Постанова № 32876558, 06.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06 серпня 2013 року 11 год. 45 хв. № 826/6302/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестцентр" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 29 квітня 2013 року надійшов позов приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестцентр" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (також далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 18 квітня 2013 року № 0004932205 та № 0004942205 (також далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки складені відповідачем без достатніх на те підстав, що є порушенням податкового законодавства.

Ухвалою суду від 20 травня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримала та просила задовольнити його повністю.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 17 червня 2013 року. Пояснив, що оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, оскільки складені відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки договору про спільну діяльність від 30 січня 2004 року (також далі - договір про спільну діяльність) порушень чинного податкового законодавства.

У судовому засіданні 17 червня 2013 року судом, згідно зі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України), здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, його правонаступником - державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби.

У судове засідання 01 липня 2013 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшло.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 01 липня 2013 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено письмово.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 12 по 18 лютого 2013 року проведено перевірку договору про спільну діяльність, за результатами якої 25 лютого 2013 року складено акт № 174/22-5/568362005 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки договору про спільну діяльність, укладеного між позивачем та Українською студією телевізійних фільмів з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія № 2" (також далі - ТОВ "УБК № 2") за вересень 2011 року та товариством з обмеженою відповідальністю "Столична торгівельна агенція" (також далі - ТОВ "Столична торгівельна агенція") за вересень 2012 року (також далі - акт перевірки), згідно з висновками якого, договором про спільну діяльність:

- завищено від'ємне значення оподаткованого прибутку за II-IV квартали 2011 року у загальному розмірі 2517980,00 грн., чим порушено підпункт 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (також далі - ПК України);

- завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість (також далі - ПДВ), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у загальному розмірі 503596,00 грн., у тому числі за: вересень 2011 року - 198000,00 грн.; вересень 2012 року - 305596,00 грн., чим порушено п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України.

На підставі акту перевірки, 18 квітня 2013 року відповідачем складено оскаржувані рішення: № 0004932205, яким договору про спільну діяльність зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2517980,00 грн.; № 0004942205, яким договору про спільну діяльність зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 503596,00 грн.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, 30 січня 2004 року між позивачем та Українською студією телевізійних фільмів (Укртелефільм) укладено договір про спільну діяльність.

Згідно з п. "визначення основних термінів", п.п. 1.1, 1.2 ст. 1, п. 3.1 ст. 3 договору про спільну діяльність, об'єкт спільної діяльності (об'єкт інвестування) - адміністративно-житловий комплекс із вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, розташований на земельній ділянці, орієнтовною площею 0,93 га, у Дніпровському районі міста Києва на вулиці Ованеса Туманяна, 15-А (також далі - житловий комплекс).

Спільна діяльність - строкова інвестиційна і виробнича діяльність учасників для досягнення ними спільної мети, і яка передбачає визначене учасниками ведення спільних справ, а також покриття учасниками спільних витрат та збитків, розподіл ризиків та результатів цієї діяльності.

Оператор - позивач, який здійснює керівництво спільною діяльністю і організовує ведення спільних справ учасників.

Договір про спільну діяльність укладений з метою забезпечення спільного інвестування та залучення коштів щодо об'єкта інвестування, здійснення спільного будівництва такого об'єкта, ведення спільної господарської діяльності по продажу та іншій реалізації приміщень об'єкта інвестування та отримання прибутку для його учасників.

Предметом договору про спільну діяльність є: інвестування з метою будівництва об'єкта інвестування; здійснення спільного будівництва об'єкта інвестування; ведення спільної господарської діяльності по продажу та іншій реалізації приміщень об'єкта інвестування, отримання прибутку для учасників.

Будівництво об'єкта будівництва здійснюватиметься оператором відповідно до затверджених проектних документів.

Згідно з ст.ст. 1130, 1131 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до п. 1.4 розділу І, підпункту 2.1.1 п. 2.1 розділу ІІ Порядку ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 липня 1997 року № 234 (у редакції, чинній на момент укладання договору про спільну діяльність), спільна діяльність без створення з цією метою юридичної особи (далі - спільна діяльність) проводиться на підставі договору, який передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами, згідно з умовами договору і окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Тобто, як вбачається із викладених положень, облік результатів спільної діяльності за договором про спільну діяльність повинен вестись позивачем як оператором за вказаним договором.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновки відповідача про завищення договором про спільну діяльність від'ємного значення оподаткованого прибутку та залишку від'ємного значення з ПДВ за перевіряємий період ґрунтуються на виявленому у ході перевірки факті відсутності реального здійснення між договором про спільну діяльність та ТОВ "УБК № 2", ТОВ "Столична торгівельна агенція" господарських операцій. Перевіркою виявлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. Відсутній факт отримання послуг, що свідчить про укладання договорів між договором про спільну діяльність та ТОВ "УБК № 2", ТОВ "Столична торгівельна агенція" без мети настання реальних наслідків. Договором про спільну діяльність грошові кошти перераховувались на рахунки контрагентів з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що 14 вересня 2011 року між договором про спільну діяльність та ТОВ "УБК № 2" укладено договір підряду № 14/09-01 (також далі - договір № 14/09-01), за умовами якого вказане товариство зобов'язалось на свій ризик власними або залученими силами і засобами, у визначений договором строк, виконати комплекс загально будівельних робіт із будівництва житлового комплексу, а договір про спільну діяльність - надати усю необхідну інформацію та документацію, забезпечити своєчасне фінансування виконаних робіт, прийняти закінчені роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до ст. 2, п.п. 4.1, 4.2 ст. 4 договору № 14/09-01, початок виконання робіт - наступний робочий день після підписання договору.

Кінцевий строк виконання робіт - 30 жовтня 2011 року.

Після виконання робіт ТОВ "УБК № 2" готує акт прийому-передачі виконаних робіт у 2-х примірниках, підписує їх та передає на підписання договору про спільну діяльність.

Договір про спільну діяльність після перевірки достовірності поданих даних, підписує їх та надає один примірник ТОВ "УБК № 2" або надає обґрунтовані причини відмови від їх підписання з переліком виявлених недоліків та зазначенням строків для їх усунення.

На підтвердження виконання умов договору № 14/09-01 представниками позивача надано суду копії: складу робіт; додаткової угоди до вказаного договору; акту приймання виконаних будівельних робіт від 30 вересня 2011 року; довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/; податкових накладних від 15 вересня 2011 року № 178, від 16 вересня 2011 року № 199 та від 27 вересня 2011 року № 326 (згідно з п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, не підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних); платіжних доручень від 14 вересня 2011 року № 79, від 16 вересня 2011 року № 77 та від 26 вересня 2011 року № 85; банківських виписок по рахунку.

Крім того, 27 квітня 2012 року між позивачем та ТОВ "Столична торгівельна агенція" укладено договір підряду № 27/04 (також далі - договір № 27/04), за умовами якого вказане товариство зобов'язалось на свій ризик власними або залученими силами і засобами, у визначений договором строк, виконати комплекс будівельно-монтажних робіт житлового комплексу, а договір про спільну діяльність - надати усю необхідну інформацію та документацію, забезпечити своєчасне фінансування виконання робіт, прийняти закінчені роботи і оплатити їх вартість.

Відповідно до ст. 2, п.п. 4.1, 4.2 ст. 4 договору № 27/04, початок виконання робіт - наступний робочий день після підписання цього договору та здійснення оплати по ньому.

Роботи виконуються до кінця червня 2012 року.

Після виконання робіт ТОВ "Столична торгівельна агенція" готує акт прийому-передачі виконаних робіт у 2-х примірниках, підписує їх та передає на підписання договору про спільну діяльність.

Договір про спільну діяльність після перевірки достовірності поданих даних, підписує їх та надає один примірник ТОВ "Столична торгівельна агенція" або надає обґрунтовані причини відмови від їх підписання з переліком виявлених недоліків та зазначенням строків для їх усунення.

На підтвердження виконання умов договору № 27/04 представниками позивача надано суду копії: складу робіт; додаткових угод до вказаного договору; акту приймання виконаних будівельних робіт від 30 вересня 2012 року; довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/; податкових накладних від 13 вересня 2012 року № 158, від 18 вересня 2012 року № 213, від 19 вересня 2012 року № 229 та від 26 вересня 2012 року № 342 (згідно з п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (окрім податкової накладної від 13 вересня 2012 року № 158); платіжних доручень від 13 вересня 2012 року № 240, від 18 вересня 2012 року № 217, від 19 вересня 2012 року № 242 та від 26 вересня 2012 року № 218; банківських виписок по рахунку.

У матеріалах справи також містяться копії ліцензій ТОВ "УБК № 2" (серія АГ № 574296 від 22 лютого 2011 року) та ТОВ "Столична торгівельна агенція" (серія АД № 030456) від 29 лютого 2012 року) на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

При цьому, представниками позивача не надано суду доказів реєстрації податкових накладних, виписаних ТОВ "Столична торгівельна агенція" на ім'я позивача як оператора договору про спільну діяльність, суми ПДВ яких включено договором про спільну діяльність до складу податкового кредиту за перевіряємий період, а також не надано реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

До того ж, у матеріалах справи містяться копії актів від 28 листопада 2011 року № 1427/3-23-40/35982811 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "УБК № 2" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень, червень і вересень 2011 року та від 13 грудня 2012 року № 5413/22-9/37568634 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Столична торгівельна агенція" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень 2012 року, зі змісту яких вбачається, що у вказаних товариств відсутні об'єкти оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за періоди, які перевірялись.

Крім того, не виявлено факти передачі товарів (робіт, послуг) ТОВ "Столична торгівельна агенція" від постачальників у зв'язку з відсутністю договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, які б підтвердили факт транспортування та зберігання товарів, а також інших первинних документів. Відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного товариства.

У постанові Верховного Суду України від 08 вересня 2009 року у справі № 21-737во09 зазначено, що про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З викладених положень вбачається, що будь-які документи мають силу первинних документів тільки за умови фактичного здійснення господарської операції.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138, п.п. 198.2, підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З викладених положень вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податок на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ повинні підтверджуватись належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11, за відсутності факту придбання товарів (послуг) або у разі, якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податків, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція міститься в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11.

Згідно з п. 201.10 ст. 201, до п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Тобто, податкові накладні від 18 вересня 2012 року № 213, від 19 вересня 2012 року № 229 та від 26 вересня 2012 року № 342, виписані ТОВ "Столична торгівельна агенція" на ім'я позивача як оператора договору про спільну діяльність, згідно з п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, повинні бути зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, у ході судового розгляду справи представниками позивача не надано суду доказів на підтвердження такої реєстрації.

Проаналізувавши викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про правомірність складання відповідачем оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представник відповідача надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестцентр" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестцентр" залишити без задоволення.

2. Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин