Постанова № 32883619, 08.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2013 року 11:58 № 826/9368/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ферко» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.02.2013р.,за участю:

позивача - Пущенська О.А.

відповідач - Мартинюк О.М., Іващенко О.С.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 8 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферко» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.02.2013р. №0002615522.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведене перевірку ТОВ «Ферко» за результатами якої 31.01.2013р. складено акт №58/15.5-61/31681342 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 200.4 статті 200 ПК України, п.п. 4.6.4, 4.6.5, п.п. 14.2 Порядку №1492 заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», позивачем завищено суму бюджетного відшкодування в частині декларування бюджетного відшкодування р. 23.2 «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» у розмірі 8 416 038грн. за листопад 2012 року.

На підставі встановленого порушення відповідачем 19.02.2013р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0002615522 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 8 416 038грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 104 010грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року (від 20.12.2012р. вх. №9080355297). В Додатку №2 №9085626770 від 21.01.2013р. до вказаної Декларації, а саме рядок (3) позивачем не вказано звітний податковий період.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 8 416 038грн. за листопад 2012 року, зазначивши при цьому про неможливість в даному випадку визначити частину залишку від'ємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг.

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1. ст.49 Кодексу).

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5. ст.49 Кодексу).

Відповідно до пп. 54.3.2. п. 54. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем допущено технічну помилку під час заповнення додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, яка не вплинула на розрахунки за бюджетом, що підтверджується та не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Таким чином, позивачем не було допущено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2012 року, а лише допущено технічну (арифметичну) помилку під час заповнення Додатку 2 до Декларації з ПДВ за листопад 2012 p., що своїм наслідком не вплинуло на розрахунки з бюджетом.

Під визначенням «арифметичної помилки» слід розуміти помилку або описку, допущенну платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описку, допущену при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під «методологічною помилкою» слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Визначення цих термінів міститься у роз'ясненні Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.01 №06-10/167, а також у листі ДПА України від 06.07.01 №9018/7/23-3317.

Слід зазначити, що ст.. 14 ПК України передбачено визначення понять які вживаються в Кодексі, в даній статті поняття арифметичні або методологічні помилки відсутні.

Відповідно до ст. 75 ПК України передбачено порядок проведення камеральної перевірки. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

У главі 11 ПК України не передбачено застосування відповідальності до платників податків у разі виявлення зазначених порушень.

Враховуючи вищенаведене, Податковим кодексом України не передбачено визначення арифметичної або методологічної помилки та відповідальності за дані помилки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків, що з боку позивача було допущено лише порушення порядку ведення податкового обліку, відповідальність за яке передбачено нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме статтею 163-1 та передбачає застосування до порушника штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В той же час, за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем помилково зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2012 року на суму 8 416 038грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 104 010грн.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесеного ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002615522 від 19.02.2013р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 08.08.2013р.

Суддя В.В. Амельохін