Постанова № 32883531, 06.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р. Справа № 922/1271/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 2397 від 19.06.2012)

відповідача - Конторер Л.. (дов. № 53.04 від 08.04.2013)

3-ї особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Приватного підприємства «Аптека 2011», м. Харків (вх. №1982 Х/1-42) та третьої особи - ФОП ОСОБА_3, м. Харків (вх. №1987 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 03 червня 2013 року у справі № 922/1271/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків

до Приватного підприємства «Аптека 2011», м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Харків

про зобов'язання звільнення нежитлового приміщення та надання доступу до нього

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Аптека 2011" (відповідача у справі) згідно якого просив суд зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення першого поверху №61-1:62-1 загальною площею 90,2 м2, що розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом звільнення приміщення від особистих речей та надання безперешкодного доступу в будь-який час до приміщення представників ФОП ФОП ОСОБА_4

Рішенням господарського суду Харківської бласті від 03 червня 2013 року (головуючий суддя Доленчук Д.О., суддя Аріт К.В., суддя Суслова В.В..) позов задоволено частково. Зобов'язано Приватне підприємство "Аптека 2011" звільнити нежитлове приміщення першого поверху № 61-1:62-1 загальною площею 90,2 м.кв., що розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом звільнення приміщення від особистих речей. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства "Аптека 2011" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків судовий збір у розмірі 573,50 грн.

Відповідач - Приватне підприємство «Аптека 2011», м. Харків з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2013 у справі № 922/1271/13 в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення першого поверху № 61-1:62-1 загальною площею 90,2 м.кв., що розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом звільнення приміщення від особистих речей. Судові витрати просить покласти на позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому відповідач зазначає, що на дату прийняття рішення договір оренди втратив чинність внаслідок односторонньої відмови орендодавця від договору через порушення позивачем своїх зобов'язань за договором з орендної плати. Таким чином відповідач вважає, що позивач втратив будь-які права на нежитлові приміщення, а отже втратив право на судовий захист в межах позову до ПП «Аптека 2011» про усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями, посилаючись при цьому також на відсутність юридично значущих доказів того, що він дійсно є титульним володільцем нежитлових приміщень 62-1:61-1, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, відповідач вказує на те, що позивач вже реалізував своє право на захист звернувшись до суду з позовом про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 0506/1 від 05.06.2012 та стягнення збитків у справі № 5023/5132/12 за позовом ФОП ОСОБА_4 до ОСОБА_3

Третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Харків також з рішенням не погодилась, звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій з урахуванням наданих уточнень, просить рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2013 в частині задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_4 скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В іншій частині просить рішення залишити без змін. Стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги. Третя особа в обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що суд першої інстанції прийняв рішення про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення з підстав недійсності договору оренди, чим на думку заявника, вийшов за межі позовних вимог. Третя особа вважає, що оскільки договір оренди є розірваним, тому вимоги позивача про звільнення спірного приміщення відповідачем є безпідставними.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 з наведеними доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. При цьому позивач заперечує проти розірвання договору в односторонньому порядку та дану вимогу вважає нікчемною, посилаючись при цьому на відсутність додаткової угоди про розірвання договору оренди, акту повернення приміщення підписаного сторонами, а також рішення сду, яке набрало законної сили про розірвання даного договору.

Також, позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення оскаржуване рішення без змін, посилаючись на безпідставність доводів ПП «Аптека 2011» про те, що договір оренди є розірваним. Позивач зазначає, що відповідач не отримавши дозвільних документів, займається підприємницькою діяльністю у спірному приміщенні, чим позбавив права позивача, як орендаря, користуватися річчю за призначенням відповідно до умов договору оренди.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17 липня 2013 року об'єднано апеляційні скарги ПП «Аптека 2011» та ФОП ОСОБА_3 на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2013 в одне апеляційне провадження, розгляд справи відкладено на 24 липня 2013 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24 липня 2013 року розгляд апеляційних скарг у даній справі відкладено на 31 липня 2013 року.

Третя особа, заявник апеляційної скарги, в судове засідання 31.07.2013 не з'явилася, своїм правом на участь при розгляді апеляційних скарг не скористалася, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, в зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 05 червня 2012 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 0506/1 (надалі - договір № 0506/1) строком на 2 роки 11 місяців.

Пунктом 1.1. договору № 0506/1 було передбачено, що ФОП ОСОБА_3 передає ФОП ОСОБА_4 в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення першого поверху № 62-1:61-1 загальною площею 90,2 м.кв., що розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 1.4. договору № 0506/1 об'єкт оренди буде використовуватися позивачем для розміщення магазину непродовольчої групи товарів (кавоварки, кавові машини та аксесуари) та продовольчої групи товарів (кави, кавових напоїв, тощо).

