Постанова № 32882667, 07.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року Справа № 924/44/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05 червня 2013 року у справі № 924/44/13-г Господарського суду Хмельницької області за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", Хмельницька область, про стягнення 500 441,57 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Цибізова О.О. (дов. № 257/10 від 14.12.12);

відповідача - Плічевський А.Є. (дов. від 08.02.13),

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року позивач ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" про стягнення 500 441,57 грн.

Вказував, що 14.10.10 між ним (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 06/10-1126ТЕ-34 про закупівлю природного газу за державні кошти, згідно якого він зобов'язався в період з 01.10.10 по 31.10.10 передати покупцю природний газ, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсягах та за ціною, визначеними договором.

Посилаючись на оплату відповідачем отриманого природного газу у вказаному періоді з порушенням строків встановлених договором, позивач, згідно заяви про збільшення позовних вимог № 31/10-1087 від 04.03.13, просив стягнути з відповідача на його користь 236 552,67 грн. пені, 119 557,59 грн. інфляційних втрат та 144 331,31 грн. 3 % річних, а всього - 500 441,57 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18 березня 2013 року (суддя Гладюк Ю.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05 червня 2013 року (колегія суддів у складі: Василишин А.Р. - головуючий, Крейбух О.Г., Юрчук М.І.), позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 119 557,59 грн. інфляційних втрат, 144 331,31 грн. 3 % річних, 235 505,39 грн. пені та 9 908,74 грн. судового збору.

В задоволенні решти вимог про стягнення пені відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати отриманого природного газу, що є підставою до покладення на нього обов'язку сплатити позивачу інфляційні втрати, 3 % річних, які є складовою частиною боргу та пеню, з врахуванням її правильного розрахунку

У касаційній скарзі ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти в частині часткового задоволення вимог про стягнення пені та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вимог про стягнення пені в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 14.10.10 між сторонами у справі був укладений договір № 06/10-1126ТЕ-34 про закупівлю природного газу за державні кошти, згідно якого позивач (постачальник) зобов'язався в період з 01.10.10 по 31.10.10 передати відповідачу (покупцю) природний газ, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсягах та за ціною, визначеними договором.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводяться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено та наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу підтверджується, що на виконання умов вказаного договору позивач у період з 01.10.10 по 31.10.10 передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 4 376 889,95 грн., оплату якого відповідачем здійснено з порушенням строків, встановлених п. 4.1 договору.

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині своєчасної оплати отриманого природного газу є підставою до покладення на останнього обов'язку по сплаті інфляційних втрат та 3 % річних.

Крім того, 7.3.1 договору сторонами узгоджено, що у разі порушення покупцем умов пункту 4.1 договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем за порушення відповідачем грошового зобов'язання здійснено нарахування пені на суму 236 552,67 грн.

Встановивши порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині вчасної оплати отриманого природного газу, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 235 505,39 грн. пені та обґрунтовано відмовили в задоволенні решти вимог про стягнення пені з посиланнями на її неправильний розрахунок позивачем.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" не погоджується з постановленими у справі судовими актами лише в частині часткового задоволення вимог про стягнення пені та посилається при цьому на порушення судами приписів ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій надавалась відповідна правова оцінка вказаним відповідачем обставинам, якими він обґрунтовував наявність підстав для зменшення розміру пені, а зазначеними правовими нормами передбачено право, а не обов'язок суду на зменшення розміру пені, тому посилання скаржника на порушення судами даних норм, слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05 червня 2013 року у справі № 924/44/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя: Дунаєвська Н.Г.

Судді: Кочерова Н.О.

Мележик Н.І.