Рішення № 32884068, 08.08.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" серпня 2013 р. Справа № 906/822/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2 : Кімак З.К. - довіреність №100/16 від 09.01.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

прокурор: Кравчук О.А. - наказ №157к від 15.04.2013р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом В.о. прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі 1) Житомирської міської ради (м. Житомир)

2) Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 13645,03 грн.

Спір розглянуто у більш тривалий строк ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 13645,03грн. заборгованості за поставлену теплову енергію згідно договору №492 від 01.10.2009р.

Прокурор та представник позивача-2 в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Надали довідку за вих.№9815/16 від 08.08.2013р. про те, що станом на 08.08.2013р. борг відповідача перед позивачем не змінився і становить 13645,03грн.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, оскільки ухвала суду направлялась відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-2, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2009 року між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (теплопостачальна організація/позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (споживач/відповідач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №492 (а.с.13-16), за умовами якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1 договору).

Відповідно до п.4.8 вказаного договору всі розрахунки по цьому договору проводяться до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, за платіжними документами, які виписуються постачальником.

Розрахунки по договору проводяться споживачем шляхом перерахування коштів в установлені договором строки на рахунок постачальника (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору сторони визначили, що підставою для здійснення платежів по даному договору є виставлена постачальником платіжна вимога (квитанція).

Згідно з п. 5.5 зазначеного договору розрахунки по даному договору здійснюються у національній валюті та в безготівковій формі, якщо інше не визначено законом або за домовленістю сторін.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач протягом періоду з жовтня 2011р. по квітень 2013р. надав відповідачеві передбачені договором послуги з теплопостачання, на оплату яких виставив відповідачеві відповідні рахунки (а.с.17-26).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за використану теплову енергію виконав частково, в результаті чого станом на день звернення з позовом до суду у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за період з жовтня 2011р. по квітень 2013р. в сумі 13645,03 грн.

Не проведення відповідачем розрахунків за отриманий товар стало приводом звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,69,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (10014, АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1)

- на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код 35343771) - 13645,03грн. - боргу за отриману теплову енергію.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (10014, АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1)

- на користь Державного бюджету України - 1720,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу-1 (рек. з повід.)

3 - відповідачу (рек. з повід.)

4 - прокуратура м.Житомира