Постанова № 32882542, 02.08.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2013 р. 09 год.45 хв.Справа № 821/1981/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Вітічак О.Р.,

за участю представників позивача - Шепелєвої О.В., Гоши О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Червоний Маяк"

до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Червоний Маяк" (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду із адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013р. № 0000192200, яким позивачу визначено зобов'язання із акцизного податку за основним платежем на 32172,55 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта фактичної перевірки Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Херсонській від 28.03.2013 р. № 23/21/01/24105074 «Про результати фактичної перевірки дотримання вимог законодавства України щодо дотримання норм втрат та забезпечення виходу продукції при виробництві вина кріпленого на ТОВ «АПФ «Червоний Маяк» за період з 01.11.2011р. по 01.04.2012р.».

У висновку акта зазначено: «Перевіркою встановлено порушення ст. 13 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирта етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР) за понаднормативні втрати, не виправдані згідно з чинним законодавством, та не забезпечення виходу продукції суб'єкти підприємницької діяльності сплачують акцизний податок у розмірі, визначеному законом».

Представники позивача у судовому засіданні просили задовольнити позов, мотивуючи тим, що вважають спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та безпідставним. Так податок нарахований за понаднормові втрати спирту під час виробництва кріплених вин, проте таких понаднормових втрат, на думку позивача, не було. Так при нормі витрат 160 дал спирту на 1тис. дал кріплених вин, підприємством використано лише 142 дал. спирту. Щодо незабезпечення виходу продукції, зазначили, що вини підприємства у збільшенні кількості гущових та дріжджових осадів немає, оскільки у 2011 році у зв'язку із засухою соковитість винограду була знижена, що призвело до зменшення виходу продукції.

Відповідач у судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. У письмових запереченнях на позов стверджує, що спірне ППР є законним. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що перевіркою актів про декантацію виноматеріалів з осадів за формою П-6 встановлено порушення позивачем «Норм втрат сировини та матеріалів, діючих на підприємствах виноробної промисловості», затверджених Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України від 12 квітня 2004 р, а саме: списання норм втрат відходів (гущових, дріжджових осадів) здійснено понад нормативно встановлені. Так, за актами декантації із урахуванням нарахованих виробничих втрат виноматеріалу, після зняття з дріжджових осадів підприємством отримано виноматеріалу кріпленого у загальній кількості 63439,9дал. Проте, при розрахунку показників у межах встановлених норм кількість виноматеріалів кріплених становить 64943,29 дал. Понаднормативні втрати становлять 1503,39 дал. Відповідно до п. 216.3 ст. 216 Податкового кодексу № 2755-УІ від 02.12.10 податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо: б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. На думку ДПІ, понаднормативні втрати позивачем виноматеріалу кріпленого, не виправдані згідно з чинним законодавством, що є підставою для визначення зобов'язань.

Суд не погоджується із позицією податкового органу з огляду на наступне.

За результатами перевірки встановлено порушення ст. 13 Закон № 481/95-ВР, якою передбачено, що норми втрат і виходу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. За понаднормативні втрати, не виправдані згідно з чинним законодавством, та незабезпечення виходу продукції суб'єкти господарювання сплачують акцизний податок у розмірі, визначеному законом».

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення містить посилання на порушення вимог п. 214.6,214.7 ст. 214 Податкового кодексу України.

Статтею 214 Податкового кодексу України визначено база оподаткування акцизного податку. Пунктом 214.6 ст. 214 Кодексу передбачено, що у разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції).

Норми втрат і виходу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 214.7 ст. 214 Кодексу передбачає, що при псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених у пункті 216.3 статті 216 цього Кодексу, базою оподаткування є вартість та обсяги втрачених товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат згідно з пунктом 214.6 статті 214 цього Кодексу.

Отже, згідно з п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу на понаднормативні втрати спирту в окремих випадках може нараховуватись акцизний податок виходячи з вартості товарів, які можна було б виробити з такого втраченого спирту.

