкових зобов'язань платника податку при поверненні товару.

При розгляді справи Одеським окружним адміністративним судом не досліджувалось та не надавалась правова оцінка правомірності оформлення позивачем корегуючих розрахунків та зменшенню податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з огляду на повернення покупцями товару ПП «ТЕХНОТРЕЙД», зареєстрованому платником ПДВ на дату такого повернення.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції знаходить незаконним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №0003371502 від 17.11.2011р., а тому скасовує його.

Відповідно до п.3 ч.1ст.202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «ТЕХНОТРЕЙД» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов приватного підприємства «ТЕХНОТРЕЙД» задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо проведення камеральної перевірки приватного підприємства «ТЕХНОТРЕЙД», результати якої оформлено актом №2801/15-02/31768831 від 03.11.2011р.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0003371502 від 17 листопада 2011 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.