Рішення № 32883877, 08.08.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 серпня 2013 р. Справа № 903/744/13

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Україна" до дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 1" публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія"Богдан Моторс" про стягнення 139 776,81 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Іващенко С.В. (дов.№ 18 від 06.06.2013 р.)

від відповідача: н/з

В судовому засіданні 07.08.2013 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Україна" звернулося в суд з позовом до дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 1" публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія"Богдан Моторс" про стягнення 139 776,81 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.07.2013 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав. На виконання вимог ухвали суду подав витребувані документи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Ухвала суду надсилалась на адресу, вказану в позовній заяві проте дана ухвала повернулась з відміткою: "за місцем обслуговування".

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала суду від 22.07.2013 р. вручена відповідачу належним чином. При цьому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю відповідача, за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Україна" звернулося в суд з позовом до дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 1" публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія"Богдан Моторс" про стягнення 139 776,81 грн.

Позов мотивувало тим, що згідно договору купівлі-продажу № 000002034 від 11.11.2010 р. позивачем на виконання своїх зобов'язань були відпущені за видатковими накладними, а відповідачем отримані товарно-матеріальні цінності (металопродукція) на загальну суму 1 976 337,78 грн.

Відповідач частково оплатив товар на суму 1 836 560,97 грн., однак сума в розмірі 139 776,81 грн. відповідачем не оплачено й досі.

Позивач зазначає, що 15.05.2013 р. звернувся до відповідача з вимогою сплатити борг, однак відповідач не виконав даної вимоги та оплатив суму боргу в повному обсязі.

Отже, позивач просив стягнути з відповідача 139 776,81 грн., проте 07.08.2013 р. позивач в заяві № 358 від 05.08.2013 р. зазначає, що 31.07.2013 р. (після подачі позову) відповідач сплатив 40 000,00 грн. в погашення заборгованості. Сума боргу складає 99 776,81 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.11.2010 р. між ТОВ "Северсталь-Україна" та ДП "Автоскладальний завод № 1 " ПАТ "Автомобільна компанія"Богдан Моторс" було укладено договір купівлі-продажу № 000002034 (а.с. 11-12).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець (позивач) зобов'язується продати, а покупець (відповідач) купити металопродукцію (товар) назва, одиниця вимірювання, ціна за одиницю товару визначені у відповідних специфікаціях до договору, які є невід'ємними частинами даного договору.

Позивач на виконання договору поставив відповідачу товар на загальну суму 1 976 337,78 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, долученими до матеріалів справи (а.с. 17-77).

Відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань згідно договору, оплативши частину коштів за поставлений товар в сумі 1 836 560,97 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача та платіжними дорученнями (а.с. 79-114).

15.05.2013 р. на адресу відповідача позивач направив лист в якому вимагав сплатити суму боргу в розмірі 159 776,81 грн. (а.с. 15).

Відповідач частково оплатив суму боргу, однак кошти в розмірі 139 776,81 грн. залишились не сплачені.

Судом встановлено, що 31.07.2013 р. відповідач здійснив ще одну проплату на суму 40 000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача (а.с. 128).

Отже сума боргу відповідача становить - 99 776,81 грн. Дана сума підтверджується матеріалами справи, підставна та підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Оскільки, позивач просив стягнути з відповідача 139 776,81 грн., а останній сплатив борг в розмірі 40 000,00 грн., то суд приходить до висновку про припинення провадження по справі в частині стягнення 40 000,00 грн. на підставі ч. 1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

У відповідності із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 11.11.2010 р.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України). Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не належне виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем, часткову сплату боргу відповідачем після подачі позову, позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 99 776,81 грн., а провадження по справі в частині стягнення 40 000,00 грн. слід припинити на підставі ч. 1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

В даному випадку це - 2795,54 грн.

Позивачем було сплачено 3 195,54 грн. судового збору.

Згідно ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже 400,00 грн. судового збору підлягають поверненню позивачу з держбюджету.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2 795,54 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 174, 173, 193, ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 626, 627, 629, 509, Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 1" публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія"Богдан Моторс" (вул. Рівненська, 42, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 21752230) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Україна" (пр. Газети "Правда" буд. 20, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 35268354) 99 776 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот сімдесят шість грн.) 81 коп. боргу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 795 (дві тисячі сімсот дев'яносто п'ять грн.) 54 коп.

Провадження по справі в частині стягнення 40 000,00 грн. припинити.

Головному управлінню державної казначейської служби України у Волинській області повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Україна" (пр. Газети "Правда" буд. 20, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 35268354) судовий збір судовий збір внесений в більшому розмірі 400 (чотириста) 00 коп. сплачених згідно платіжного доручення № 8355 від 19.07.2013 р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

08.08.13

Суддя І. О. Гарбар