Рішення № 32884435, 08.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11547/13 08.08.13

За позовомПублічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»До Приватного акціонерного товариства «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут»Простягнення 14 369,25 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суд з позовом про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» 14 369,25 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу.

09.07.2013р. до відділу діловодства суду Позивач подав витребуваний судом Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на Відповідача (копію). Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, станом на 15.06.2013р. адреса Приватного акціонерного товариства «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» (Відповідача): 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного-Ігорівська, 10/5, літ. А.

08.08.2013р. Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 19.06.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 09.07.2013р. не подав. Водночас, ухвали суду від 19.06.2013р. та від 09.07.2013р. направлені на адресу відповідача - Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного-Ігорівська, 10/5, літ. А. Вказані ухвали суду від 19.06.2013 та від 09.07.2013 отримані відповідачем. Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 19.06.2013 та від 09.07.2013) поштові відправлення вручені уповноваженій особі за довіреністю.

Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутих органами зв'язку з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» та Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом №19G-0372218.

У відповідності з Договором було застраховано автомобіль «Фольцваген Пасат», реєстраційний номерний знак АА8519ІТ. Страхування проводилось згідно з Правилами добровільного страхування транспортних засобів /КАСКО/ №119.

25.02.2012 року Епур А.Г., керуючи автомобілем «ВАЗ- 21013» д/н 132330А, по вул. Ак.Корольова, 5, м. Одесі здійснив зіткнення із автомобілем марки «Фольцваген», державний номерний знак АА8519ІТ, під керуванням Аніськова П.О.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 02.04.2012 № 3-1034/2012, ДТП сталася внаслідок здійснення водієм Епур Андрія Григоровича адміністративного правопорушення, відповідно до ст.. 124 КпАП., гр. Епур А.Г. визнано винним у вчиненні вищезгаданого правопорушення.

Внаслідок вищезазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль марки

«Фольксваген», державний номерний знак АА8519ІТ.

Для визначення вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля»Фольксваген» ПАТ «УСК «Гарант-Авто» замовила у СПД Вітвіцького І.І. проведення оцінки колісного транспортного засобу.

Згідно до звіту № 319 від 05.04.2012 вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Фольксваген» в результаті його пошкодження при ДТП, становить 16 229,04 грн.

ПАТ «УСК "ГАРАНТ-АВТО", виконуючи свої договірні зобов'язання

перед страхувальником, виплатила страхове відшкодування за письмовою заявою страхувальника в сумі 14 369,25 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2247 від 08.05.2012р.

Суду доведено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ВАЗ-21013, д.н.з. 13233ОА, на момент скоєння ДТП була застрахована в ПрАТ «НФСК «Добробут» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/4309908, за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Позивач звернувся до Відповідача з Заявою про страхове відшкодування вих. № 133385/22 від 05.12.12 р., яка супроводжувалася пакетом документів необхідних для прийняття рішення. Дана заява була вручена представнику Відповідача 10.12.12 p., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 16553985.

В обґрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до якого до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічне положення міститься і у ст. 993 Цивільного Кодексу України.

За твердженням Позивача, після виплати страхового відшкодування Страхувальнику, до Страховика (Позивача) перейшло право вимоги до відповідальної особи.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України 2004 р. та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь страхувальника до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» перейшло право зворотної вимоги, яке страхувальник (ТОВ Порше Лізинг Україна») має до особи відповідальної за завдані збитки.

Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач в силу наступних обставин.

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 02.04.2012 № 3-1034/2012, ДТП сталася внаслідок здійснення водієм Епур Андрія Григоровича адміністративного правопорушення, відповідно до ст. 124 КпАП., гр. Епур А.Г. визнано винним у вчиненні вищезгаданого правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/4309908 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АА/4309908) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 510 грн.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Згідно п. 37.4. ст. 37 Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам, організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про страхування", страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст.27 Закону України „Про страхування").

Згідно постанови пленуму Верховного суду України №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

05.12.2012р. в порядку досудового врегулювання спору Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (позивач) звернулося до приватного акціонерного товариства «народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (відповідача) з претензією на суму 14369,25 грн. Проте відповідач залишив дану претензію без задоволення.

Оскільки ліміт відповідальності страховика за полісом (Поліс АА/4309908) становив 50000,00 грн. та франшиза рівна 510,00 грн., на підставі Договору Позивач виплатив належне страхове відшкодування в розмірі 14369,25 грн. (14369,25 - 510,00 = 13 859,25), до стягнення з відповідача підлягає 13 859,25 грн.

Враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 13 859,25 грн., тобто позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині відшкодування збитків в розмірі 13 859,25 грн.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його позовні вимоги щодо стягнення суми страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині відшкодування збитків в розмірі 13 859,25 грн. В частині 510грн. (франшизи) суд відмовляє з підстав вищевикладених.

Витрати по судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного - Ігорівська, 10/5, літ. «А», код ЄДРПОУ 31093336) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, Ново-Печерський пров., 19/3, код ЄДРПОУ 25965081) 13 859 (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 25 коп. відшкодування шкоди в порядку регресу, 1 659 (одну тисячу шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 79 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення франшизи відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 09.08.2013р.