Постанова № 32885562, 07.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.08.2013 р. справа №905/3362/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін від позивача від відповідача Заброда Ю.Ю., за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька областьна рішення господарського судуДонецької областівід03.07.2013 р. (підписано 08.07.13 р.)у справі№ 905/3362/13 (суддя Бокова Ю.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м. Донецькдо Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька областьпростягнення 3% річних в сумі 51 661,21грн., пені в сумі 258 290,07 грн.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м. Донецьк (Позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область (Відповідач) про стягнення 3% річних в сумі 51 661,21 грн. та пені в сумі 258 290,07 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.07.2013р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права України та при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Представник позивача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надав клопотання № 17/1091-3247 від 29.07.2013р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття представника у судове засідання.

Доказів поважності причин неявки представника відповідача у судове засідання судовій колегії не надано.

Судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, який не скористався правом участі в судовому засіданні, за наявними матеріалами справи, оскільки відповідач є юридичною особою, а отже, мав можливість направити для участі у судовому засіданні іншого представника.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 19.12.2008 р. був укладений договір про постачання електричної енергії № 30200000 (далі - Договір), за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 452 000 кВА, а відповідач - оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Вбачається, що строк дії Договору неодноразово щорічно продовжувався, зокрема, на заявлений до стягнення період.

Пунктом 3.2 Додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору сторони передбачили остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за попередній розрахунковий період - на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку протягом до 06 числа (включно) щомісячно.

Вбачається, що позивач поставив відповідачу електричну енергію у травні, листопаді 2012 року, що підтверджується підписаними з обох сторін без зауважень актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії за травень та листопад 2012 р. та виставляв рахунки на оплату за спожиту електроенергію: №35/30200000 від 31.05.2012р., №35/30200000 від 30.11.2012р., що підтверджується підписом представника відповідача на зазначених рахунках.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобов'язання по оплаті електричної енергії виконав невчасно, а саме:

- рахунок №35/30200000 від 31.05.2012р. був оплачений двома платежами: 30.05.2012 р., 26.06.2012 р.;

- рахунок №35/30200000 від 30.11.2012р. був оплачений двома платежами: 28.12.2012 р., 31.01.2013 р., що підтверджується відповідними банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи (а.с. 71, 73, 75, 77).

За порушення відповідачем строків оплати електричної енергії за Договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 258 290,07 грн. за періоди: з 07.06.2012 р. по 26.06.2012 р. - 34 662,11 грн., з 07.12.2012 р. по 31.01.2013 р. - 223 627,96 грн. та 3% річних у сумі 51 661,21грн. за періоди з 07.06.2012р. по 26.06.2012р. - 6 932,36грн., з 07.12.2012р. по 31.01.2013р. - 44 728,85грн., що нараховані ним за несвоєчасну оплату рахунків за травень та листопад 2012 року.

Сторони в п. 4.2.1 Договору домовились, що за внесення платежів, передбачених умовами цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається окремим розрахунковим документом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На виконання умов п. 4.2.1 Договору позивачем було виставлено відповідачу рахунок №35/30200000-Пн від 29.04.2013р. на оплату пені, який був отриманий останнім, що підтверджується повідомлення № 7107780 від 29.04.2013 р. (а.с. 40). Зазначений рахунок залишився відповідачем неоплаченим.

Судова колегія, перевіривши розрахунки позивача, вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення нарахованих за періоди з 07.06.2012р. по 26.06.2012р., з 07.12.2012р. по 31.01.2013р. 3% річних в розмірі 51 661,21грн. та пені в розмірі 258 290,07 грн. за періоди з 07.06.2012 р. по 26.06.2012 р., з 07.12.2012 р. по 31.01.2013 р.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Отже судова колегія вважає доводи апеляційної скарги не заснованими на законі та розцінює їх як спробу відповідача ухилитися від виконання зобов'язання.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2013 року у справі № 905/3362/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2013 року у справі № 905/3362/13 - залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС