Постанова № 32882911, 07.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року Справа № 904/346/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Рогач Л.І.перевіривши матеріали касаційної скаргивідкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.06.2013у справігосподарського суду Дніпропетровської областіза позовомвідкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" додержавного підприємства "Придніпровська залізниця"простягнення 114 972 грн. 26 коп.в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Лосєв Д.В. - дов. № 52-16/119 від 29.12.2012;від відповідача:Овчинніков Б.С. - дов. №29 від 01.01.2013;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 29.03.2013 господарського суду Дніпропетровської області (суддя Рудь І.А.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ДП "Придніпровська залізниця" на користь ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 36 670, 22 грн. - штрафу, 733, 40 грн. - судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою від 17.06.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Широбокова Л.П. - головуючий, Прудніков В.В., Орєшкіна Е.В.) рішення від 29.03.2013 господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що за ст. 116 Статуту залізниць України нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох. Штраф за несвоєчасну доставку вантажу не сплачується у разі, якщо вантаж не було вивезено із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 224 Господарського кодексу України; ст.ст. 41, 116 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за № 457; п.п. 2.1., 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 за №542; п. 3 Правил складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за N 567/6855; ст.ст. 42,33 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Як встановлено господарськими судами предметом даного спору є вимога щодо стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу залізницею.

Господарськими судами також встановлено, що у серпні та вересні 2012 року ДП "Придніпровська залізниця" здійснювало перевезення вантажу на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці, вантажоодержувачем якого є ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Відповідно до накладних №№ 43087956, 43088095, 46731253, 46825816, 46839783, 46848743, 46859906, 46868535, 46876686, 47108329, 47143011, 47144498, 47144993, 47187752, 47188875, 47188891, 47335633, 4733666, 47335724, 47364393, 47453618, 47454038, 47454426, 47490008, 47561907, 47561931, 47568969, 47594932, 47601901, 47629159, 47629274, 50585033, 52125507, вантаж розкредитовувся пізніше ніж через добу після отримання повідомлення про прибуття, тобто за межами встановленого добового строку з простроченням терміну доставки вантажу.

Статтею 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за № 457, передбачено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

За ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Пунктом 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 за №542, передбачено, що у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах, залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням з розрахунку 1 доба на кожні повні та неповні 200 км.

За п.п. 2.1. та 2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу та у разі переадресування вантажів; на 2 доби - у разі перевезення вантажів за участю поромної переправи та у разі перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії.

Отже, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється виходячи з кількості повних прострочених діб, але не менш ніж дві.

Пунктом 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за N 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083, визначено, що датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування.

Отже, господарські суди обґрунтовано дійшли висновку, що штраф за вищевказаними накладними відповідачем сплачуватися не повинен. Тому, штраф за несвоєчасну доставку вантажу підлягає стягненню в сумі 36 670, 22 грн.

Відповідно ст.ст.111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Дніпропетровським апеляційним господарським судом та господарським судом Дніпропетровської області дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 17.06.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі справи № 904/346/13-г залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

Л.І. Рогач