Як встановлено судом на підставі довідки позивача про економічні показники сезону переробки винограду урожаю 2011 року та відображено у акті перевірки, підприємством отримано виноматеріалу кріпленого у загальній кількості 63439,9 дал, для його виготовлення використано 8987,85 дал спирту.

Постановою КМ України від 15 лютого 1999 р. N 186 «Про деякі питання державного регулювання виробництва спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» встановлено, що головною організацією з розроблення норм виробничих втрат і виходу щодо спирту коньячного, плодового та виноградного, коньяку, виноробної продукції та інших міцних напоїв, що виготовляються із спирту коньячного, плодового та виноградного визначено Державне науково-виробниче підприємство "Плодвинконсерв" (м. Київ).

У Збірнику норм витрат сировини та матеріалів, діючих на підприємствах виноробної промисловості, розробленому Державним науково-виробничим підприємством "Плодвинконсерв" у розділі 12 «Норми витрат етилового спирту у виробництві виноробної продукції» встановлено, що норма витрат спирту етилового ректифікованого для вироблення кріплених виноматеріалів становить 160,0 дал спирту на 1000,0 дал виноматеріалу.

Таким чином для виробництва виноматеріалу кріпленого у загальній кількості 63439,9 дал позивач за нормативами повинен використати 10150,384 дал спирту (63439,9 х 0,16). Натомість позивачем використано 8987,85 дал спирту, що є меншим за встановлений норматив.

Отже суд не вбачає у діях позивача понаднормативні втрати спирту при вироблення продукції, не підтверджено це і відповідачем.

Як пояснила у судовому засіданні технолог-винороб підприємства, податковий орган вважає порушенням отримання меншої кількості кріпленого виноматеріалу із переробленої сировини, ніж встановлено нормативом. Так у 2011 році у зв'язку із погодними умовами на території Херсонської області грунт не містив достатньої кількості вологи, що зумовило зменшення соковитості винограду. В даному випадку кількість втрат відходів, які виникли в результаті декантації виноматеріалів з дріжджових осадів, перевищують встановлену норму з причин незалежних від виробника, а пов'язані з природними факторами, про що складено акт про розслідування та фіксації об'єктивних причин відхилення від нормативних показників. Основними причинами відхилення від встановлених норм є несприятливий температурний режим в період росту та дозрівання винограду, недостатній агротехнічний догляд за рослинами. Крім того, у зв'язку з низькою якістю винограду, в результаті переробки винограду на переробних лініях сусло мало підвищений вміст зважених часток, ніж звичайно, що зумовило випадання більшого осаду. Несприятливі погодні умови, які вплинули на дозрівання та формування якісного винограду також підтверджується довідкою Херсонського обласного центру з гідрометеорології від 22.03.2013 р. № 38-03/1-4/400. Проте, навіть за таких несприятливих умов підприємство не допустило перевищення наднормових витрат спирту.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність вини виробника у збільшенні кількості дріжджових осадів та зменшенні кількості виноматеріалу, оскільки дана обставина зумовлена природними факторами (засухою), а вина є обов'язковою умовою нарахування податку, як це встановлено п.214.6 ст. 214 ПК України.

Суд також погоджується із позицією позивача про неправильне визначення податковим органом бази оподаткування

Так відповідно до п. 214.6 ст. 214 ПК України базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції). В акті перевірки не відображено, яку кількість товару можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції). Як пояснив представник позивача це питання не виникало і під час проведення перевірки. При визначені зобов'язання з акцизного податку відповідачем проведено розрахунок, виходячи із різниці між фактичними витратами та нормативно встановленими витратами, що суперечить приписам п. 214.6, ст. 214 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд приходить до висновку по повне задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Червоний Маяк" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013р. № 0000192200.

Стягнути із державного бюджету на кристь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Червоний Маяк" понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 321,74 грн. згідно платіжного доручення від 13.05.2013р. № 42.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 серпня 2013 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.4