Постанова № 32882953, 08.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року Справа № 904/1807/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.13у справі№904/1807/13-ггосподарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

доКомунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради

простягнення сумиза участю представників від:позивачаЯщенко Р.Ю. (дов. від 22.03.13)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення із Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу в сумі 1156625,80 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 18.04.13 (суддя

Красота О.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого-судді Бахмат Р.М., суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.) від 13.06.13, позов задоволено частково, з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України" стягнуто 376655,43 грн. пені, 309072,26 грн. - 3% річних, 94242,69 грн. - інфляційні втрати, 23132,52 грн. судового збору. При цьому розмір пені, належний до стягнення, зменшено на 50 % з підстав повного погашення заборгованості та непокриття тарифами собівартості теплової енергії, що регулярно завдає збитків відповідачу.

Не погоджуючись із судовими актами, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України зі скаргою, в якій просить скасувати судові акти в частині зменшення пені. Свої доводи скаржник обґрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.549-552 ЦК України, ст.233 ГК України) та процесуального права (ст.ст.42-43, 83-84 ГПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (Продавець) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (Покупець) був укладений Договір №10142/21/118881 купівлі-продажу природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями від 22.09.11. Відповідно до п.1.1 договору Продавець зобов'язався передати Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для потреб Покупця в межах обсягів природного газу, який використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

На виконання умов Договору, протягом листопад-грудень 2011 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі на загальну суму 16078156,53 грн. (з урахуванням вартості послуг його постачання). Відповідач свої зобов'язання за Договором в повному обсязі не виконав, сплативши за вказаний період суму в розмірі 5870577,66 грн., внаслідок чого загальний розмір заборгованості складав 10207598,87 грн., що також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 17.10.12.

26.10.12 між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (Первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Новий кредитор) укладено Договір №9814/21/132718 про відступлення права вимоги.

Відповідно до пункту 1.1 Договору відступлення права вимоги первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника Первісного кредитора Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради за договором на постачання природного газу №10142/21/118881 від 22.09.11 у сумі 10207598,87 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1 Договору, до Нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

В грудні 2012 року, платіжним дорученням № 100 від 07.12.12, відповідач перерахував позивачу суму заборгованості у розмірі 10207598, 87 грн. Відсутність основного зобов'язання Відповідача перед Позивачем також підтверджується Актом звірки розрахунків за період 01.10.12 - 20.03.13 підписаного та скріпленого печатками сторін. Отже, відповідач виконав свої зобов'язання з оплати природного газу, поставленому йому ПАТ "Дніпрогаз" на користь позивача, якому відступлено право вимоги № 9814/21/13218 від 26.10.12.

Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що при проведення несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ Покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3% річних з простроченої суми (відповідно до ст. 625 ЦК України). Крім того, Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, а також відшкодовує понесені Продавцем збитки.

Судами встановлено, що розмір пені складає 753310,85 грн., розмір 3% річних складає 309072,26 грн., розмір інфляційних втрат становить 94242,69 грн., а відтак, стягнуто 3% річних та інфляційні у зазначено розмірі, а розмір пені зменшено на 50%. Судові акти оскаржуються лише в частині зменшення пені (в частині відмови в позові), в іншій частині судові акти не оскаржуються, а тому не перевіряються Вищим господарським судом України та підлягають залишенню без змін.

Зменшуючи пеню, суди виходили з того, що КП "Теплоенерго", яке надає послуги з опалення та гарячого водопостачання, застосовує тарифи для населення, які встановлені органом місцевого самоврядування та є економічно необґрунтованими, через що не має змоги своєчасно і у повному обсязі розрахуватися за спожитий природний газ. Тільки 06.12.12 між казначейством, головним фінансовим управлінням облдержадміністрації, управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації, фінансово-економічним департаментом міської ради, департаментом комунального господарства міської ради, позивачем та відповідачем був укладений договір № 613/517 про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію на суму 10 207 598,87 грн. та платіжним дорученням № 100 від 07.12.12 ця сума була сплачена НАК "Нафтогаз України".

З огляду на те, що відповідач не має заборгованості по сумі основного зобов'язання, виконує свої зобов'язання які залежать від своєчасного проведення платежів від населення та підприємств, суди зменшили суму договірної санкції 753 310,85 грн. на 50% та стягнули з відповідача на користь позивача суму пені у розмірі 376655,43 грн.

Колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне підтримати правову позицію суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Крім того, як необхідність використання права на зменшення розміру фінансових санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду. На підставі аналізу поданих доказів суди дійшли висновку про необхідність використання такого права, через що колегія суддів касаційної інстанції вважає цей висновок правомірним. Касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова апеляційної інстанції має бути залишеною без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.13 у справі 904/1807/13-г залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій