Рішення № 32883872, 07.08.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 серпня 2013 р. Справа № 903/652/13

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 18 944,03 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: Кузін Є.В. - юрисконсульт (лов. № 1520-О від 22.05.2013р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 22 329,48 грн., з них: 5 277,68 грн. заборгованості за кредитом, 9 545,14 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 7506,66 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання позичальником - підприємцем ОСОБА_1 взятих за договором № VOU906 від 18.08.2008р. зобов'язань по погашенню заборгованості за кредитом у встановлені договором строки.

Представник позивача в судовому засіданні звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 18 944,03 грн., з них: 5 277,68 грн. заборгованості за кредитом, 9 545,14 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 4121,21 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором

Зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі - процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

А тому судом прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судові засідання впродовж розгляду справи не з'являвся.

Враховуючи те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача, зважаючи на те, що відповідач належним чином був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується поштовим повідомленням про те, що ухвалу суду він отримав 24.07.2013р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

18.08.2008р. між позивачем ПАТ КБ "Приватбанк" (надалі - банк) і відповідачем - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - клієнт) було укладено договір № VOU906 про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок.

Згідно з п.1 договору № VOU906 від 18.08.2008р. банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтне обслуговування клієнта на підставі заявки на встановлення овердрафтного кредиту на картковий рахунок (додаток №1 до договору), що полягає в проведенні платежів, здійсненими довіреними особами клієнта з використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок засобів на картковому рахунку клієнта № НОМЕР_2, відкритому в банку (далі - картрахунок), за рахунок кредитних засобів у межах ліміту, встановленому відповідно до п.1.3. даного договору, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Овердрафт (далі - "кредит") надається для використання довіреними особами клієнта за допомогою корпоративних платіжних карток на наступні цілі: одержання готівки у валюті України для проведення розрахунків, пов'язаних з виробничими (господарськими) витратами, у тому числі для оплати витрат на відрядження на території України, з врахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Національного Банку України з питань регулювання готівкового обігу, а також чистого доходу фізичними особами-підприємцями; здійснення операцій у безготівковій формі у валюті України, пов'язаних із статутною і господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження на території України; одержання готівки в іноземній валюті за межами України та в установленому порядку на території України в касі емітента для оплати витрат на відрядження; здійснення витрат у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, пов'язаних з витратами на відрядження та витратами представницького характеру; інші витрати, пов'язані з цільовим використанням корпоративних платіжних карт на вищезазначені цілі (курсові різниці, комісії інших банків), що перевищують встановлений ліміт овердрафту по картковому рахунку Клієнта.

Згідно з п.1.3. договору № VOU906 від 18.08.2008р. ліміт, стосовно до даного договору, є сумою коштів, у межах якої банк зобов'язується робити оплату платежів довірених осіб клієнта, проведених з використанням корпоративний платіжних карт, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, балансу підприємства і звіту про фінансові результати на останню звітну дату, показника ліквідності діяльності, співвідношення власних і позикових засобів платоспроможності, кредитній історії й іншим показникам відповідно до внутрішньобанківських нормативів нормативних актів Національного Банку України.

У період дії даного договору перерахування ліміту здійснюється банком не менш одного разу на місяць у термін не пізніше 10-го числа кожного місяця. Зміна ліміту здійснюється договором сторін і вважається прийнятим датою висновку додаткової угоди про величину знову встановленого ліміту.

На момент підписання даного договору ліміт було визначено в розмірі 10 000 грн.

Згідно з п.1.2. договору кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди в зазначені даним договором терміни.

Згідно із п. 1.5. договору овердрафтне кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і терміну, встановлених згідно п.п.1.3, 1.4 даного договору, з періодом безперервного користування кредитом не більш 30 днів. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картрахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на картрахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення чи зростання заборгованості по кредиту в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на картрахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.6, 2.2.7 договору клієнт зобов'язується сплачувати відсотки за увесь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору; здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах установленого ліміту не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 1.5 договору; здійснювати погашення різниці між заборгованістю за кредитом і знову встановленим договором сторін лімітом відповідно до п.2.3.2 даного договору, у випадку перевищення заборгованості за кредитом над сумою знову встановленого Ліміту, протягом банківського дня за станом на який виникла різниця; у випадку виникнення інших витрат, пов'язаних з цільовим використанням корпоративних платіжних карт, визначених п. 1.1 договору, банк відшкодовує зазначені витрати за рахунок власних коштів, у результаті чого виникає дебіторська заборгованість у клієнта і банк повідомляє клієнту про виникнення дебіторської заборгованості шляхом напрямку повідомлення, а клієнт зобов'язується повернути банку суму дебіторської заборгованості в повному обсязі в зазначену в повідомленні дат); зробити повне погашення кредиту, простроченої заборгованості, а також нарахованих і прострочених нарахованих відсотків не пізніше терміну, встановленого п.1.4 даного договору; сплатити банку винагороду відповідно до п.п.4.4, 4.5,4.6 даного договору.

Згідно з п. 4.1 договору за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картрахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у додатку № 2 до даного договору.

Згідно із п.1.1 додатку №1 до договору про надання овердрафтного кредиту № VOU906 від 18.08.2008р. процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту і становить:

- при користуванні кредитом протягом 1-3 днів - 20%;

- при користуванні кредитом протягом 4-7 днів - 21%;

- при користуванні кредитом протягом 8-15 днів - 25%;

- при користуванні кредитом протягом 16-30 днів - 27%.

Зменшення чи зростання заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом, визначеного в п.1.5 договору про надання овердрафтного кредиту № VOU906 від 18.08.2008р. не впливають на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безупинного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Відповідно до п.п. 4.2 договору у відповідності зі ст. 212 Цивільного кодексу України, при порушенні клієнтом якого-небудь із зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п, 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.3.4 даного договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" він суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по сплаті коштів у передбачений кредитним договором строк не виконав, грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим у нього станом на 26.03.2013р. виникла заборгованість за кредитним договором: 5 277,68 грн. - заборгованість за кредитом за період з 21.08.2008р. по 26.03.2013р., 9545,14 грн. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 21.08.2008р. по 26.03.2013р. (розрахунки нарахування знаходяться в матеріалах справи - а.с. 12).

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 5.1 договору № VOU906 від 18.08.2008р. передбачено, що при порушенні якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.6, 4.1,.4.2, 4.3 чинного договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.6, 2.3.4 даного договору, винагороди, передбаченої п.п.. 2.2.7, 4.4, 4.5, 4,6, даного договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більш подвійної дисконтної ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який виплачується пеня.

Згідно з п. 5.7. договору № VOU906 від 18.08.2008р. терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із п. 5.4. договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.5.1, 5.2, 5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане клієнтом.

За неналежне виконання зобов'язань відповідачу згідно з уточненим розрахунком позивача нарахована пеня в розмірі 4121 грн. 21 коп.

Оскільки пеня в розмірі 4121,21 грн. нарахована в межах строку позовної давності, встановленого п. 5.7. договору № VOU906 від 18.08.2008р., за період, що не перевищує встановлений п. 5.4. договору, ставка, за якою нарахована пеня, не перевищує встановленої Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» подвійної облікової ставки, позовна вимога про стягнення пені підлягає до задоволення.

Позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 80818VOZ0O853 від 05.03.2013р. про перерахування суми заборгованості. Проте, відповідач відповіді на претензію на надав, заборгованості не перерахував.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 10 000 грн., проте відповідач в порушення зазначених норм закону та умов договору свої зобов'язання за договором належним чином не виконав.

Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 5 277,68 грн. - заборгованість за кредитом за період з 21.08.2008р. по 26.03.2013р., 9 545,14 грн. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 21.08.2008р. по 26.03.2013р., 4121,21 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором підтверджена матеріалами справи, відповідачем під час розгляду справи не оспорювалась.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 277,68 грн. заборгованості за кредитом, 9545,14 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 4121,21 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором підлягає до задоволення.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти судовий збір відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу слід повернути з державного бюджету судовий збір в розмірі 260,83 грн., сплачений платіжним дорученням №ІН№94ВО9АА від 04.04.2013р.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.5.2. постанови №7 від 21.01.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Керуючись ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.212, 526, 599, 610, 611, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) 5 277 грн. 68 коп. заборгованості за кредитом, 9 545 грн. 14 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 4121 грн. 21 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1459 грн. 67 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

3. ГУ ДКСУ у Волинській області повернути публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) 260 грн. 83 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №ІН№94ВО9АА від 04.04.2013р. (оригінал цього платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи № 903/652/13).

Повне рішення складено: 09.08.2013р.

Суддя І. О. Якушева