Ухвала суду № 32876020, 16.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2013 р. м. Київ К/9991/12488/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Горголь І.С.,

розглянувши касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 року

по справі № 2а-22763/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс"

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс" звернулось до суду із позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій:

№ 0000362240, яким на підставі ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 503697,81 грн.;

№ 0000372240, яким на підставі ст. 3 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", п. 2.7 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 № 49, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за № 209/4430, п.п. 2.3 п. 2 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.1999 № 542, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.10.1999 за № 712/4005, до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 3570,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2010 року даний позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

На зазначене рішення суду першої інстанції відповідачем було подано апеляційну скаргу, яку було задоволено постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2010 року у даній справі скасовано та відмовлено у задоволенні позову.

16.12.2010 року ТОВ "Спецтехсервіс" звернулося до Донецького апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови цього ж суду від 14.12.2010 року у справі №2а-22763/10/0570.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 року заяву ТОВ "Спецтехсервіс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року у справі № 2а-22763/10/0570 задоволено; постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року скасовано. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2010 року про задоволення позову залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 року Жовтнева МДПІ м. Маріуполя звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу апеляційного суду скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову цього ж суду від 14.12.2010 року, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до висновків акту Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 06.09.2010р. № 2202/22-011-1/24798936 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спецтехсервіс" з питань дотримання вимог валютного законодавства при проведенні взаєморозрахунків з нерезидентами ФГУП "Бийський олеумний завод" згідно договору № 355/06-2004р. від 15.06.2004 (операції від 28.01.2005, 23.07.2005), "Новоійський горно-металургійний комбінат" згідно договору № 16-04/03 від 14.10.2003 (операції від 10.05.2004, 20.01.2006, 07.12.2005, 18.10.2005, 22.05.2006), ЗАТ "КубишевАзот" згідно договору № 14/88 від 17.12.2004 (операції від 21.03.2005, 21.03.2005) у період з 14.10.2003 по 16.08.2010рр., позивач, на думку податкового органу, допустив порушення ст. 1 Закону України "Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті", що призвело до ненадходження валютної виручки від нерезидентів за експортовані резидентом роботи (послуги) в законодавчий термін розрахунків в іноземній валюті, а також п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", що призвело до порушення строків декларування валютних цінностей, що належать резиденту України і знаходяться за її межами за експортовані нерезидентам роботи (послуги), за які валютна виручка не надійшла в законодавчій термін розрахунків в іноземній валюті.

На підставі акту перевірки були прийняті спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Розглянувши заяву та доповнення до заяви позивача про перегляд справи за нововиявленими обставинами, апеляційний суд дійшов висновку, що остання є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на наявність нововиявлених обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, але, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, не були і не могли бути відомі. При цьому судом зазначено, що наявність платіжних доручень, які є підтвердженням фактичної оплати відповідних сум ПДВ до бюджету країни-нерезидента, які були наявними на час розгляду справи, але про які не було відомо є нововиявленими обставинами по справі.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки апеляційного суду не можна вважати такими, що зроблені на підставі правильного застосування норм чинного процесуального законодавства, оскільки факт наявності таких встановлених обставин справи не є нововиявленими в розумінні приписів статті 245 КАС України та, відповідно, були і могли бути відомі особі, яка звернулась із заявою та судам, на час розгляду справи, а відтак не могли бути підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Об'єктивною наявністю таких обставин позивач власне обґрунтовував свої позовні вимоги під час розгляду справи судами по суті.

Таким чином, апеляційний суд, ухвалюючи рішення від 08.02.2011 року, дав помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи саме в розумінні приписів статті 245 КАС України, а тому ухвалене ним судове рішення за результатами розгляду заяви позивача про перегляд справи за нововиявленими обставинами не можна вважати законним та обґрунтованим, а відтак останнє підлягає скасуванню в силу вимог п. 2 ст. 227 КАС України.

У той же час, відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови Донецьким апеляційним адміністративним судом від 14.12.2010 року за результатами перегляду апеляційної скарги відповідача, колегія суддів встановила, що вказане судове рішення прийняте всупереч вимогам чинного процесуального законодавства.

Судом не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

При цьому відповідно до вимог ст. 195 цього Кодексу суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу; суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

У процесі розгляду даної справи та прийнятті рішення по суті позовних вимог апеляційним судом не було надано відповідної оцінки доводам позивача щодо наявності обставин, які спростовують висновки контролюючого органу про порушення ТОВ "Спецтехсервіс" вимог чинного законодавства у межах спірних правовідносин, зокрема і щодо необхідності перевірки фактичних обставин, на які посилався позивач та які у подальшому були помилково розцінені цим же судом, як нововиявлені.

Відповідно до 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, ухвала та постанова суду апеляційної інстанції у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до цього ж суду. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення. При цьому також необхідно врахувати наявність обставин, що зумовлюють застосування відповідних процесуальних наслідків судом при вирішенні питання щодо прийняття до провадження заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами, за відсутності предмету оскарження, з огляду на скасування постанови, що належало переглянути в межах вимог вказаної заяви, даним судовим рішенням суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року по справі №2а-22763/10/0570 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.Судді (підпис)Борисенко І.В. (підпис)Рибченко А.О.

Ухвала складена у повному обсязі 18.07.2013р.