Ухвала суду № 32879265, 09.08.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/896/13-ц Головуючий у І інстанції Ярмола О.ЯПровадження № 22-ц/780/3907/13 Доповідач у 2 інстанції ВоробйоваКатегорія 26 09.08.2013

УХВАЛА

Іменем України

05 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Воробйової Н.С.

суддів : Іванової І.В., Малорода О.І.

при секретарі- Бобку О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс Банк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Встановила :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 15.09.2008 року уклав з відповідачем ОСОБА_1 договір про відкриття кредитної лінії № 935-001\08ф, відповідно до якого надав йому 51500 доларів США, терміном з 15.09.2008 року до 15.09.2014 року, зі сплатою 14,99 % річних, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з умовами договору та згідно встановленого графіку щомісячних виплат.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, було укладено договір поруки між позивачем та ОСОБА_2, згідно умов якого ОСОБА_2 зобов'язалася нести солідарну майнову відповідальність перед позивачем за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Крім того, для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки 16.09.2008 року та відповідачі передали в іпотеку належне їм на праві власності нерухоме майно - жилий будинок АДРЕСА_1.

Однак, позичальник належним чином свої зобов»язання не виконував і станом на 13.04.2012 року допустив заборгованість в сумі 576 461,10 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

В подальшому, в судовому засіданні представник позивача зменшив та уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, що станом на 12.04.2013 року становила 565 152,33 грн. та судові витрати по справі в сумі 3219 грн..

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідачів позов визнали частково, а саме визнали заборгованість в сумі 24 210 дол. США, що еквівалентно за їх підрахунками 194 890,50 грн., проте не визнали суму заборгованості по нарахованим відсоткам та штрафним санкціям за прострочення строків виконання зобов'язань, вказавши, що відповідачам незрозуміле нарахування позивачем відсотків та пені, та існує вина самого позивача з приводу виникнення боргу.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 13 травня 2013 року позов банку задоволено частково.

Стягнгуто в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 521 070 грн. 94коп. та судові витрати в сумі 3219 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в сумі 196 101 грн. та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 14,99 % річних та пені за несвоєчасне погашення відсотків, посилаючись на те, що зазначені вимоги носять абстрактний, некоректний характер, а розмір заборгованості визначено без урахування майнового та матеріального його стану.

В апеляційній скарзі публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс Банк» ставиться питання про скасування рішення суду в частині безпідставності зменшення судом розміру пені, що підлягає стягненню з відповідачів, та наявності математичної помилки. Позивач в цій частині просив ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.іст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, за ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.І ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди.

Задовольняючи позов частково суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.З ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

По справі встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 15.09.2008 року був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 935-001\08Ф в іноземній валюті, згідно якого відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит для споживчих цілей на загальну суму 51 500 доларів США, терміном з 15.09.2008 року до 15.09.2014 року зі сплатою 14,99 % річних, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі, що підтверджується копією договору про відкриття кредитної лінії від 15.09.2008 р. з додаткамим та графіком щомісячних виплат за кредитною лінією (а.с 8-23). Усі договірні документи підписано позичальником без будь-яких застережень, він особисто підписав зазначений договір про відкриття кредитної лінії № 935-001\08Ф в іноземній валюті, був ознайомлений з умовами, також, був ознайомлений з попереднім графіком виплат за кредитною лінією та отримав кошти від позивача за вказаним договором.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.6.1.9. договору , а тому позивач, на підставі п.п.7.1.11, 7.1 цього договору, обгрунтовано ставив питання про дострокове стягнення заборгованості за кредитом, відсоткам, пені та штрафам.

З матеріалів справи видно, що станом на 12.04.2013 року сума боргу позичальника становила 70 705, 91 дол.США, що за курсом НБУ складає 565 152,33 грн., у тому числі - 411 639 грн. 50 коп. - непогашений кредит, 41 060,04 грн. - пеня за невчасне погашення кредиту, 68 371,40 грн. - непогашені відсотки за користування кредитом, 44 081,39 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №935-001\08ф, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язалася нести солідарну майнову відповідальність перед позивачем.

Крім того, для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки 16.09.2008 року згідно якого відповідачі передали в іпотеку належне їм на праві власності нерухоме майно - жилий будинок АДРЕСА_1.

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, суд виходив із зазначених вище обставин та матеріалів справи та дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що розрахунок заборгованості носить абстрактний, некоректний характер, а дії банку носять навмисних характер, оскільки через незначний час після укладання ним кредитного договору, раптово зріс курс долара, що поставило відповідача в край невигідний стан, обґрунтовано відхилено судом.

Як вже зазначалося, договірні документи підписано позичальником без будь-яких застережень, він особисто підписав зазначений договір про відкриття кредитної лінії № 935-001\08Ф в іноземній валюті, був ознайомлений з його умовами, у т.ч. з обсягом відповідальності за невиконання та прострочення виконання кредитних зобов»язань; також, він був ознайомлений з попереднім графіком виплат за кредитною лінією та отримав кошти від позивача за вказаним договором.

Наданий позивачем розрахунок загальної заборгованості відповідача ОСОБА_1 містить інформацію щодо періоду сплати платежів, кількість прострочених днів, суму заборгованості, дату погашення кредиту, оплачені суми по процентах, періоди, за які нараховано пеню, кількість днів та розмір пені, розрахунки здійснено з урахуванням сплачених відповідачем сум (оплата заборгованості згідно кредитного договору від 15.09.2008 року (а.с.148-149, 102-113). Щодо навмисних дій банку та введення позивача в оману щодо умов договору , то зазначені посилання позивача є голослівними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Згідно п.1.1. Договору іпотеки, поручителем взято на себе зобов»язання щодо солідарної відповідальності перед кредитором за виконання позичальником своїх зобов»язань у повному обсязі, у т.ч. можливих змін та доповнень до договору стосовно сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасному та у повному обсязі погашенню основної суми боргу (а.с.48).

Колегія суддів також погоджується з висновком суду про можливість зменшення розміру пені, що підлягає стягненню на користь банку з боржника відповідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» істотними обставинами в розумінні ч.З ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Так, з розрахунку заборгованості відповідача за вказаним договором про відкриття кредитної лінії вбачається, що позивач провів нарахування (41060,04 грн.) - пені за невчасну сплату кредиту і, окремо, провів нарахування (44081,39 грн.) пені за несвоєчасне погашення відсотків. Тобто, загальна сума неустойки за порушення боржником зобов'язань за вказаним договором складає 85 141,43 грн. Суд взяв до уваги прохання відповідача ОСОБА_1 врахувати його скрутне матеріальне становище, хворобу дитини, утримання трьох непрацездатних осіб та те, що відповідачі, вживали заходи для погашення заборгованості, а також, що на забезпечення боргових зобов»язань банку в іпотеку передано будинок майнового поручителя, у зв»язку з чим, дійшов висновку про можливість зменшення загальної суми пені, яка становила за розрахунками позивача 85 141,43 грн., стягнувши з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 65 190,91 дол. США, що за курсом Національного Банку України станом на 12.04.2013року становила : 521 070 грн. 94коп. і яка складалася : з 411639,50 грн. - непогашений кредит; 68 371,40 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом та пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків у загальній сумі 41060,04 грн. ). В іншій частині вимог відмовлено.

Висновки суду в цій частині відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Наведені в апеляційній скарзі ПАТ КБ «Правекс Банк» доводи висновки суду не спростовують.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає вимогам закону. Підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія

Ухвалила :

Апеляційні скарги відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: