Ухвала суду № 32876041, 22.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року м. Київ К/9991/26632/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя

на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 19.01.2011 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 р.

у справі №2а-3872/10/2770

за позовом Малого приватного підприємства «Ажур»

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя

про визнання протиправним та частково скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

Мале приватне підприємство «Ажур» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (далі - відповідач) про визнання протиправним та часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1333,60 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 19.01.2011 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 р., позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення від 29.09.2010 р. №0005762330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1163,60 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці відділу в магазині, що розташований по вул. Магістральна, 7 у м. Севастополі, який належить позивачу, про що складено акт від 18.09.2010 р. №0517/27/05/23/23197100, яким встановлено порушення п.п.1,2,10,11,12,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2097,10 грн.

Спірним є рішення податкового органу в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1163,60 грн. за порушення ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Під час розгляду справи, судами попередніх інстанцій встановлено факт одержання товару позивачем на суму 990,00 грн., що підтверджено накладною від 08.09.2010 р. № РН-0000018 та книгою обліку доходів і витрат юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з відповідними записами щодо вказаної операції.

Відповідно до вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно ч. 3 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Судовими інстанціями було встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку як суб'єкт підприємницької діяльності, на яку поширюються правила ведення бухгалтерського обліку і подання фінансової звітності у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Згідно пункту 4 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу. Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації від 13.10.1998 р. № 477 затверджена форма Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи та Порядок її ведення.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено ведення обліку товарних запасів належними первинними документами, а саме: прибутковим касовим ордером, накладною та книгою обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з відповідними записами щодо вказаної операції, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про протиправність спірного рішення у частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1163,60 грн.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 19.01.2011 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 р. у справі №2а-3872/10/2770 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.