Ухвала суду № 32885446, 08.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 р.Справа № 814/2172/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Шеметенко Л.П.

судді - Жука С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 червня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2013 року № 0000271702.

Свої позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтувала незаконністю спірного рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 червня 2013 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивачки щодо дотримання вимог діючого законодавства за січень 2011 року, результати якої відображені в акті від 27 лютого 2013 року № 505/17-200-2329801989 /а.с. 8-18/.

У вищенаведеному акті здійснено висновок про порушення позивачкою п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, наслідком чого стало заниження ПДВ на 5333,33 гривень. Зміст порушень полягав у документальному проведенні безтоварних господарських операцій з ТОВ «Янта».

На підставі вищенаведеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2013 року № 0000271702 про збільшення позивачці грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 5334,33 гривень (основний платіж - 5333,33 гривень, штрафні санкції - 1 гривня) /а.с. 7/.

Відповідно до абз. « 1» п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності позивачки є вантажний автомобільний транспорт. У власності позивачки маються вантажні автомобілі, які керуються найманими працівниками (водіями). /а.с. 6, 9, 26-31/.

26 січня 2011 року позивачкою з ТОВ «Янта» було укладено угоду придбання дизельного пального. 26 січня 2011 року позивачкою було отримано зазначене дизельне паливо на автозаправці контрагента безпосередньо до баків пального на автомобілях (податкова та видаткова накладна, показання свідка). 26 та 28 січня позивачкою було оплачено вищенаведений товар (платіжні доручення) /а.с. 21-25, 50/.

Отже, на думку колегії суддів, вищенаведені докази достовірно доводять факт отримання пального позивачкою від зазначеного контрагента.

Податковий орган дійшов висновку про безтоварність зазначеної операції позивачки у зв'язку з неможливістю перевірки господарських операцій контрагента позивачки - ТОВ «Янта» з його деякими контрагентами в ході яких зазначеним товариством придбавався невизначений товар.

Колегія суддів не приймає до уваги зазначені доводи податкового органу у зв'язку з тим, що відсутність можливості перевірки суб'єкта господарської діяльності, який до того ж не пов'язаний ланцюгом постачання з платником податків, не дає підстав для висновку про безтоварність господарських операцій такого платника податків.

Доводи про відсутність первинної документації спростовуються наявністю такої, а відсутність товаротранспортних накладних нічого не доводить так як паливо отримувалося на автозаправці безпосередньо до баку автомобілів.

Окрім того, податковим органом не надано жодного належного та допустимого доказу відсутності змін майнового стану позивачки у зв'язку з проведенням вищенаведеної господарської операції.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірного рішення відповідача.

Частинами 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 червня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2013 року № 0000271702 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в порядку передбаченому діючим законодавством.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Л.П. Шеметенко/

/С.І. Жук/