Пунктом 2.1. договору № 0506/1 було передбачено, що вступ позивача у користування об'єктом оренди настає з дня підписання уповноваженими представниками обох сторін акту приймання - передачі об'єкту оренди. Акт приймання - передачі об'єкту оренди підписується сторонами протягом 3-х календарних днів з моменту підписання даного договору.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.06.2012 р. між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 був складений акт прийому - передачі нежитлового приміщення наданого за договором оренди №0506/1 від 05.06.2012 р. відповідно до якого ФОП ФОП ОСОБА_3 передала ФОП ОСОБА_4 об'єкт оренди.

Пунктом 2.3. договору № 0506/1 було передбачено, що повернення об'єкта оренди здійснюються шляхом підписання відповідного акту приймання - передачі об'єкту оренди, який підписується уповноваженими представниками обох сторін протягом трьох календарних днів з моменту припинення строку дії даного договору, дострокового його розірвання або відмови від нього у випадках передбачених даним договором.

Відповідно до п. 6.3. договору № 0506/1 даний договір припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі (знищення) об'єкту оренди;

- ліквідації орендодавця, орендаря.

Пунктом 6.4. договору № 0506/1 було передбачено, що даний договір може бути розірваний за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін в порядку, встановленому чинним законодавством України у випадках:

- дії форс-мажорних обставин або непереборної сили (обставини непереборної сили, що підтверджуються довідками Торгово-Промислової Палати), що виникли під час дії даного договору та які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти їм розумними заходами;

- використання орендарем об'єкта оренди за нецільовим призначенням, встановленим даним договором, або у разі систематичного невиконання умов даного договору;

- у разі затримки орендарем сплати орендної плати або інших платежів, передбачених даним договором протягом 30 банківських днів;

- якщо орендар навмисне або по необережності погіршує стан об'єкту оренди.

Згідно п. 6.5. договору № 0506/1 орендодавець має право відмовитися від даного договору у разі:

- несплати орендарем орендної плати або інших платежів, встановлених договором протягом трьох місяців підряд;

- передачі об'єкта оренди орендарем у суборенду та/або користування третій особі без одержання попередньої згоди орендодавця.

У разі відмови орендодавця від даного договору він є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення від орендодавця про відмову від даного договору.

Звертаючись до господарського суду позивач зазначив про те, що 12.09.2012 р. в процесі здійснення ремонтних робіт були виявлені недоліки приміщення. 13.09.2012 р. позивачем було направлено листа третій особі, в якому повідомлялось, що по приміщенню за адресою: АДРЕСА_1, проходить магістраль ліній електропередач, яка знаходиться в незадовільному стані та відноситься до загального користування під'їзду 4, буд. 21., що спричиняє перешкоди у здійсненні ремонтних робіт. Оскільки пп. 5.1.2. - 5.1.5. було встановлено обов'язок третьої особи здійснювати нормальне функціонування орендованих приміщень, позивач запропонував третій особі у відповідності до ч.2 ст. 768 Цивільного кодексу України здійснити ремонт даного кабелю та перемістити його із найманих приміщень, а також виконати перераховані пункти договору. 16.10.2012 р. ФОП ОСОБА_3 надіслала лист - відповідь на адресу ФОП ОСОБА_4 з відмовою від розірвання договору оренди нежитлового приміщення №0506/1. При цьому позивач зазначив, що замість безоплатного усунення недоліків речі, як передбачено ст. 768 Цивільного кодексу України ФОП ОСОБА_3 встановила захисні ролети на вхідні двері та вікна, замінила замки та ключі вхідних дверей приміщення. На даний час в приміщені знаходиться ПП "Аптека 2011". У позивача відсутній доступ в орендоване приміщення. Таким чином, позивач вказує на те, що своїми діями ПП "Аптека 2011" порушує права орендаря ФОП ОСОБА_4 відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення №0506/1 від 05 червня 2012 р. та спричиняє перешкоди у користуванні.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення першого поверху №61-1:62-1 загальною площею 90,2 м2, що розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом звільнення приміщення від особистих речей та надання безперешкодного доступу в будь-який час до приміщення представників ФОП ФОП ОСОБА_4

В процесі розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 12.11.2012 р. між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Аптека 2011" був укладений договір оренди нежитлового приміщення.

Пунктом 1.1. договору оренди нежитлового приміщення від 12.11.2012 р. було передбачено, що ФОП ОСОБА_3 передає ПП "Аптека 2011" в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення першого поверху площею 90,2 м.кв., для розташування аптеки, розташоване у 5-ті поверховій будівлі літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, виходячи з того, що доказів розірвання договору № 0506/1 у встановленому законом порядку в матеріалах справи не міститься, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов до висновку, що даний договір станом на 12.11.2012 р. був діючим.

З врахуванням встановлених обставин справи, беручи до уваги, що при наявності станом на 12.11.2012 р. діючого договору № 0506/1, укладеного між між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3, всупереч вимогам діючого законодавства був укладений договір оренди нежитлового приміщення від 12.11.2012 р. між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Аптека 2011", а також керуючись ст. ст. 215, 628, 629, 651Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що договір оренди нежитлового приміщення від 12.11.2012 р., укладений між Приватним підприємством "Аптека 2011" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, є нікчемним правочином, оскільки його недійсність встановлена законом.

За таких обставин позовні вимоги позивача в частині зобов'язання Приватне підприємство "Аптека 2011" звільнити нежитлове приміщення першого поверху № 61-1:62-1 загальною площею 90,2 м.кв., що розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом звільнення приміщення від особистих речей визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В решті позовних вимог господарським судом відмовлено у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідачем здійснюються позивачу перешкоди у доступі до приміщення першого поверху №61-1:62-1 загальною площею 90,2 м.кв., що розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_1.

В силу ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Посилання відповідача про те, що договір № 0506/1 від 05.06.2012 р. є розірваним за пропозицією позивача (пропозиція про розірвання договору та відшкодування збитків від 08.10.2012 р. з додатковою угодою №1 до договору оренди нежитлового приміщення № 0506/1 від 08.10.2012 р., яка була отримана ФОП ОСОБА_3 12.10.2012 р.) колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ФОП ОСОБА_3 відмовилася розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 0506/1 від 05.06.2012 р., що підтверджується листом ФОП ОСОБА_3 від 16.10.2012 р.

Колегія суддів у відповідності до ст. 101 ГПК України не приймає до уваги, як доказ розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 0506/1 від 05.06.2012 р., надану третьою особою копію підписаною ФОП ОСОБА_3 додаткової угоди від 08.10.2012, оскільки вказаний документ не був представлений до суду першої інстанції, а заявник не обґрунтував неможливість його подання з причин, що не залежали ві нього.

До того ж, факт того, що договір № 0506/1 станом на 12.11.2012 р. був діючим, також підтверджується й відзивом представника 3-ї особи в якому він вказував, що від тільки 16.04.2013 р. телеграмою ФОП ОСОБА_3 повідомила ФОП ОСОБА_4 про розірвання договору № 0506/1, у зв'язку з несплатою останнім орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

П. 9.1 договору оренди № 0506/1 від 05.06.2012 р. передбачено, що спори щодо даного договору вирішуються сторонами шляхом переговорів, а в разі не досягнення згоди - в судовому порядку. Матеріалами справи підтверджено, що на пропозицію ФОП ОСОБА_4 від 08.10.2012 розірвати договір оренди ФОП ОСОБА_3 відповіла листом від 16.10.2012 з відмовою про розірвання договору. Крім того, на даний час не існує додаткової угоди про розірвання договору оренди № 0506/1 від 05.06.2012 р. підписаної сторонами, акту повернення приміщення підписаного сторонами, що передбачено п. 2.3 договору. Також, в матеріалах справи відсутні докази розірвання договору оренди № 0506/1 від 05.06.2012 в судовому порядку. В зв'язку з викладеним вказаний договір оренди неможливо вважати розірваним в односторонньому порядку.

Також не заслуговують на увагу твердження ФОП ОСОБА_3 про те, що місцевий господарський суд визнаючи нікчемним договір оренди від 12.11.2012, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ПП «Аптека 2011», вийшов за межі позовних вимог.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: визнати недійсним повністю або в певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить чинному законодавству.

Пленум Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» п. 2.3 зазначив про те, якщо вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосоуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абз. другий частини п'ятої статті 216 ЦК україни). Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої цієї статті ГПК).

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами)вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки договір укладений між ПП «Аптека 2011» та ФОП ОСОБА_3 від 12.11.2012 вчинений з порушенням загальних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказаний договір є нікчемним, в зв'язку з тим, що його недійсність встановлена законом.

Щодо посилань відповідача на пов'язаність справи № 5023/5132/12 за позовом ФОП ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору оренди та стягнення збитків зі справою № 922/1271/13, колегія суддів зазначає, що вказані справи не можна вважати пов'язаними, оскільки предмет спору, сторони по справам є різними, а розгляд по суті однієї справи не впливає на вирішення по суті іншої справи.

За таких обставин, ані відповідач, ані третя особа під час вирішення спору у господарському суді не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїх апеляційних скаргах тверджень. Наведені ними в апеляційних скаргах доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Їх позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача та третьої особи, що зазначені в апеляційних скаргах, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення Харківської області від 03 червня 2013 року по справі № 922/1271/13.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Приватного підприємства «Аптека 2011», м. Харків та третьої особи - ФОП ОСОБА_3, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського Харківської області від 03 червня 2013 року по справі № 922/1271/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 05 серпня 2013 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

суддя Ільїн О.В.

суддя Россолов В.В.