Ухвала суду № 32882365, 06.08.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у І інстанції Орчелота А.В.

Категорія 53 Доповідач Барков В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Маширо О.П.,

суддів Баркова В.М.,

Зайцевої С.А.,

при секретарі Риндіній Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтар» на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 03 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтар» про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 03 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтар» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 9 373 грн. 26 коп., а також на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтар» ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4, які просили скаргу задовольнити, пояснення ОСОБА_2, яка просила залишити рішення суду без змін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач не видав позивачці трудову книжку при звільненні, а тому повинен сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Цей висновок суду є правильним і підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Як встановлено судом першої інстанції, наказом голови об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтар» від 01 червня 2012 року № 69 ОСОБА_2 було звільнено з посади скарбника за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 01 червня 2012 року. З цим наказом її було ознайомлено лише 20 лютого 2013 року (а.с. 8).

Трудову книжку позивачка ОСОБА_2 отримала також 20 лютого 2013 року про що свідчить її розписка (а.с. 12).

Заперечуючи проти позовних вимог, представники відповідача посилалися на лист від 05 червня 2012 року № 265 яким позивачці повідомлялося про звільнення та про необхідність отримання трудової книжки (а.с. 30).

Між тим даних про відправлення цього листа на адресу позивачки матеріали справи не містять.

Крім того, представники об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтар» в судовому засіданні апеляційного суду підтвердили, що утримували трудову книжку позивачки до 07 липня 2012 року, оскільки остання не повертала документи бухгалтерського обліку об'єднання.

Таким чином, належних та допустимих доказів відсутності вини у затримці видачі позивачці трудової книжки відповідачем суду не надано.

Не надано таких доказів і апеляційному суду, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність такої вини є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як роз'яснив цю норму права Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України, положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду 17 травня 2013 року в той час коли трудову книжку їй було видано 20 лютого 2013 року, тобто до спливу встановленого законом тримісячного строку, а відтак доводи апеляційної скарги в цій частині не відповідають матеріалам справи та положенням закону.

Враховуючи наведене, оскільки позивачці, яка була звільнена 01 червня 2012 року, трудову книжку видали лише 20 лютого 2013 року, доказів відсутності вини у затримці видачі трудової книжки відповідачем суду надано, суд першої інстанції правильно вважав, що є порушення вимог ч. 5 ст. 235 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги не приводять апеляційний суд до висновку про порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, які є підставами до скасування рішення.

З інших підстав рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтар» - відхилити.

Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 03 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді