Ухвала суду № 32884906, 08.08.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №589/3432/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Литовка М ІНомер провадження 22-ц/788/1785/13 Суддя-доповідач - Білецький О. М. Категорія - 23

УХВАЛА

08 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Білецького О. М.,

суддів - Семеній Л. І., Шевченка В. А.,

за участю секретаря - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 липня 2013 року про передачу справи на розгляд господарського суду

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3

про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості по орендній платі та вартості лісопильного обладнання,

в с т а н о в и л а :

18 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.

Вимоги мотивував тим, що у порушення умов укладеного між сторонами договору оренди від 20 квітня 2010 року №01-04-10, ОСОБА_3 не сплачує щомісячну плату в розмірі 5000 грн. за отримані в оренду лісопильний станок з рейкою-станиною для пилорами, циркулярну пилку та пилкозаточний механізм і відмовляється повернути йому це майно, яке за час експлуатації привів у повну непридатність.

Просив розірвати договір оренди вказаного обладнання, стягнути з відповідача 175000 грн. орендної плати, та 47100 грн. вартості лісопильного обладнання.

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 липня 2013 року постановлено передати справу на розгляд до господарського суду Сумської області.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначену ухвалу суду скасувати і передати питання на новий розгляд тому ж суду першої інстанції.

Вважає необгрунтованим висновок про те, що даний спір стосується господарських правовідносин, оскільки на час укладення договору оренди відповідач не являвся суб'єктом підприємницької діяльності і тому цей договір ОСОБА_3 укладав, як фізична особа.

Відповідач, у своїй апеляційній скарзі з аналогічних мотивів, просить зазначену ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Крім того, звертає увагу, що він припинив підприємницьку діяльність на час звернення ОСОБА_2 з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи і перевіривши ухвалу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 - задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Передаючи справу для розгляду до суду господарської юрисдикції на підставі ч.2 ст.116 ЦПК України, суд першої інстанції вважав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки у спірному договорі оренди, який відноситься до категорії господарських договорів, сторонами є фізичні особи-підприємці.

Однак, такі висновки місцевого суду не відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до ст.15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Підвідомчість справ господарським судам встановлена ст.12 ГПК України, яка вказує, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Як убачається з копії договору оренди, орендарем зазначений громадянин України ОСОБА_3. особу якого встановленого за паспортом (а.с.6).

Ні цей договір, ні акт приймання-передачі орендованого майна (а.с.6 зв.) не містять жодних посилань на те, що орендар (на відміну від орендодавця) є у даних стосунках суб'єктом підприємницької діяльності.

Крім того, одержавши за своєю ініціативою з офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» інформацію щодо реєстрації сторін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцевий суд не звернув увагу на те, що з 29 листопада 2012 року зареєстровано припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 за його рішенням (а.с.24).

Цей факт підтверджується і наданою відповідачем до суду апеляційної інстанції офіційною довідкою Державної реєстраційної служби серії АБ №659222 аналогічного змісту (а.с.50-51).

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних страв у п.14 постанови від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних і кримінальних справ», спір фізичної особи, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи належність спору до цивільної чи господарської юрисдикції, суду належить з урахуванням змісту договору та інших правовстановлюючих документів з'ясувати, з використанням якого правового статусу при укладенні такого договору діяла фізична особа: як фізична особа чи як фізична особа-підприємець, а також врахувати, які саме правовідносини між сторонами виникли.

У разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця як суб'єкта господарювання, відповідно до п.6 ч.1 ст.80 ГПК провадження у господарській справі припиняється, тому з часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», спори за участю такої фізичної особи-підприємця, у тому числі пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася ним раніше, належить розглядати в порядку цивільного судочинства, оскільки за загальним правилом громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями належним йому майном і після припинення своєї підприємницької діяльності.

Ті факти, що позивач укладав договір оренди в якості суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця, та що на той час відповідач з 01 травня 2000 року був зареєстрованим, як фізична особа-підприємець, також не є підставами для передачі справи на розгляд до суду господарської юрисдикції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було передбачених ч.2 ст.116 ЦПК України підстав передавати справу для розгляду до господарського суду незаконним, отже оскаржувана ухвала є незаконною і підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду.

Керуючись ст.303, п.4 ч.2 ст.307, п.3, 4 ч.1 ст.311, ст.ст.314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 липня 2013 року скасувати та направити справу до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -