Постанова № 32883102, 06.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. Справа№ 910/7822/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Авдеєва П.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Аграманта» на ухвалу господарського суду м. Києва від 26.04.2013 року № 910/7822/13 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Щоденник»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг груп»

Державно виконавча служба України

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістик-А»

про скасування результатів прилюдних торгів.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, усні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.04.2013р. у справі № 910/7822/13 частково задоволена заява ТОВ «Щоденник» про вжиття заходів до забезпечення позову, Вжити заходів до забезпечення позову по справі № 910/7822/13 шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Групп" (01011, м. Київ,вул. П. Мирного, буд. 11, код ЄДРПОУ 36303404), Державній виконавчій службі України (04053, м. Київ, вул. Артема, 73, код ЄДРПОУ 37471475) та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо реалізації арештованого майна: цілісного майнового комплексу ПАТ "Сімферопольська макаронна фабрика", що знаходиться за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Мармурова 3/6, в тому числі: заборонити видавати акт про реалізацію предмета іпотеки на підставі протоколу № 11-0676/13 проведення прилюдних торгів від 12.04.2013p., до вирішення справи № 910/7822/13 по суті.

Не погоджуючись з ухвалою, третя особа звернулася з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, вважає ухвалу такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, ухвалу суду - без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 22.04.2013 року ТОВ "Щоденник" звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Укрспецторг групп" та Державної виконавчої служби України (відповідач-2) про скасування результатів прилюдних торгів з реалізації цілісного майнового комплексу ПАТ "Сімферопольська макаронна фабрика", що проводилися 12.04.2013р., оформлені Протоколом проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належить ПАТ "Сімферопольська макаронна фабрика" .

Окрім того, до позовних матеріалів позивачем долучено клопотання про забезпечення позову по справі про скасування результатів прилюдних торгів шляхом зупинення заходів щодо реалізації цілісного майнового комплексу ПАТ "Сімферопольська макаронна фабрика" прилюдних торгів з реалізації цілісного майнового комплексу ПАТ "Сімферопольська макаронна фабрика".

Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що підставами для забезпечення позову є те, що під час проведення торгів пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Щоденник" (учасника 5) щодо придбання лота за 4 700 000,00 грн. не була внесена до Протоколу, а оскільки Протокол підписується ліцитатором і переможцем торгів та затверджується керівником спеціалізованої організації, позивач був позбавлений можливості внести відповідні зауваження до протоколу, оскільки навіть не знав про таке порушення з боку відповідача-1. На звернення позивача про внесення виправлень до протоколу відповідач-1 не відреагував, відповідних порушень не виправив. Позивач вважає, що до моменту вирішення справи по суті щодо скасування прилюдних торгів з реалізації цілісного майнового комплексу ПАТ "Сімферопольська макаронна фабрика", дане майно може бути вже продано іншому учаснику торгів без врахування пропозиції та інтересів позивача, яка в порушення норм чинного законодавства не була внесена до Протоколу проведення прилюдних торгів та обмежує права позивача як учасника спірних торгів, що, на думку позивача, унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог в майбутньому, оскільки майно буде вже реалізовано іншим особам.

Частково задовольняючи заяву господарський суд виходив з того, що про обґрунтованість заявленого клопотання ТОВ "Щоденник" з урахуванням поданих останнім уточнень про вжиття заходів до забезпечення позову в частині заборони відповідачам та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо реалізації арештованого майна, в тому числі щодо заборони видавати акт про реалізацію предмета іпотеки на підставі протоколу № 11-0676/13 проведення прилюдних торгів від 12.04.2013p., до вирішення справи по суті.

Щодо викладених в заяві про забезпечення позову вимог про визнання відсутнім прав, то суд зазначає, що викладені позивачем відповідні вимоги є, по суті, в аспекті ст. 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільного права та інтересу та не є, в розумінні ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, заходами забезпечення позову. А тому, викладені позивачем в заяві вимоги щодо визнання відсутніми прав є необґрунтованими.

ТОВ «Аграманта», що залучене в якості третьої особи після прийняття ухвали про забезпечення позову, заперечуючи проти ухвали посилається на те, що місцевим судом не було точно визначено, які саме дії заборонено вчиняти відповідачам у справі та іншим особам. Оскаржувана ухвала грубо порушує права та охоронювані законом інтереси інших учасників прилюдних торгів, оскільки інші учасникі торгів (ТОВ «Логістик-А», ТОВ «Сільгосп Продукт», ТОВ «Компанія Злата» мали переважне право на придбання ЦМК, оскільки було запропоновано більшу суму ніж ТОВ «Щоденник». Крім того, заява про вжиття заходив про забезпечення позову та заява про уточнення є двома окремими заявами про забезпечення позову, тому повинно бути винесено дві ухвали, а не одна, отже не взято до уваги того факту, що заявник повинен був сплатити судовий збір двічі.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення та запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

Колегія суддів не погоджується з запереченнями скаржника щодо не визначення господарським судом дій, що заборонено особам вчиняти, оскільки судом заборонено відповідачам та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо реалізації арештованого майна, в тому числі щодо заборони видавати акт про реалізацію предмета іпотеки на підставі протоколу № 11-0676/13 проведення прилюдних торгів від 12.04.2013p., до вирішення справи по суті, та видавати акт про реалізацію майна.

Відповідно до змісту інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики забезпечення позову" N 01-8/2776 від 12.12.2006 року при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Правомірним є висновок господарського суду про те, що визнавати відсутнім права переможця прилюдних торгів та відсутнім право оформлювати результати торгів не є, в розумінні ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, заходами забезпечення позову.

Колегія суддів не вбачає обставин які б порушували права чи охоронювані інтереси «Аграманта» в зв'язку з прийняттям оскаржуваної ухвали, а доводи про пере важність на придбання майна в зв'язку з за пропанової іншими учасниками торгів суми не може бути взято до уваги, оскільки стосується самого позову, а не підстав для вжиття заходив для забезпечення позову.

Щодо думки скаржника про те, що позивачем фактично заявлено дві окремих заяви про забезпечення позову та необхідністю сплати судового збору двічі, колегія суддів вважає її хибною з огляду на те, що зупинення заходів з реалізації майна (перша заява) та заборона особам вчиняти будь-які дії щодо реалізації майна ( з урахуванням уточнень) є тотожною вимогою, тому не повинно оплачуватись судовим збором додатково.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а ухвала господарського суду є обґрунтованою і такою, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 66,67 99, 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Аграманта» залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 26.04.2013 року у справі № 910/7822/13 - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Авдеєв П.В.

Тарасенко К.В.